РОЗДІЛ 2
2. Інтегруюча роль економіко-географічних та соціально-демографічних чинників
формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці
2.1. Передумови та етапи формування системи регіональної економічної інтеграції
в Північній Америці
2.1.1. Особливості зовнішньоекономічних комплексів країн-учасниць НАФТА
Галузева структура господарських комплексів держав, а внаслідок цього і
зовнішньоекономічних комплексів, виступає важливою передумовою їх подальшої
взаємозалежності і взаємодоповнюваності, а також інтернаціоналізації
міжнародних економічних відносин в рамках регіонального об’єднання. Вважається,
що найбільший інтеграційний потенціал мають країни з приблизно однаковим рівнем
соціально-економічного розвитку, але з різною структурою господарських
комплексів, що створює передумови для взаємодоповнюючого характеру
зовнішньоекономічних зв’язків [8, С.63]. Іншими словами, подібність зокрема
статей експорту та імпорту не є фактором, який сприяє зближенню країн і
виступає каталізатором процесу інтеграції.
Розглянемо особливості зовнішньоекономічних комплексів США, Канади й Мексики, а
саме особливості їх зовнішньої торгівлі, присутність на ринку капіталів,
трансфер технології та міграцію робочої сили.
США. Значення зовнішньої торгівлі для США невпинно зростає, про що свідчить
динаміка експортних та імпортних квот (додаток А). Хоча внутрішній, дуже ємкий
ринок, відіграє важливу роль в процесах суспільного відтворення, США поряд з
цим користуються всіма вигодами МГПП. В структурі американського експорту дві
третини вартості припадає на сферу послуг. Це насамперед продаж традиційних
послуг – туристичних, транспортних, банківських, а також найновіших та
високотехнологічних – консалтингових, страхових, інформаційних,
науково-дослідних, управлінських тощо.
В товарній структурі експорту переважають готові промислові вироби, продукція
хімічної промисловості та сільськогосподарська продукція (табл.2.1). Особливо
значною є експортна квота в таких галузях обробного сектору, як виробництво
автомобілів, комп’ютерів, устаткування для нафтової та авіаційної
промисловості.
Таблиця 2.1.
Товарна структура експорту США, %
Код товару за SITC
Товарна категорія
1995
1998
2000
2001
Харчові продукти і живі тварини
7.2
5.6
5.2
5.6
Напої і тютюн
1.4
1.2
0.9
0.8
Сировина (без палива)
6.0
3.9
3.7
3.8
Мінеральне паливо
1.8
1.5
1.8
1.8
Тваринні і рослинні жири
0.4
Хімічна продукція
10.3
10.3
10.3
10.9
Готові вироби
9.3
9.2
9.4
9.3
Машини, транспортне устаткування
48.2
52.6
52.7
51.2
Товари широкого вжитку
10.7
11.4
11.8
11.9
Не класифіковані за видами категорії
4.6
4.2
4.1
4.4
Розраховано по: International Trade Statistics Yearbook 1997. – N.Y., 1997 та
International Trade Statistics Yearbook 2001. – N.Y., 2001.
Більше половини американського експорту складають машини, устаткування і
транспортні засоби. Оскільки головним резервом США і джерелом їх порівняльних
переваг продовжує залишатись науково-технічний потенціал, остільки найбільш
динамічною статтею американського експорту є наукомістка продукція: комп’ютери,
авіакосмічна техніка, телекомунікаційне устаткування. Крім того, міцні позиції
на зовнішніх ринках займають американські постачальники енергетичного,
видобувного устаткування, інструментів, автомобілів. Суттєву роль в
американському експорті відіграє продукція хімічної промисловості – пластмаси,
інструменти, медикаменти, добрива. США є важливим експортером на світові ринки
сільськогосподарської продукції – пшениці, кукурудзи, кормових культур, соєвих
бобів.
Важливу роль в забезпеченні потреб країни в деяких видах сировини і готових
виробів відіграє імпорт. Високою залишається залежність США від імпортних
поставок нафти, головними постачальниками якої є Канада, Мексика, Венесуела, а
також марганцевої руди, слюди, бокситів, нікелю, цинку, хрому, залізної руди.
Відмінності в міжнародній спеціалізації галузей обробної промисловості та рівні
витрат роблять вигідною покупку деяких видів готових виробів за кордоном:
автомобілів і деталей, телекомунікаційного і конторського обладнання, одягу,
продукції хімічної промисловості.
Починаючи з 70-х рр. минулого століття торгівельний баланс США постійно
зводиться з від’ємним сальдо. Покращення показників торгівельного балансу
відбулося завдяки підписанню ФТА і НАФТА внаслідок створення торгівельних
потоків між країнами-учасницями.
Рух капіталів. Зростання міжнародних потоків капіталу, включення до числа
експортерів капіталу все нових країн спричинило існування так званого феномена
“взаємних інвестицій” [22, С.71], в результаті чого США, які до 60-х рр.
минулого століття були нетто-експортером капіталу, перетворились в головного і
експортера, і імпортера капіталу (табл.2.2).
В 1990 р. загальна сума активів прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в США
складала 403 млрд.дол., в той час як активи США за кордоном досягли 423
млрд.дол. За останнє десятиліття (з 1990 по 2000 роки) приріст фондів ПІІ за
кордоном склав 170%. В 2000 році в США потрапило закордонних інвестицій на суму
281 млрд.дол., в той час як сума ПІІ за кордоном склала 139 млрд.дол, причому
зростання відбулось головним чином за рахунок злиття і поглинання фірм, які
розміщувались в Західній Європі. Таким чином США залишаються нетто-імпортером
ПІІ, втративши свої позиції провідного експортера капіталу. Зараз США посідають
друге місце в світі за обсягами ПІІ після ЄС (рис.2.1).
Таблиця 2.2
США: географічний та секторальний розподіл фондів прямих іноземних інвестицій,
(млн.дол.), 1993
Регіон
Фонди ПІІ в США
Фонди П
- Київ+380960830922