Ви є тут

Біолого-екологічні особливості збудника фітофторозу томата (Phytophthora infestans (Mont.) de Bary) в умовах Північного Степу України.

Автор: 
Маслікова Катерина Павлівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U001840
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Умови та методики проведення досліджень
Агрометеорологічні умови Північного Степу України
Відмітною ознакою території Північного Степу України, на якій знаходиться і
Дніпропетровська область, є достатня забезпеченість сільськогосподарських
культур теплом та помірна чи недостатня забезпеченість вологою [89].
Клімат області помірно-континентальний і однією з його особливостей є значне
коливання погодних умов з року в рік, що зумовлює різноманітність кліматичних
умов та досить часту повторюваність несприятливих для сільського господарства
явищ погоди, таких як сильні зливи, град, пилові бурі, суховії, посухи,
заморозки, ожеледиця та ін. Агрокліматичні ресурси змінюються на території з
півночі на південь.
З датами переходу температури повітря через плюс 5 оС ототожнюється початок та
кінець вегетації більшості сільськогосподарських культур. Однак активна
вегетація рослин відбувається в період, обмежений датами переходу температури
через 10 оС. Теплозабезпеченість вегетаційного періоду (сума позитивних
температур вище 10 оС) на півночі області становить 2900 оС, на півдні – 3210
оС. Тривалість цього періоду складає 165–175 днів. Тривалість безморозного
періоду 150–185 днів.
Показником, що найбільш широко використовується для визначення забезпеченості
території вологою, є кількість опадів. Річна їх кількість зменшується з півночі
на південь і складає, за середніми багаторічними даними: на півночі 450–490 мм,
на півдні – 400–430 мм (рис. 2.1). Сума опадів за вегетаційний період на
півночі 250–280 мм, на півдні – до 240 мм. На території області частими є
бездощові періоди з середньою тривалістю 20–25 днів.
Забезпеченість ґрунтів області продуктивною вологою для рослин середня. Кожний
4–5-й рік – посушливий за причини недостатньої кількості опадів у
весняно-літній період. В окремі роки спостерігається надзвичайно висока
кількість опадів за короткий час у вегетаційний період (до 100 мм і більше за
декаду), що призводить до епіфітотійного розвитку захворювань
сільськогосподарський культур [58].
Погодно-кліматичні умови Криворізького району Дніпропетровської області.
Вегетаційний сезон 1999 р. розпочався наприкінці березня, на півтора тижні
раніше ніж звичайно, а початок активної вегетації – в кінці І декади квітня,
майже на два тижні раніше середніх багаторічних строків. Особливістю весни
цього року були надзвичайно інтенсивні, тривалі, пізні і згубні заморозки в І-й
декаді травня інтенсивністю в повітрі до мінус 1–4 оС, на поверхні ґрунту – до
мінус 3–8 оС, на висоті 2 см від поверхні ґрунту – до мінус 6–11 оС.
Літо (перехід середньодобової температури через 15 оС) настало на початку ІІІ
декади травня, на два тижні пізніше нормальних строків, і було надзвичайно
сухим, жарким та тривалим (рис. 2.2). Температурний режим
протягом сезону на 1–6 оС перевищував норму або відповідав їй. Максимальна
температура повітря досягала 36–40 оС, а поверхня ґрунту прогрівалась до 62–71
оС.
Опади розподілялись дуже нерівномірно за часом та кількістю. Найбільше їх було
в ІІІ декаді червня, ІІ декаді серпня та І декаді вересня. В інший час сума
опадів за декаду становила від 0 до 11 мм.
Відносна вологість повітря була низькою. Протягом майже місяця вона знижувалась
до 30 % вдень, а середні значення від 54 до 64 % досягались завдяки туманам та
росам вночі.
Теплозабезпеченість вегетаційного періоду, тобто сума активних температур вище
плюс 10 оС, у 1999 р. становила 3355 оС, що на 301 оС більше норми. Кількість
опадів склала 480,3 мм (96 % норми), а гідротермічний коефіцієнт (ГТК) –
умовний показник вологозабезпеченості, дорівнював 0,9.
Вегетаційний сезон 2000 р. розпочався в кінці І декади квітня, на 10 днів
раніше нормальних строків. Початок активної вегетації відмічено на початку ІІІ
декади травня, на два тижні пізніше середніх багаторічних строків. Протягом
всієї весни утримувався підвищений (на 1–6 оС) температурний режим і тільки в
І–ІІ декадах травня, як і в 1999 р. спостерігалась аномально холодна погода (на
1,2–2 оС нижче норми). Опади були тільки в ІІ–ІІІ декадах і склали 65 % норми
(рис. 2.3).
Протягом літнього сезону температурний режим був близький до норми або дещо
перевищував її. Холодніше ніж звичайно було в ІІІ декаді червня і протягом
вересня. Мінімальна температура повітря в кінці вегетаційного сезону
знижувалась до 3–7 оС тепла. Поверхня ґрунту охолоджувалась до мінус 2–5 оС.
Опади розподілялись нерівномірно. Дуже сухими були І–ІІ декади липня та І–ІІ
декади серпня, коли опади були зовсім відсутні, або їх кількість не
перевищувала 5,8 мм. Дуже дощовими були ІІ–ІІІ декади червня (30,6–61,4 мм),
ІІІ декада липня (97,8 мм), ІІІ декада серпня (35,9 мм) та І–ІІ декади вересня
(в сумі 111,4 мм). Сума опадів за вегетаційний сезон перевищила норму майже у 2
рази.
Відносна вологість повітря була в межах 58–69 % і знижувалась до 30 % тільки
вдень в період посух.
Сума активних температур за вегетаційний сезон 2000 р. становила 3100 оС, що на
46 оС вище норми. Кількість опадів склала 504,5 мм (101 % від норми), ГТК
дорівнював 1,1.
Вегетаційний сезон 2001 р. розпочався в перших числах квітня, в строк, а період
активної вегетації – 8 квітня – на 2 тижні раніше звичайних строків. Протягом
майже усієї весни підтримувався підвищений температурний режим, окрім останніх
двох декад травня, коли спостерігалась аномально холодна погода (на 3,8–4 оС
нижче норми) з заморозками інтенсивністю мінус 1–2 оС на поверхні ґрунту та на
висоті 2 см. За причини значного зниження температури та рясних опадів в ІІ–ІІІ
декадах травня (в сумі 64,9 мм), літо наступило 5 червня, на три тижні пізніше
багаторічних строків (рис. 2.4).
Літо