РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ДО
КЕРІВНИЦТВА УЧНІВСЬКИМИ МУЗИЧНИМИ КОЛЕКТИВАМИ
2.1. Педагогічна діагностика готовності майбутніх вчителів до керівництва
учнівськими музичними колективами
Для визначення вихідного стану готовності майбутнього вчителя до керівництва
учнівськими музичними колективами було проведено конста-туючий експеримент, що
охопив студентів випускних курсів музично-педагогічних факультетів
Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова,
Мелітопольського державного педагогічного універси-тету, Рівненського
державного гуманітарного університету, Переяслав-Хмельницького державного
педагогічного університету імені Григорія Сковороди ( всього 202 особи). Такий
вибір респондентів дав підстави визначити не лише загальний рівень готовності
студентів до керівницької педагогічної діяльності, а й чинники, що є спільними
та відмінними у підготовці майбутніх учителів в умовах вищої педагогічної
освіти навчальних закладів різних регіонів України.
Констатуючий експеримент включав такі завдання:
виявити у студентів музично-педагогічних факультетів наявність визначених
структурних компонентів готовності до керівництва музични-ми колективами учнів
(мотиваційно-ціннісного, змістовно-інформаційно-го, операційно-дійового,
емоційно-вольового, рефлексивно-аналітичного);
з’ясувати особливості їх прояву згідно виділених критеріїв;
встановити типові ускладнення, що виникають під час керівництва мистецькими
колективами дітей;
визначити рівні готовності майбутніх вчителів до керівництва учнівськими
музичними колективами.
Констатуючий експеримент було розподілено на три взаємопов’язані етапи.
Перший етап передбачав визначення ступенів сформованості мотиваційно-ціннісного
та змістовно-інформаційного критеріїв готовності студентів за показниками
мотивації вибору професії, спрямованості на діяльність з учнівським колективом,
ціннісних орієнтацій, обізнаності у галузі керівництва дитячим музичним
колективом. На даному етапі діагностування застосовувалися методи бесід,
анкетування, усного та письмового опитування.
Зважаючи на те, що визначальним компонентом (та, відповідно, критерієм)
готовності вчителя до діяльності було виділено мотиваційно-ціннісний, який
акумулює спрямованість особистості, систему спонукань до діяльності, ціннісні
орієнтації, першочерговим завданням стало виявлення особливостей прояву
показників цього критерія.
Відомо, що існують різні підходи до вивчення особливостей педагогічної
спрямованості. Так, А.Маркова визначає стійку педагогічну спрямованість як
прагнення стати, бути і залишатися вчителем [144, 34]. Н.Гузій пропонує
з'ясовувати професійно-педагогічну спрямованість у "стійких мотивах
педагогічної діяльності, установках вчителя, відносно незалежних від ситуації"
[66, 8]. Н.Кузьміна визначає істинну педагогічну спрямованість через стійку
мотивацію формування особистості учня засобами навчального предмета, прагнення
конструювати його викладання з розрахунком на потреби учнів у знаннях [116].
А.Петровський, М.Ярошевський розглядають спрямованість через "сукупність
стійких мотивів, що орієнтують діяльність особистості" [191].
З огляду на різні наукові підходи до вивчення професійної спрямованості,
діагностування зазначеного феномена здійснювалось через вивчення мотивів вибору
професії майбутніх вчителів та спрямування їх на діяльність керівника
учнівського музично-творчого колективу.
Діагностування мотивації студентів музично-педагогічних факультетів (що є
показником визначеного мотиваційно-ціннісного критерію готовності майбутніх
вчителів до керівництва учнівськими музичними колективами) проводилося за
допомогою методики "незакінчених речень" Д.Сакса у відповідній модифікації, яка
ґрунтується на припущенні, що цілі відображають мотиви [38,104]. Дана методика
ґрунтується на розвитку у респондентів асоціацій словесного тексту і
відноситься до групи проектив-них методик дослідження особистості.
Студентам пропонувалася серія незакінчених речень, кожне з яких складалось з
одного або декількох слів. Речення вони мали закінчити за своїм розсудом. Фрази
формулювались таким чином, щоб стимулювати досліджуваних на відповіді, що
відносяться до властивостей особистості, котрі вивчаються. ( Додаток А).
Всім досліджуваним студентам були роздані бланки з 10-ма незакінченими
реченнями, умовно поділеними на 3 тематичних блоки. Перший блок речень
передбачав визначення ставлення опитуваних до образу вчителя музики. Другий
спрямовувався на з’ясування мотивів щодо навчання на музично-педагогічному
факультеті. Третій блок визначав міру спрямованості студентів на керівництво
музично-творчими учнівськими колективами у майбутній педагогічній діяльності,
їх орієнтацію на формування творчої індивідуальності учнів.
Отримана вербальна інформація дала можливість констатувати, що не у всіх
студентів, які навчаються на музично-педагогічних факультетах, є позитивне
ставлення до професії вчителя музики. На жаль, не всі вони мають бажання в
майбутньому працювати з дітьми. Лише 39% опитаних студентів вважають своїм
покликанням професію вчителя музики, а діяльність керівника учнівського
музичного гурту - творчою та захоплюючою.
За даними опитування, найбільш привабливим у діяльності вчителя музики для
студентів виявилося:
можливість творчого самовираження (49 %);
естетична спрямованість діяльності (39 %)
керівництво музично-виконавською діяльністю школярів ( 12 %)
творча самореалізація у музикуванні (7%).
Отже, на керівництво колективною музичною діяльністю учнів орієнтується лише
невелик
- Київ+380960830922