РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика методів дослідження
Таблиця 2.1.
Матеріали і методи дослідження епідеміологічних і епізоотологічних аспектів
лептоспірозу в Північному регіоні України
п/п
Методи дослідження
Об’єкти дослідження
Кількість об’єктів
1.
Мікробіологічний
Дрібні ссавці
517
1.1
Бактеріоскопічний
Дрібні ссавці
517
1.2.
Бактеріологічний
Дрібні ссавці
517
2.
Серологічний
Сироватки крові
2383
2.1
РНГА
Сироватки крові, в т.ч.
людей
сільгосптварин
дрібних ссавців
птахів
риб
земноводних
гідробіонтів
інших трансмітерів
2383
891
207
517
105
124
60
271
208
2.2.
РМА
Сироватки крові, в т.ч.
людей
сільгостварин
дрібних ссавців
606
58
31
517
3.
Епідеміологічний
Медичні документи:
- карти епідобстеження
- історії хвороби
- амбулаторні карти
- карти донорів
1047
256
470
254
67
В с ь о г о :
3947
Основні дослідження по виконанню роботи були проведені на протязі останніх 5
років. В роботі заcтосовано мікробіологічний, серологічний та епідеміологічний
методи дослідження. Детально проаналізована епідемічна та епізоотична ситуація
на території Чернігівської, Київської та Сумської областей. Для дослідження
було відловлено 517 дрібних ссавців, які досліджувались серологічним,
бактеріоскопічним та бактеріологічним методами.
З метою вивчення рівня імунітету проти лептоспірозу серед населення
Чернігівської області, яке не відноситься до групи епідемічного ризику, в РНГА
досліджено 637 сироваток крові, в тому числі, 470 сироваток крові стаціонарних
і амбулаторних хворих та 167 сироваток донорів крові.
Для вивчення інфікованості професійних контингентів проведене дослідження в
РНГА 254 сироваток крові робітників 2-х м’ясокомбінатів, заводу з виробництва
ковбасної оболонки, хлібозаводу та підприємства водоканалізаційного
господарства. Позитивні в РНГА сироватки крові досліджено в РМА. В процесі
дослідження розроблено спеціальну методику дослідження дрібних ссавців на
лептоспіроз, сконструйовано апарат для інтраторакального забору крові,
апробовано безапаратний метод мікротитрування сироваток крові. Для статистичної
обробки результатів дослідження застосовано систему складних функцій програми
Excel, розроблено прикладну програму для медико-географічного дослідження та
використано її для вивчення епідеміології лептоспірозу в Чернігівській
області.
2.2. Мікробіологічний метод дослідження
Бактеріоскопічний метод використовували для виявлення лептоспіроносійста у
дрібних ссавців. Для цього видалену нирку поміщали в стерильну ступку,
подрібнювали ножицями, добавляли 8-10 крапель фізіологічного розчину. Через 1
годину з надосадової рідини готували препарат (роздавлену краплю) та
досліджували під мікроскопом в темному полі при збільшенні 10 Ч 20.
Бактеріологічний метод. Видалену нирку дрібних ссавців поміщали в стерильну
чашку Петрі, відсікали маленький шматочак коркового шару нирки і засівали його
на поживне середовище Терських. Для приготування цього поживного середовища до
стерильного розчину буферної суміші Зеренсена (рН 7,2) добавляли інактивовану
кролячу сироватку з розрахунку 5-7 крапель на 5 мл середовища і витримували в
термостаті при 37°С на пртязі 48 годин для перевірки стерильності. При
відсутності росту, таке поживне середовище використовувалось для
бактеріологічних досліджень. Після посіву пробірки з поживним середовищем
поміщали в термостат при 28°С. Починаючи з 5-го дня на протязі 2-х місяців
регулярно переглядали посіви через кожні 5 днів.
2.3. Серологічний метод дослідження
Для серологічних досліджень нами використовувалися РНГА та РМА. Для постановки
РМА застосовувався стандартний набір штамів лептоспір, рекомендований ВООЗ та
МОЗ Укарїни. РМА, як загальновизнаний тест в діагностці лептоспірозу,
використовували для діагностики лептоспірозу у хворих, для ретроспективної
діагностики раніше перенесеного захворювання, виявлення інфікованості
лептоспірозною інфекцією професійних груп, а також для визначення інфікованості
дрібних ссавців та сільськогосподарських тварин.
Сироватки крові від людей розводили фізіологічним розчином в співвідношенні
1:20, розкапували по 2 краплі в лунки плексигласової пластинки і добавляли по 2
краплі відповідних штамів лептоспір. Пластинки поміщали в термостат при
температурі +28° С на 2 години, після чого проводили мікроскопію в темному полі
мікроскопа при збільшенні 10 х 40. При отриманні позитивних результатів,
проводили подальше розведення сироваток 1:40, 1:80 і т.д.Таким же чином
досліджували і сироватки крові дрібних ссавців.
РНГА проводили відповідно до затверженої інструкції щодо застосування
“Діагностикуму лептоспірозного еритроцитарного антигенного полівалентного
рідкого”. Цей діагностикум являє собою формалізовані танізовані еритроцити
сенсибілізовані полівалентним антигеном лептоспір. Діагностикум застосовувався
в 2% концентрації для постановки реакції макрометодом і 1% концентрації –
мікрометодом. Для дослідження використовувався експериментальний діагностикум,
виготовлений в Інституті епідеміології та інфекційних хвороб
ім.Л.В.Громашевського АМН України. Результат РНГА вважали позитивним в
максимальному розведенні сироватки, коли еритроцити випадали на дно лунки
рівномірним шаром, займаючи не менше 2/3 сферичної поверхні. Всі позитивні
результати дослідження в РНГА підтверджено в РМА. При цьому титри в РМА були на
порядок вищі ніж в РНГА, але простота постановки РНГА дозволила значно
збільшити обсяг серологічних досліджень та знизити їх собівартість.
Враховуючи необхідність трансп
- Київ+380960830922