РОЗДІЛ 2
Характеристика власних клінічних
спостережень і методів обстеження
2.1. Загальна характеристика дослідження хворих з порушенням спінального
кровообігу.
Об’єкт дослідження — порушення спінального кровообігу, внаслідок спінальних
судинних мальформацій та некомпресійної оклюзії судин спинного мозку у 97
хворих, що знаходилися на лікуванні в інституті нейрохірургії АМН України з
1990 по 2003 рр.
З них судинні мальформації були у 61 хворого: 17 хворих були з дуральними АВФ
(ДАВФ), 7 – з інтрамедулярними гломусними АВМ (ІГАВМ), 11 – з комбінованими АВМ
(КБАВМ), 11 – з інтрадуральними перимедулярними АВФ (ІПАВФ), 15 – з
кавернозними мальформаціями (КМ) спинного мозку. У 36 хворих була діагностована
ішемічна мієлопатія викликана не компресійною оклюзією судин спинного мозку
(табл. 2.1). До не компресійної оклюзії ми віднесли випадки, де порушення
прохідності судин спинного мозку пов’язано тільки з патологією самих судин –
атеросклероз, патологія аорти, васкулопатії, коагулопатії та виключили всі
випадки, де судини здавлювалися ззовні – пухлини, грижі дисків, стенози
хребтового каналу, травми спинного мозку та хребта, спондилоартроз, спондільоз.
У 28 хворих - було гостре ішемічне порушення спінального кровообігу (ГІПСК), у
8 хворих мало місце повільно прогресуюче ішемічне порушення спінального
кровообігу (ППІПСК) (табл. 2.1).
Вік хворих варіював від 2 до 72 років. Середній вік складав 44,4 (медіана 45,
стандартне відхилення 17,02, інтервал довіри 3,430816). Середній вік хворих з
ДАВФ був 48,7 років, ІГАВМ - 31,1 рік, КБАВМ - 29,7 років, ІПАВФ - 40,5 років,
КМ - 39,5 років, ГІПСК – 52,1, ППІПСК – 54,8 років. Хворих чоловічої статі було
– 61, жіночої – 36. Для розподілення по аксісу судинних утворень ми виділяли
ураження 7 судинних територій: С1 - С3, С4 - С5, С6 - С8, Т1 - Т3, Т4 - Т7, Т8
- L4, L5 - C0. По локалізації патологічні процеси розподілялися наступним чином
(табл. 2.2).
Таблиця 2.1
Тип судинної спінальної патології
Тип патології
Кількість хворих
Дуральні АВФ
17
Інтрамедулярні АВМ
Комбіновані АВМ
11
Інтрадуральні перимедулярні АВФ
11
Кавернозні мальформації спинного мозку
15
ГІПСК
28
ППІПСК
Всього
97
Таблиця 2.2
Рівні локалізації спінального судинного процесу
Тип патології
медуляр.-
С1-С3
С4-С5
С6-С8
Т1-Т3
Т4-Т7
Т8-L3
L4-C0
ДАВФ
10
17
ІГАВМ
7
КБАВМ
11
ІПАВФ
11
КМ
15
ГІПСК
11
28
ППІПСК
8
Всього
12
22
38
97
n – кількість хворих
Загальне уявлення про розподіл судинних процесів приведено на рисунку 2.1.
Рис. 2.1 Розподіл судинних процесів за рівнем відповідно до типу патології.
Основним методом обстеження було клініко-неврологічне дослідження хворого.
Рентгенографія зацікавленого рівня хребта (який відповідав неврологічним
симптомам) була виконана всім 97 хворим. Багатьом хворим вона робилася по
декілька разів. Поперекова люмбальна пункція, дослідження ліквору та проведення
ліквородинамічних проб виконані у 27 хворих. Мієлографія водорозчинними
контрастними речовинами виконана у 25 хворих. Мієлосцинтіграфія виконана у 4
хворих, МРТ-графія - виконана 75 хворим, спінальна селективна ангіографія
(ССА), включаючи вертебральну ангіографію, виконана у 35 хворих, КТ-графія — у
12. Проводилося вивчення діагностичних можливостей нових методів, таких як:
КТ-мієлографія — у 3, КТ-ангіографія — у 2, МРТ-ангіографія — у 4 хворих.
Нейрофізіологічна діагностика проведена 8 хворим. Використання сучасних методів
обстеження хворих дозволило частіше діагностувати дану патологію та раніше
розпочати лікування.
Всім хворим проводилося консервативне лікування та реабілітаційні заходи. Із 97
хворих у 59 застосовані різноманітні оперативні втручання. У інших 38 хворих
лікування обмежилося консервативними методами лікування, у 4 із них застосовано
опромінення. Результати лікування оцінені за зміною неврологічної картини в
різні строки та за даними нейрофізіологічних досліджень, даних КТ, МРТ, ССА. У
72 хворих вивчені віддалені результати, які зверталися повторно, чи про які
вдалося отримати інформацію. Найбільш віддалений період склав 12 років,
найменший 3 міс — після першого звернення. Середній період віддаленого
спостереження склав 3,6 років.
2.2. Методи дослідження хворих з порушенням спінального кровообігу.
Клініко-неврологічне дослідження включало вивчення основних показників
порушення функції спинного мозку та стовбура мозку (при медулоцервікальній
локалізації патології). З метою стандартизації оцінки неврологічних проявів в
обслідуваних групах хворих до та після лікування, ми використовували
стандартизовану шкалу неврологічних симптомів (табл. 2.3, 2.4). Провідникові
рухові порушення ми визначали в функціонально важливих 10 парних міотомах з
кожної сторони і співвідносили з сегментами спинного мозку (табл. 2.3).
Кількість отриманих балів ділили на кількість зацікавлених міотомів з кожної
сторони. Градація проявів розладів поверхневої чутливості оцінювалась в
дерматомах. Отриману суму балів ділили на кількість дерматомів з розладами
чутливості. Шкала співвідношень порушень функції сечового міхура розроблена
нами з урахуванням провідникових та периферичних порушень.
Таблиця 2.3
Функціонально важливі міотоми
Сегментарна інервація м’язів та їх функція.
Сегмент спинного мозку
Функція, м’язи
С5
Згинання в лікті (mm. biceps, brachioradialis);
С6
Розгинання зап'ястя (mm extensor carpi radialis longus, brevis);
С7
Розгинання в лікті (m triceps);
С8
Згинання пальців кисті (m flexor digitorum profundus);
T1
Приведення