Розділ 2
СТАН ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ ТА АНАЛІЗ ЗАЛУЧЕННЯ І РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВИХ
РЕСУРСІВ В АГРАРНІЙ СФЕРІ
2.1. Інвестиції в основний капітал сучасних підприємств АПК
В сучасних умовах підприємства агропромислового комплексу постали перед
проблемою нагромаджування власного капіталу для здіснення або модернізації
виробництва. Невирішеним залишається питання отримання довгострокових позичок в
комерційних банках. Водночас, в агропромисловому виробництві спостерігається
тенденція скорочення обсягів фінансових ресурсів у господарствах усіх форм
власності. Внаслідок цього сформований раніше ресурсний потенціал, особливо у
сільському господарстві, рік у рік вичерпується. Фактичні строки експлуатації
більшості основних засобів у 2-2,5 раза перевищують нормативні.
Майже припинилися процеси відтворення й оновлення матеріально-технічної бази на
селі. Як наслідок, в аграрному виробництві спостерігається деіндустріалізація
та перехід до ручної праці. Нині, як у сільському господарстві, так і у інших
галузях економіки переважно функціонує велика кількість інвестиційно
малопривабливих, технологічно відсталих фондо-й енергоємних виробничих
потужностей, неспроможних випускати високоякісну продукцію відповідно до вимог
міжнародних стандартів.
Для дальшого розвитку аграрного сектора істотною перешкодою залишається висока
зношеність основних засобів виробництва, застаріла техніка та технології.
Зокрема, щорічне зношення основних засобів, насамперед технічних, у 10 разів
перевищує їх оновлення. Через різке зниження платоспроможності
сільськогосподарських товаровиробників фондоозброєність у галузі зменшилась у
4,5 раза.
В останні роки частка капітальних вкладень у розвиток сільського господарства
України коливається в межах 5-7 відсотків (у 1992 році вона становила 18,1
відсоток). Це зумовлено відсутністю фінансових можливостей
сільськогосподарських товаровиробників. Як наслідок, сільськогосподарські
підприємства зменшили закупівлю сільськогосподарської техніки порівняно з 1990
роком: зернозбиральних комбайнів – у 8, тракторів – у 9,5 раза.
В умовах дефіциту фінансових ресурсів в аграрному секторі простежується стійка
тенденція старіння виробничих потужностей. За останні роки значно знизився
рівень оновлення та поповнення підприємств сільськогосподарською технікою
(Таблиця 2.1.).
Таблиця 2.1.
Поставка (купівля) сільськогосподарської техніки у 1990-2002 роках, тис. шт.
Види техніки
1990
1992
1994
1996
1998
2001
2002
Трактори
49,4
42,1
11,3
2,0
3,0
3,8
5,2
у тому числі іноземних марок, що були в експлуатації не більше 8 років
-
5,1
Зернозбиральні комбайни
9,6
4,9
0,2
0,76
0,075
1,51
1,2
у тому числі іноземних марок, що були в експлуатації не більше 8 років
-
1,4
1,1
Кормозбиральні комбайни
3,6
5,7
0,1
0,1
0,24
0,25
0,72
Бурякозбиральні комбайни
3,2
3,0
1,5
0,2
0,115
0,05
0,48
У 2002 році сільськогосподарські товаровиробники придбали нової техніки на суму
близько 130 млн. грн., за розрахунками Міністерства аграрної політики України,
становить лише 1 відсоток порівняно із щорічною потребою в оновленні
машинно-тракторного парку сільськогосподарських підприємств у сумі 12 млрд.
грн.
У зв'язку з щорічним зменшенням кількісного складу машинно-тракторного парку та
його балансової вартості у сільськогосподарських підприємств зменшуються
можливості використання амортизаційних відрахувань для оновлення основних
засобів. Крім того, тільки незначна частина цих коштів спрямовується на
закупівлю техніки. Практично вся сума йде на поповнення оборотних коштів у
зв'язку з їх дефіцитом.
У 2002 році сформовано чітку позицію щодо підтримки розвитку вітчизняної
економіки інноваційним шляхом. Закон України від 4 липня 2002 року №40 "Про
інноваційну діяльність" визначає правові та організаційні засади державного
регулювання інноваційної діяльності, встановлює форми стимулювання державою
інноваційних процесів. На виконання цього та інших законодавчих актів з метою
реалізації інноваційної моделі розвитку економіки було прийнято постанову
Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2002 року №1106 "Про заходи щодо
підтримки інноваційно-інвестиційних проектів", якою передбачено опрацювання
інноваційно-інвестиційних проектів та надання всебічної допомоги з боку держави
у підготовці таких проектів підприємствам незалежно від форми власності.
В останні роки не спостерігається різке збільшення обсягів інвестицій не тільки
в АПК, але й в економіці країни. Протягом 1995-2002 років частка інвестицій у
структурі ВВП не перевищила 20-відсоткової позначки. Світовий досвід свідчить,
що для стабільного економічного росту обсяг інвестицій повинен становити не
менше 20-25 відсотків обсягу ВВП.
Конференція ООН з торгівлі та розвитку (2002 рік) оприлюднила щорічну доповідь
про світові інвестиції, в який зазначається, що за фактичним індексом залучення
прямих іноземних інвестицій Україна посідає 95-е місце серед 140 країн зі
значенням 0,5 (це свідчить, що Україна наполовину не досягає середньо можливого
для неї рівня прямих іноземних інвестицій). На одному рівні з Україною
знаходяться Білорусь, Єгипет, Монголія, Ефіопія.
За останні роки (2000-2002) обсяги інвестицій в основний капітал по всій
економіці (капітальні вкладення) у фактичних цінах мали тенденцію до збільшення
і в 2002 р. склали 37,2 млрд. грн., тобто ріст склав 14,1 відсотків до
попереднього року. Частка сільського господарства в капітальних вкладеннях
дорівнює 5,2 відсотків і з 2001 має загальну тенденцію до зростання. У першому
півріччі 2003 року частка інвестицій у сільське господарство в за
- Київ+380960830922