Ви є тут

Планування дебіторської заборгованості в умовах вантажних автотранспортних підприємств

Автор: 
Уткіна Марина Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U002157
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА МОДЕЛІ РОЗРОБКИ І РЕАЛІЗАЦІЇ
КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ ВАНТАЖНИХ АВТОТРАНСПОРТНИХ
ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Загальна постановка задачі та обґрунтування методів розробки і реалізації
кредитної політики підприємства
В ринкових умовах головною метою функціонування підприємств недержавної форми
власності, в т.ч. вантажних АТП, є їх виживання, тобто попередження ризику
банкрутства і забезпечення прибуткової діяльності. Для успішного досягнення
цієї мети, управління любим об’єктом, в т.ч. дебіторською заборгованістю,
повинно будуватися на принципі цільового підходу, який передбачає додержання
наступних принципів та ідей [39, 65, 90, 103, 111, 114]:
Процес прийняття рішення повинен починатися з визначення кінцевої мети, яку
необхідно досягти.
До кожної задачі необхідно підходити як до складної системи, тобто з’ясовувати
всі можливі зв’язки як по горизонталі, так і по вертикалі.
При підготовці рішення обов’язковим є виявлення можливих альтернатив, тобто
різних шляхів досягнення поставленої мети, методів рішення, аналіз переваг та
недоліків кожної з них для вибору оптимального.
Механізм управління повинен бути підпорядкованим меті або задачі, що
реалізується з його допомогою, тобто структура пристосовується до мети, а не
навпаки.
Цільовий підхід забезпечує системний аналіз, який на сьогодні є базовим методом
вирішення любих наукових проблем. Відповідно до його вимог процес розв’язання
останніх включає наступні етапи [90].
Формулювання проблеми:
фіксація мети та зв’язків,
встановлення умов,
встановлення меж, альтернатив,
встановлення критеріїв,
визначення природи ризиків.
Робота з проблемою:
визначення процесів,
збір даних, що описують проблему,
вибір методу рішення проблеми,
отримання часткового та повного рішення,
перевірка попереднього рішення.
Вирішення проблеми:
інтерпретація результатів перевірки,
ідентифікація величин, що повинні зростати (спадати),
атестація якості рішення, що пропонується,
вибір рішення та плану його реалізації,
впровадження плану,
оцінка результату впровадження,
коригування рішення, впровадження відкоригованого рішення.
Об’єктом системних досліджень є системи, які представляють собою множину
взаємопов’язаних елементів підсистем, що виступають як єдине ціле з усіма
притаманними їй внутрішніми та зовнішніми зв’язками та властивостями [114, с.
58].
Об’єктом даного дослідження виступає процес управління дебіторською
заборгованістю. Елементами об’єкта є підсистеми:
планування дебіторської заборгованості;
організація процедури інкасації дебіторської заборгованості;
розробка системи контролю за повнотою та своєчасністю інкасації дебіторської
заборгованості;
регулювання планових завдань.
Предмет дослідження – процес планування дебіторської заборгованості за
транспортні послуги в умовах вантажних автотранспортних підприємств.
Процес планування дебіторської заборгованості включає два етапи:
Розробка кредитної політики на k-й період (місяць, квартал).
Реалізація кредитної політики в процесі формування плану перевезень вантажів на
t-й день k-го періоду (кредитного плану).
Кредитна політика – це механізм управління дебіторською заборгованістю, що
розробляється на підприємстві при наданні замовникам (покупцям) комерційного
кредиту [19, с. 416].
На першому етапі, відповідно до очікуваних у плановому періоді систематичних
(зовнішніх) і несистематичних (внутрішніх) ризиків, визначають параметри
кредитної політики, а саме:
рівень кредитного ліміту;
ліміт строку інкасації дебіторської заборгованості;
шкалу нормативної рентабельності в тарифі на транспортні послуги;
шкалу знижок.
Ліміти обмежують обсяги та строки кредитування, тобто опосередковано
характеризують рівень ризику втрати підприємством ліквідності, що відповідає
обраному типу кредитної політики. Шкали визначають рівень прибутковості
перевезень, який досягається в процесі реалізації кредитної політики.
Планування кредитної політики починається із аналізу її ефективності у звітному
періоді. За результатами аналізу експертним шляхом оцінюються очікувані
систематичні та несистематичні ризики у плановому періоді. Відповідно до них
обирається тип кредитної політики. Якщо очікуються невисокі систематичні ризики
і результати оцінки діяльності підприємства свідчать про її стабільність та
ефективність, то обирається агресивна політика. Якщо платоспроможність
підприємства є стійкою, але очікується збільшення систематичних ризиків, то
доцільно формувати помірковану кредитну політику. І, насамкінець, при
критичному рівні платоспроможності підприємства слід формувати консервативну
політику. Вибір типу кредитної політики дозволяє визначитися із рівнем її
параметрів.
На другому етапі відбувається процес формування оперативних управлінських
рішень щодо виконання замовлень конкретних клієнтів в межах визначених
параметрів кредитної політики. Він передбачає наступні кроки:
щоденні замовлення на перевезення з умовою відстрочки платежу групуються
відповідно до категорії замовника (випадковий чи постійний) та його класу
кредитоспроможності (стійкий чи нестійкий);
для кожного замовлення визначається ціна послуг, згідно шкали нормативної
рентабельності та відповідно до категорії замовника, класу його
кредитоспроможності та терміну відстрочки платежу;
в межах наявних провізних можливостей автотранспортного підприємства до плану
перевезень t-го дня в першу чергу включаються замовлення постійних клієнтів із
стійкою кредитоспроможністю по ціні послуг, згідно шкали нормативної
рентабельності, навіть, якщо буде перевищено кредитний ліміт та ліміт строку
інкасації дебіторської заборгованості. Такий підхід дозволяє зберегти
замовників, оскільки