Ви є тут

Гарантії права власності на землю в Україні

Автор: 
Вівчаренко Олег Антонович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U002185
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2 Відповідальність за порушення гарантій
захисту права власності на землю в Україні
........................................ 104
Відшкодування збитків власникам землі як гарантії
захисту їх земельних прав
............................................................. 104
Адміністративна і кримінальна відповідальність
за порушення гарантій права власності на землю в Україні......127
Проблеми удосконалення відповідальності за порушення
гарантій права власності на землю в Україні ...............................148
ВИСНОВКИ
..................................................................................................
169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................ 180
ВСТУП
Актуальність теми. Важливість теоретичного вивчення проблем гарантій права
власності на землю в Україні зумовлена не лише відсутністю за останні роки
монографічних досліджень з цих питань у правовій науці земельного права, але й
потребами юридичної практики і завданням розвитку законодавства, а саме:
визначення ефективних механізмів гарантування права власності на землю,
вдосконалення регулювання питань реалізації громадянами, юридичними особами,
територіальними громадами сіл, селищ і міст права власності на землю,
необхідністю розробки законопроектів, передбачених у Прикінцевих положеннях
Земельного кодексу України, зокрема, про ринок землі, визначення правових засад
вилучення земель, права приватної власності тощо. Право власності на землю
завжди залишається одним з найгостріших питань соціального розвитку
суспільства, держави. Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля в
межах території України є об’єктом права власності Українського народу. Статтею
14 Конституції України передбачено, що земля є національним багатством і
перебуває під особливою охороною держави, право власності на землю гарантується
державою, набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та
державою виключно відповідно до закону. Ці конституційні положення втілені у
Земельному кодексі України непослідовно. Всупереч конституційному припису, що
держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання
(ст. 13 Конституції України), законодавча і виконавча гілки влади до тепер не
забезпечили реалізації цієї вимоги, принаймні, стосовно держави, територіальних
громад, Українського народу, оскільки не запровадили достатнього правового
регулювання правоздатності, деліктоздатності зазначених суб’єктів права
власності на землю.
За радянських часів монографічних досліджень за вказаною тематикою не було. Це
зумовлювалось низкою політичних, правових й ідеологічних причин. Найголовніша з
них – це монополія держави на землю, яка не передбачала винятків з цього
правила. Окремі аспекти теми захисту права власності на землю аналізувалися
радянськими вченими при дослідженні загальних питань законодавства зарубіжних
країн. В сучасній літературі зазначається, що правові основи земельних
відносин, які склалися в минулому, на сучасному етапі певною мірою стали
перешкодою у вирішенні низки найважливіших питань ефективного і раціонального
використання земель в умовах формування ринкових відносин. Тому багато
принципових положень, які вироблені раніше наукою земельного права, складають
її концептуальні основи та закріплені в законодавстві, зараз втрачають своє
значення або потребують істотного коригування.
За роки незалежності України – це одна з перших комплексних досліджень гарантій
захисту права власності на землю. Однак висхідні положення, покладені в основу
цієї дисертації, розроблені відомими вітчизняними вченими, зокрема такими
науковцями, як : В.І Андрейцев, Г.І. Балюк, В.Д. Басай, А.М. Беженарь, А.Г.
Бобкова, Л.А. Бондар, О.Г. Бондар, Н.С. Гавриш, А.П. Гетьман, С.В. Гринько,
В.К. Гуревський, М.В. Домашенко, Л.П. Заставська, І.І. Каракаш, Н.Р. Кобецька,
В.М. Корнієнко, О.В. Конишева, С.М. Кравченко, П.Ф. Кулинич, В.І. Лебідь, А.В.
Луняченко, Н.Р. Малишева, В.Л. Мунтян, В.В. Носік, О.О. Погрібний, С.О.
Погрібний, О.А. Поліводський, В.К. Попов, В.Є. Рубаник, М.Г. Саєнко, О.Д.
Святоцький, В.І. Семчик, Н.І. Титова, А.А. Шевчук, Ю.С. Шемшученко, М.В.
Шульга, В.З. Янчук та інші.
Серед зарубіжних науковців в галузі земельного права перш за все потрібно
зазначити роботи Г.О. Аксененка, Г.Ю. Бистрова, Б.В. Єрофєева, І.О. Іконицької,
М.Д. Казанцева, М.І. Козиря, О.С. Колбасова, М.І. Краснова, Г.В. Чубукова та
інших.
В цивілістичній науці вчені як в радянській період, так і в період новітньої
історії України, приділяли надзвичайно велику увагу теоретичним та практичним
проблемам інституту права власності та його захисту. В той же час, не можна не
зазначити, що точної відповіді про поняття “право на захист” радянська
цивілістика не дала, як і не було взагалі досліджене питання про захист
цивільних прав з точки зору належного правомочній особі права на захист.
Значна увага питанням захисту права власності була приділена у роботах таких
українських вчених - цивілістів як Ч.Н.Азімов, Д.В.Боброва, І.О.Дзера,
О.В.Дзера, М.В.Венецька, Ю.О. Заіка, Н.С.Кузнецова, І.М.Кучеренко,
С.І.Пересунько, О.А.Підопригора, Г.В. Пронська, О.А.Пушкін, В.М.Співак,
Я.М.Шевченко та інших.
Серед цивілістів старшого покоління досліджували питання захисту права
власності М.А. Агарков, М.І. Брагинський, С.М. Братусь, С.І. Вільнянський, Д.М.
Генкін, В.П. Грибанов, О.А. Красавчиков, Л.А. Лунц, Є.О. Суханов, Ю.К. Толстой
та інші автори.
Проведені дослідження не знімають актуальності проблеми, яку досліджуємо,
оскі