Розділ 2
ПЕРЕХІДНІ ФОРМИ В СИСТЕМІ ЦІНОУТВОРЕННЯ
2.1. Аналіз монопольної ціни та етапів її розвинення
Вплив конкурентних сил, що є підґрунтям розвинення товарних відносин, змушує
товаровиробників невпинно вдосконалювати власне виробництво, застосовуючи
новітні досягнення науки, впроваджуючи у виробничий процес більш економічні
технології. Прагнення вижити в конкурентній боротьбі змушує капіталіста
знижувати витрати виробництва, що дозволить йому зменшити ціну товару і зробити
його більш конкурентноздатним (у даному разі ми свідомо відходимо від аналізу
якості товару як одного з чинників конкуренції, оскільки цьому питанню буде
приділено увагу далі). Застосовування новітніх технологій, їхня монополізація
дозволяє капіталістові діставати монопольний прибуток за умови, коли переважна
маса товарів виробляється за великих витрат. Така ситуація буде тимчасовою,
якщо вплив внутрішньо- й міжгалузевої конкуренції зрівняють величину отриманого
капіталістами прибутку до середнього за рахунок поширення нових технологій у
виробництві та зменшення витрат при виробництві більшості товарів. Проте, коли
масштаби виробництва є вельми потужні, дія цього процесу призводить ще й до
того, що не лише розоряються одні капіталісти і збагачуються інші, але й
відбувається бурхливе зростання концентрації й централізації виробництва й
капіталу. Виникають потужні підприємства, котрі, маючи можливість більшою мірою
задовольняти попит на товар, що виробляється, розпочинають свідомо впливати на
ринкові процеси, маніпулюючи обсягами пропозиції, тобто формуються монополії.
Отже, монополія є природно-історичним, об'єктивним явищем, оскільки її
підґрунтям є розвинення науково-технічного прогресу, що проникає у виробництво
через конкурентну боротьбу. Монополія є невід’ємна від конкуренції. Вони
переплітаються і взаємодіють, виступаючи як вияв єдності протилежностей.
«Монополія продукує конкуренцію, конкуренція продукує монополію. Монополісти
конкурують поміж собою, конкуренти стають монополістами... Синтез полягає в
тім, що монополія може триматися лише внаслідок того, що вона невпинно вступає
до конкурентної боротьби» [51, стор. 166]. Монополія, як результат впливу
конкуренції, нерозривно з нею пов'язана, тобто вона виникає й утримує свої
позиції завдяки конкурентній боротьбі. Перші монополістичні об'єднання –
картелі, що виникли на підставі домовленості поміж капіталістами, торкалися
лише сфери обігу. Однак, внаслідок концентрації й централізації виробництва та
капіталу, підготовлюються умови для переростання монополією рамок ринкового
обміну й охоплення нею виробничої сфери.
Подальша монополізація йде в напрямі захоплення й підпорядкування підприємств
однієї галузі. Впродовж цього тривалого в історичному плані процесу монополії
набувають різноманітні форми відповідно до їхнього ступеня розвиненості,
розпочинаючи від картелів і завершуючи вищою формою одногалузевої монополії –
трестом. Якщо в період існування монополій, влада яких не поширювалася на всю
галузь, монопольна ціна ґрунтувалася на більш прогресивних технологіях, й отже,
низьких витратах, на відміну від витрат інших виробників у даній галузі, то
з’явлення трестів унеможливлює таке джерело дістання монопольного прибутку. Це
відбувається тому, що витрати виробництва, формовані монополією, стають
близькими до суспільно-необхідних, тому що переважна маса продукції цього типу
виробляється трестом. Отже, в даному разі джерелом монопольного прибутку й
монопольної ціни може стати міжгалузевий надприбуток як відхилення від ціни
виробництва. Така монопольна ціна хитка, позаяк періодично підривається
конкурентною боротьбою як з боку споживачів монополізованої продукції, так і з
боку монополій, котрі випускають аналогічну, взаємозамінну продукцію.
Монопольна ціна фірм, що цілковито контролюють горизонталь, має низку обмежень,
які визначають можливість її коливань. Вона не повинна спадати нижче за рівень
ціни виробництва, тому що це підриватиме саму умову дістання монопольного
прибутку, й не повинна перевищувати ту межу, яка дозволяє споживачеві
монополізованої продукції діставати прибуток від збуту власної продукції за
нормою вищою, аніж ринкова ставка позичкового відсотка. Якщо монопольна ціна
перевищуватиме даний рівень, то це призведе до зниження попиту на продукцію,
позаяк її застосування у власному виробництві в споживачів стане недоцільним, а
отже, й спадуть ціни на монополізовану продукцію.
Процеси концентрації й централізації, які відбуваються в горизонтальному
напрямку, призвели до того, що практично в кожній галузі виникли потужні
монополії, порівнянні за своїми масштабами. Це унеможливило дістання
монопольного прибутку за рахунок його перерозподілу поміж монополізованими й
немонополізованими галузями. Повсюдне виникнення галузевих монополій певною
мірою зрівняло шанси конкуруючих сторін і уможливило певне усереднення
прибутку. Дане усереднення не можна розглядати як тотожне процесові формування
середньої норми прибутку в домонополістичний період, позаяк в її основу не
покладено вільне переливання капіталу з однієї галузі в іншу. Навпаки,
монопольна влада, яка виникла, стає перепоною такого переливання, що і ставить
конкуруючі сторони у відносно однакове становище. Прагнення капіталу
забезпечити собі максимально високий монопольний прибуток призводить до того,
що відбувається поступова монополізація умов виробництва, котрі забезпечують
знижений рівень витрат. У рамках однієї монополії тепер може бути зосереджено
підприємства різних галузей, пов'язаних поміж собою технологічним ланцюжком.
Отже, стирається чітка грань у галузевому розподілі. Подал
- Київ+380960830922