РОЗДІЛ 2.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих
На клінічних базах кафедри госпітальної терапії № 2 Луганського державного
медичного університету за період 2002-2004 р.р. проведено комплексне обстеження
107 хворих на ХОЗЛ II стадії, сполучене з ІХС, віком 43-56 років, і 30
практично здорових осіб (табл. 2.1). У всіх хворих мало місце сполучення ХОЗЛ і
ІХС без клінічних проявів хронічного легеневого серця. Під хронічним
обструктивним захворюванням легень ми розуміли хронічне запальне захворювання з
переважним пошкодженням периферичних відділів респіраторної системи та
розвитком емфіземи, що проявляється незворотною (або не повністю зворотною)
бронхіальною обструкцією, що має прогресивний характер і переходить у легеневу
недостатність і хронічне легеневе серце. Діагноз і стадія ХОЗЛ встановлювалися
у відповідності до існуючих критеріїв [208, 209, 390, 435, 439]. 27 пацієнтів
мали професійний контакт с агресивними полютантами, 32 - палили протягом 6-18
років, 22 – систематично піддавалися тривалому переохолодженню; частіше над
усе негативні фактори поєднувалися між собою. «Ішемічна хвороба серця»
визначалася нами як пошкодження міокарда, що обумовлене розладом коронарного
кровообігу і порушенням рівноваги між коронарним кровотоком і метаболічними
потребами серцевого м’язу [157]. Стабільну стенокардію напруги було
діагностовано у 81 пацієнта (75,7 %), атеросклеротичний міокардіосклероз без
проявів хронічної серцевої недостатності – у 26 (24,3 %). З приводу ІХС жодного
пацієнта за три передуючих дослідженню роки не було госпіталізовано, і
лікування за даним захворюванням здійснювалося або в амбулаторних умовах, або
при госпіталізації у зв’язку з загостренням ХОЗЛ.
В залежності від лікування обстежені були розподілені на дві репрезентативні
групи: I – 37 і II – 70 осіб (табл. 2.2).
Таблиця 2.1
Порівняльна характеристика обстежених хворих
Аналізовані
показники
Хворі на ХОЗЛ (n =107)
абс.
Стать: - чоловіки
- жінки
2. Вік (років)
Професія: - робітники
- службовці
- не працюючі
Місце проживання: - місто
- село
Тривалість ХОЗЛ (років)
Клінічні форми ІХС:
- стабільна стенокардія напруги
- атеросклеротичний міокардіосклероз
6. Тривалість ІХС (років)
75
32
47,4 ±3,2
47
21
39
41
66
8,9 ±0,6
81
26
4,9 ±0,3
70,1
29,9
-
43,9
19,6
36,5
38,3
61,7
75,7
24,3
Таблиця 2.2
Характеристика хворих, серед яких проводилося диференційоване лікування
(М ±m)
Аналізовані показники
Групи хворих
I (n=37)
II (n=70)
Стать (%): - чоловіки
- жінки
Вік (років)
Тривалість ХОЗЛ (років)
Число рецидивів ХОЗЛ за останні 3 роки
Наявність супутніх захворювань:
хвороби органів травлення в стадії ремісії (хронічний
лікарськоіндукований гепатит, хронічний гастрит, ентероколіт)
інші захворювання (остеохондроз хребта та ін.)
поєднання декількох супутніх захворювань у 1 хворого
78,4 ±6,8
21,6 ±6,8
48,1 ±3,7
8,8 ±0,5
3,7 ±0,5
37,8 ±8,0
13,5 ±5,6
18,9 ±6,4
4,4 ±1,7
65,7 ±5,7
34,3 ±5,7
47,0 ±2,9
9,0 ±0,6
3,4 ±0,5
25,7 ±5,2
18,6 ±4,6
12,9 ±4,0
5,4 ±2,0
Примітка. Різниця між групами не вірогідна (Р >0,05).
За даними велоергометрії I функціональний клас стенокардії напруги було
встановлено у групах, відповідно, у (5,4 ±3,7) % і (4,2 ±2,4) %, II - у (75,7
±7,0) % і (68,6 ±5,5) % випадків. У всіх пацієнтів ІХС розвивалася на фоні
раніше існуючого ХОЗЛ, і тривалість анамнезу складала: для ХОЗЛ – (8,9 ±0,6) і
ІХС – (4,9 ±0,3) років. Слід відмітити, що при ретроспективному аналізі
перебігу ХОЗЛ ми, крім періодів лікування в стаціонарі, виявляли у хворих
епізоди додаткового застосування антибактеріальних препаратів тривалістю 3-7
днів при загостреннях захворювання, які вони припускають, - відповідно, (2,00
±0,15) і (2,36 ±0,25) випадків на рік. Спадкова схильність до розвитку ХОЗЛ
була встановлена у групах у поодиноких хворих, до розвитку ІХС - у (13,5 ±5,6)
% і (24,3 ±5,1) % випадків. В структурі супутніх захворювань у обстежених
однаково часто діагностувалися хронічні гастродуоденіт, ентероколіт,
лікарськоіндукований гепатит та ін., які знаходились у стадії ремісії. У всіх
випадках виникнення супутніх захворювань хворі пов’язували це з багаторічним
застосуванням медикаментів при загостреннях ХОЗЛ.
У зв’язку з загостренням захворювань хворі отримували комплексне лікування,
спрямоване на відновлення функцій пошкоджених органів: антибактеріальні,
бронхорозширюючі, мукорегуляторні і дезінтоксикаційні засоби, препарати
імуномоделюючої дії; їм проводилася ендобронхіальна санація, за показаннями -
корекція водно-електролітного обміну, реології крові; одночасно проводилось
лікування ІХС і супутніх захворювань (табл. 2.3). Подібне лікування ми умовно
визначили як «базисне». Таке отримували хворі I групи. Пацієнтам II групи до
базисної терапії додавався теком (епадол) у желатинових капсулах у дозі 1,0 г 4
рази на добу протягом 4 тижнів. У зв’язку з досягнутим у більш ранні строки
покращенням стану 32 хворих були виписані із стаціонару раніш 4-х тижневого
строку лікування; прийом текому (епадолу) продовжувався у них в амбулаторному
періоді, і заключне дослідження здійснювалося після завершення лікування.
Пацієнтам, котрим призначався теком (епадол), із лікування виключались
імуномоделюючі, дезагрегантні засоби, антикоагулянти. Включення до комплексног