РОЗДІЛ 2.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Санітарно-гігієнічні особливості глибоких вугільних шахт
Дослідження проводилося на шахті «Никанор-Нова» ДХК «Луганськвугілля». Ця шахта
є типовим вугледобувним підприємством Донбасу. Всі обстежені особи були
підземними робітниками різних професій. Перед початком дослідження проводилася
санітарно-гігієнічна оцінка основних виробничих ділянок шахти «Никанор-Нова».
Більшість вугільних пластів, розроблювальних в шахті, знаходились на глибині
від 800 до 1000 м від поверхні і залягали полого. Видобування вугілля у шахті,
в основному, проводилось вугільними комбайнами. Прохідницькі роботи
здійснювались як буропідривним методом, так і прохідницькими комбайнами.
Початковим етапом дослідження стала гігієнічна оцінка підземного середовища з
визначенням наступних показників: температури та відносної вологості повітря,
швидкості руху повітря, рівню шуму та вібрації на робочих місцях.
Показники відносної вологості та температура шахтного повітря визначалися за
допомогою аспіраційного психрометра Ассмана з наступним розрахунком отриманих
результатів за психометричними таблицями. рівень забрудненості повітря
виробничого середовища визначався ваговим методом. Добір проб у зоні дихання
робітників здійснювався аспіратором АЭРА на фільтри АФА-В-18 за
загальноприйнятою методикою. Визначення швидкості руху повітря відбувалося
ручним крильчастим анемометром АСО-3. Інструментальні виміри шуму виконувалися
за допомогою комплекту ШВКИ відповідно до ДСТ 13731-69.
Більшість обстежених робітників працювали на гірничопрохідницькій ділянці №4 і
добувній ділянці №3 (додаток 1). При цьому на різних ділянках шахти виявленні
значні коливання температури повітря від 19°С в конвеєрному штреку до 26°С - на
добувній ділянці. Рівень вологості повітря коливався від 78 % - на
прохідницькій ділянці до 99 % - на добувній ділянці. Концентрація
вугільно-породного пилу на робочих місцях в очисних та прохідницьких вибоях у
десятки разів перевищувала санітарні норми та досягала до 1335 мг/м3. Вміст
двоокису кремнію у вугільно-породному пилу складав близько 36 %. Швидкість руху
повітря, як у вибоях, так і у виробках була в межах норми та коливалася від 2
до 8 м/с. Рівень шуму перевищував припустимі рівні лише в деяких випадках: на
робочому місці машиніста вуглевиємного комбайну ІК-101, де рівень шуму склав 90
дб. Вібрація на пультах керування вуглевиємних та прохідницьких комбайнів і
установок, в основному, не перевищувала припустимі норми, за винятком керування
на пультах вузькозахоплювальних комбайнів, де величина вібрації по
віброшвидкості досягала 5-7 см/с.
Таким чином, виявлено, що не перевищували норму лише показники швидкості руху
повітря та вібрації на пультах керування вуглевиїмних та прохідницьких
комбайнів. Інші ж показники були вище припустимих значень.
2.2. Характеристика обстежених осіб
На шахті «Никанор-Нова» ДХК «Луганськвугілля» було проведено комплексне
обстеження 750 гірників. Усі гірники оглянуті терапевтом, хірургом,
невропатологом, урологом, ЛОР, окулістом. Шляхом опитування та вивчення
амбулаторних карт зібраний анамнез, проведений клінічний та біохімічний аналіз
крові та сечі. За показами робітникам проводилося ультразвукове,
рентгенологічне, спірографічне, електрокардіографічне та інші інструментальні
методи дослідження.
Із всіх обстежених гірників було відібрано 114 гірників, хворих на хронічний
необструктивний бронхіт в стадії ремісії. Розподіл гірників за віком
представлений в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених гірників за віком
Обстежені особи
Вік (роки)
абс.
20-30
34
29,82
31-40
41
35,97
41-50
39
34,21
Як видно з таблиці, більшість гірників, що працювали в шахті, були у віці від
30 до 50 років.
Для встановлення впливу стажу роботи в підземних умовах на водно-сольовий обмін
та рівень інтерлейкінів всі досліджувані були розділені на підгрупи за стажем:
до 5 років (15 чол.), 5-10 років (22 чол.), 11-15 років (19 чол.), 16-20 років
(16 чол.). Розподіл робітників за стажем роботи в підземних умовах (підземний
стаж) представлено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл обстежених за стажем роботи
Підземний стаж
(роки)
Обстежені особи
абс.
до 5
24
21,1
5-10
29
25,4
11-15
32
28,1
16-20
29
25,4
Як видно з таблиці, більшість обстежених гірників (53,5 %) склали гірники з
підземним стажем від 5 до 15 років.
Розподіл обстежених підземних робочих за професіями, відповідно умов та
важкості праці представлено в табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Розподіл обстежених підземних робочих за професіями.
Категорія важкості роботи
Важка
Середньої важкості
Професія
абс.
абс.
Гірник очисного вибою (ГРОВ)
14
12,28
Прохідник
32
28,07
Гірномонтажник
7,03
Закріплювальник
13
11,41
Гірник
22
19,29
Електрослюсар
14
12,28
Машиніст електровозу
3,51
Стовбурний
1,75
Гірничий майстер
2,63
Майстер-підривник
1,75
Як видно, робітники, так званих "основних" шахтарських професій (ГРОВ,
прохідники, а також гірномонтажники, що виконують важкі роботи в найбільш
несприятливих умовах підземного мікроклімату із витратою енергії 18,5-26,9
кДж/хв (80-110 ккал/хв) [22], складали 54 чоловіка, або 47,38 % від загальної
кількості обстежених. Особи, зайняті в інших професіях, з середніми
енерговитратами в межах від 13,4 до 16,8 кДж/хв (50-70 ккал/хв) складали 60
чоловік (52,62 %).
Для вирішення поставлених завдань всі обстежені гірники з ХНБ були розділені на
наступні основні групи:
I - гірники з ХНБ без відхилень в аналізах сечі (83 чол.);
II - гірники з ХНБ з появою прот
- Київ+380960830922