Ви є тут

Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з гіперандрогенією.

Автор: 
Ахмад Алтурк
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U001864
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для вирішення поставленої мети та задач ми проводили наші дослідження в два
етапи. На першому – вивчили особливості преморбідного фону, перебіг вагітності,
пологів та стан новонароджених у 50 жінок із гіперандрогенією в анамнезі, які
отримували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи – І група. Для
порівняння ми використали аналогічні дані у 50 акушерськи та соматично здорових
жінок, розроджених через природні пологові шляхи – контрольна група. На другому
етапі ми провели клініко-лабораторну оцінку ефективності розроблених нами
лікувально-профілактичних заходів у 50 жінок із гіперандрогенією в анамнезі –
ІІ група порівняно із загальноприйнятими методиками ведення вагітності та
пологів, що мало місце в І групі жінок.
Загальноприйняте ведення вагітності та пологів у жінок І групи включало в себе
відповідно з рекомендаціями В.М. Сидельникова [58] гормональну корекцію
(глюкортикоїди та гестагени), вітамінотерапію (вітаміни С, Є, Р);
антиоксиданти, спазмолітики та антиагреганти. При наявності
істміко-цервікальної недостатності накладали циркулярний шов на шийку матки в
терміни від 16-18 до 22-24 тижнів вагітності.
Відмінною особливістю запропонованої нами методики є додаткове використання
окрім вищеперерахованих моментів препаратів кратал і гініпрал за запропнованими
нами методиками.
Терміни використання нового вітчизняного препарату Кратал (ЗАО НПЦ
”Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод”) склали з 7-8 тижнів вагітності у
загальноприйнятому дозуванні курсом не менш 30 днів. Потім робили перерву на 15
днів та проводили повторний 30-денний курс. Кількість проведених курсів
складала до 5 за весь гестаційний період.
Наш вибір зроблено саме на препараті Кратал, так як це новий вітчизняний
препарат рослинного походження, 1 таблетка якого містить 0,867 г таурина; 0,043
г екстракту плодів глоду густого та 0,087 г екстракту собачої кропиви густої.
Кратал має м’яку антигіпоксичну та антиагрегантну дію. Крім того, препарат
надає інгібуючий вплив на ренін-ангіотензивну та каликреїн-кінінову системи,
позитивний вплив на продукцію цАМФ та інгібує процеси перекисного окислення
ліпідів, а також поліпшує кровопостачання та функціональний стан
фетоплацентарного комплексу.
Гініпрал використовували профілактично в мінімальному дозуванні (5-10 мг)
перорально, починаючи з 28 тижнів вагітності курсом 5-7 днів, котрий
повторювався через 14 днів. Всього було використано 3 курси (до 36-37 тижнів
вагітності) препарату гініпрал.
Гініпрал є в2-симпатомиметиком з діючою речовиною гексопреналіну сульфату. Під
впливом гексоприналіну зменшуються частота й інтенсивність скорочень матки, а
також пригнічуються мимовільні і індуковані окситоцином пологові перейми. Під
впливом препарату передчасні перейми у більшості випадків припиняються.
Внаслідок селективності у відношенні в2-адренорецепторів незначно впливає на
серцеву діяльність і кровоток вагітної і плода. До основних протипоказань
відносять передчасне відшарування плаценти, передлежання плаценти, гострі
інфекційні захворювання під час вагітності, вади серця з порушенням ритму,
гіпертиреоз і глаукому. Гініпрал гарно сприймається.
При виборі методу розродження особлива увага приділялась віку пацієнток, їх
анамнезу (наявність неплідності, мертвонародження), стану плода та готовності
пологових шляхів. Програмовані пологи проводились тільки при добрій готовності
пологових шляхів та задовільному стані плода за показниками функціональної
діагностики. Обов’язковим моментом була попередня амніотомія та динамічне
кардіомоніторне спостереження. Найбільш адекватним методом знеболювання пологів
у вагітних з гіперандрогенією в анамнезі є перидуральна анестезія, яка дозволяє
не тільки зняти больові відчуття, пов’язані зі скороченнями матки, і, тим
самим, ліквідувати пологовий стрес, але і внаслідок блокади симпатичних
нервових волокон, поліпшити регіонарний кровоток в органах малого тазу та
матки, нормалізувати матково-плацентарний кровообіг.
Особливості ведення пологів полягали у більш широкому застосуванні
спазмолітичних засобів, обмеженому застосуванні похідних окситоцину,
використанні перидуральної анестезії, своєчасній епізіотомії та профілактиці
гіпотонічних кровотеч.
Предметом нашого дослідження є жінки із гіперандрогенією, в основі якої лежить
ферментативний дефект, порушуючий процес стероїдогенезу в корі надниркових
залоз і/або яєчників та ведучий до надлишку андрогенів. Згідно
загальноприйнятій думці гіперандрогенію ми розглядаємо як прояв порушення всієї
гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи. В залежності від тривалості
захворювання та глибини ураження може спостерігатися переважання яєчникових
і/або надниркових андрогенів.
При вивченні анамнестичних даних ми проводили оцінку захворюваності у
дитинстві, становлення менструальної функції, професійні фактори, шкідливі
звички, соціальний та сімейний стан. Оцінюючи репродуктивну функцію ми звертали
увагу на тривалість та методи лікування неплідності, на закінчення попередніх
вагітностей при вторинній неплідності. Крім того, проводили оцінку наявності
супутньої генітальної та соматичної захворюваності.
Для об’єктивного підрахунку ступеня гірсутності ми використовували шкалу
Фериримана-Голвея [57], де підрахунок здійснювався напівкількісним методом (в
балах). Сукупність балів розповсюдження термінального волосся в 9
андрогензалежних зонах оцінюється як ”гормональне число”; підрахунок балів в
двох індиферентних зонах складає ”індиферентне число”, а сума цих двох чисел –
”гірсутне число”. При оцінці