РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ, матеріали ТА МЕТОДИ ДИСЕРТАЦІЙНого
ДОСЛІДЖЕНня
Виконана робота є результатом комплексних клініко-епідеміологічних досліджень,
проведених із метою вивчення медико-соціальних особливостей поширення інфекцій
невенеричної природи, що передаються статевим шляхом, та оптимізації
епідеміологічного нагляду щодо цієї патології.
Предметом вивчення були 450 хворих із запальними захворюваннями геніталій й
порушенням фертильності та 245 здорових осіб; поведінкові характеристики
індивідуумів і соціально-економічні явища при визначенні чинників ризику;
обліково-звітна документація 7 областей західноукраїнського регіону та України
за 1993-2003 роки.
Об’єктами дослідження був епідемічний процес інфекцій невенеричної природи, що
передаються статевим шляхом.
Дослідження мали багатоплановий етапний характер.
На першому етапі вивчались тенденції розвитку епідемічного процесу ІПСШ у
1993-2003 роках в Україні та семи західних областях (Волинській, Закарпатській,
Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій) із
врахуванням територіальних та статево-вікових особливостей за даними офіційної
статистичної звітності. Всього було проаналізовано 264 обліково-звітних форм за
1993-2003 роки.
На другому етапі досліджень проводились лабораторні обстеження 450 осіб (224
чоловіки та 226 жінок) із патологією сечостатевої системи та порушенням
фертильності - група А, і практично здорових осіб, що проходили планові
профілактичні обстеження (245 осіб – 127 чоловіків та 118 жінок) - група Б із
метою оцінки адекватності використаних у лабораторній мережі
лікувально-профілактичних установ методів верифікації діагнозів.
Третій етап передбачав вивчення чинників ризику виникнення інфекцій
невенеричної природи, що передаються статевим шляхом, у західноукраїнському
регіоні, за допомогою анонімного анкетування. До груп анкетованих увійшли
особи, які обстежувались на ІПСШ (із груп А та Б) і дали добровільну згоду на
участь в опитуванні: група В – 203 особи (117 чоловіків і 86 жінок) та група Г
– 198 осіб (109 чоловіків і 89 жінок).
Необхідний об’єм вибірки (n) розраховувався за формулою [89]:
n=, (2.1)
де t - довірчий коефіцієнт Ст’юдента при 95 % ймовірності (t=2);
W - вибіркова частка ознаки, що вивчалась (у нашому випадку це питома вага
урогенітального хламідіозу в структурі всіх інфекцій, що передаються статевим
шляхом, в Україні у 1999 році, W=9,29 %);
N - генеральна сукупність всіх інфекцій, що передаються статевим шляхом, в
Україні в 1999 році (277833);
?х - гранична похибка (3 %).
Підставивши в формулу (2.1) всі дані, отримали:
Отже, кожна з набраних сукупностей, як для лабораторних досліджень (695 осіб),
так і для анкетування (401 особа), перевищує теоретичне число об’єму вибірки -
374, що підтверджує репрезентативність даних.
2.1 Епідеміологічні дослідження (описово-оціночний прийом)
Із метою вивчення соціально-демографічних характеристик населення, уражених
збудниками ІПСШ, визначення територій, груп та часу ризику, тенденції
епідситуації в західноукраїнському регіоні були проаналізовані дані 264 річних
звітних форм, у тому числі № 9 „Звіт про захворювання, які передаються
переважно статевим шляхом, грибкові шкірні захворювання і коросту”, №12 „Звіт
про кількість захворювань, зареєстрованих у хворих, які проживають в районі
обслуговування лікувального закладу”, №34 „Звіт про контингенти хворих
венеричними, грибковими шкірними хворобами та трихомоніазом” семи західних
областей України впродовж 11 років (1993-2003 роки), які порівнювали з
загальнодержавними показниками.
Первинну базу даних за ознаками систематизували, використовуючи інтенсивні та
екстенсивні показники. За ІП аналізували захворюваність та поширеність, за
екстенсивними - питому вагу даної інфекції в сумі всіх інфекцій, що передаються
статевим шляхом, темп приросту/спаду, середньорічний темп приросту/спаду [10,
42, 77, 102]. Останній обчислювали за формулою:
СрТ = - 100, (2.2)
де In - показник за останній рік спостереження;
I1 - показник за перший рік спостереження;
n - число років у досліджуваному періоді.
Аналіз рівня та структури захворюваності на ІПСШ невенеричної природи проводили
для визначення епідеміологічної значимості окремих нозологічних форм та
встановлення пріоритетності проблем їх профілактики. Епідеміологічна значимість
інфекцій оцінювалась за поширеністю, захворюваністю серед населення і
тенденцією розвитку.
Із метою визначення багаторічної тенденції щодо ІПСШ серед різних груп
населення вираховували показники теоретичної лінії тенденції шляхом
вирівнювання фактичної кривої методом найменших квадратів за прямою [77, 89].
Це дозволило усунути вплив випадкових чинників і при оцінці показників
динамічного ряду. Інтенсивні показники захворюваності населення вирівнювання
позначали як ТП (теоретичні показники). Величини ТП визначали в рівнянні
лінійної залежності:
ТП = Iсер.+ bх, (2.3)
де Iсер. – середній інтенсивний показник захворюваності за ряд років, який
розраховували за формулою: Iсер. = , (2.4)
де ІП – інтенсивний показник;
n – кількість членів ряду, тобто кількість років, що аналізували.
b – коефіцієнт, який визначає різницю між теоретичними рівнями захворюваності
за суміжні роки, і розраховується за формулою:
b = , (2.5)
де х – змінений перетворений для полегшення розрахунків інтервал натуральних
чисел, симетрично розташованих відповідно 0 і поданих від центру ряду в обидва
кінці.
Для зручності розрахунки вносили у таблицю 2.1.
Таблиця 2.1
Результати обрахунків теоретичних рівнів захворюваності
Роки
х
ІП
х•ІП
х2
ТП = Iсер.
- Київ+380960830922