Вы здесь

Продуктивні якості та закономірності формування ліній та родин свиней породи дюрок української селекції.

Автор: 
Трибрат Руслан Олександрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U002337
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
Матеріал та методика досліджень
Науково-виробничі дослідження виконані в період 2000-2004 рр. в умовах ВАТ
„Племзавод Степной” Запорізької області, лабораторії імуногенетики Інституту
тваринництва степових районів “Асканія-Нова”, а також лабораторіях кафедри
спеціальної зоотехнії Миколаївського державного аграрного університету згідно
наведеної схеми (рис. 2.1).
Робота полягала у проведенні аналізу свиней породи дюрок різних географічних
популяцій: чеської, американської, англійської і датської та їх поєднань, на
основі яких була сформована та досліджена з використанням імуногенетичних
показників нова генеалогічна структура стада: лінії і родини та визначені
показники їх продуктивності.
Вивчення генеалогічної структури стада проводилось на основі даних родоводів
тварин. Були також використані матеріали результатів бонітування свиней стад
племзаводу „Степной” за 1989-2003 рр.
Оцінка тварин нових генотипів створеного селекційного стада, а також стада
племінного заводу агрофірми „Міг-Сервіс-Агро”, проводилась за показниками
власної продуктивності і якості потомства у порівнянні з вимогами класу еліта
Інструкції по бонітуванню свиней (2003), кращими світовими аналогами та
цільовим стандартом нового заводського типу свиней породи дюрок української
селекції.
Результати досліджень є частиною матеріалів у створенні нового селекційного
досягнення – заводського типу свиней породи дюрок української селекції (ДУС).
Дослідження проводились у господарстві, де забезпечується: чітка організація
племінної роботи з використанням комп’ютерно-селекційних програм, розроблених
вітчизняними і датськими вченими, що дає можливість виявити оптимальні варіанти
відбору і підбору при формуванні генеалогічної
ПРОДУКТИВНІ ЯКОСТІ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ
ЛІНІЙ ТА РОДИН СВИНЕЙ ПОРОДИ ДЮРОК УКРАЇНСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЇ
Рис. 2.1. Схема досліджень
структури стада і підвищення генетичного потенціалу продуктивності порід;
повноцінна годівля всіх статевовікових груп, що дає можливість виявити
генетичний потенціал тварин; рецептуру повноцінних комбікормів розробляють на
основі місцевих кормів, білково-вітамінно-мінеральних добавок (преміксів),
кормів тваринного походження зарубіжного і вітчизняного виробництва, і
оптимізують на комп’ютерній програмі з економічним обґрунтуванням; створено
оптимальні умови утримання, догляду і мікроклімату свиней згідно з
фізіологічними потребами організму тварин всіх статевовікових груп.
При створенні заводського типу свиней породи дюрок було використано традиційні
селекційні методи відбору і підбору. Оцінку кнурів і маток проводили за
результатами фактичних опоросів та оцінки за якістю потомства. Оцінку
репродуктивних якостей свиноматок проводили за загальноприйнятими методиками з
урахуванням таких показників: багатоплідність, гол., великоплідність, кг,
молочність свиноматок, кг, при відлученні: кількість поросят, гол., жива маса 1
поросяти, кг, маса гнізда, кг. Комплексний показник свиноматок за відтворними
якостями визначали за формулою:
КПВЯ = 1,1 х1 + 0,3х2 + 3,3х3 +0,35х4, (2.1)
де х1 – багатоплідність, гол.;
х2 – молочність, кг;
х3 – кількість поросят у віці 2 міс., гол.;
х4 – маса гнізда у віці 2 міс., кг.
Відбір ремонтного молодняку - на основі оцінки за власною продуктивністю. Від
багатоплідних маток у групу ремонту відбирали кнурців і свинок з 12 і більше
нормально розвинутими парними сосками. Ремонтний молодняк оцінювали за
комплексом ознак (жива маса, екстер’єр, походження), огляд і сумарну оцінку
племінної цінності ремонтного молодняку проводили в 4, 6 та 9 місяців.
Щорічно проводилось індивідуальне бонітування племінних кнурів і свиноматок,
молодняку старше 4-місячного віку шляхом безпосереднього огляду, переважування
і взяття промірів тварин, а також використовувались відповідні зоотехнічні
записи племінної документації, затвердженої для племзаводів: картка племінного
кнура (ф.-1св.), картка племінної свиноматки (ф.-2св.), журнал обліку парувань
і осіменіння свиней (ф.- 3св.), книга обліку опоросів і приплоду свиней (ф.-
6св.), книга вирощування ремонтного молодня­ку (ф.- 7св.), картка обліку
продуктивності кнура (ф.- 5св.), зведена відомість бонітування свиней. Оцінка
селекційних ознак свиней проводилась відповідно до Інструкції по бонітуванню
свиней (Київ, 2003).
Оцінка за якістю потомства (відгодівельних та м’ясних ознак) проводилась за
методикою ВІТ (1976), основні моменти якої такі: оцінку кнура за якістю
потомства проводили по 3 гніздам (12 потом­ків). Від матки відбирали поросят у
2-місячному віці по 4 голови з гнізда із живою масою середньою по гнізду, але
не менше 17 кг. Підсвинків на контрольну відгодівлю ставились у 2,5 місячному
віці, утримували гніздами по 4 голови. Годували у волю повноцінними
комбікормами з добавкою імпортних преміксів. Кількість згодованих кормів
записували по кожному гнізду.
Обліковий період починали при досягненні підсвинками 25 кг живої маси у
середньому по гнізду і закінчували при досягненні 100 кг. Переважування
підсвинків у період відгодівлі проводили один раз на місяць. Скороспілість і
відгодівельні якості оцінюваних тварин визначали за абсолютними показниками.
Контрольний забій і розрубку туш здійснювали за методикою ВІЖа (1976) забійні
показники та м’ясні якості дослідних тварин визначали за загальноприйнятими
методиками, розробленими А.М. Поливодою, Р.В. Стробикіною, М.Д. Любецьким
(1977), та згідно з методичними рекомендаціями ВАСГНІЛ (1987). При проведенні
контрольного забою враховували: передзабійну живу масу, масу парної і
охолодженої туші зі шкірою, маси голови з вухами, масу пе