Ви є тут

Залежність врожаю та якості плодів посівного томата від сорту, добрив, густоти стояння рослин і зрошення в умовах півдня України.

Автор: 
Степанова Ірина Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U002338
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
Умови і методика проведення дослідів
2.1. Характеристика ґрунтово-кліматичних умов зони, де проведено досліди
Дослідження по вивченню впливу агротехнічних заходів на продуктивність і якість
плодів посівного томата проводили в 2000-2002 рр. в одному тривалому і двох
короткотривалих польових дослідах Інституту землеробства південного регіону
УААН на темно-каштановому слабкосолонцюватому середньосуглинковому ґрунті. Такі
ґрунти займають значну територію зони Степу [77, 150, 190]. Вони
використовуються на площі 1194 тис. га, що складає близько 3% площі
сільськогосподарських угідь України [153]. За даними М.І. Полупана [154] вміст
гумусу в них становить 2-3%. Гумусовий профіль складає 48-75 см. Середня
щільність скелету ґрунту становить 1,31 г/см3, пористість 51%. Ємкість
поглинання дорівнює: Са – 20,9-23,7 мг.-екв., Мg – 6,0-6,9, Na –0,2-0,3
мг.-екв. на 100 г ґрунту [2]. Наявність поглинутого натрію та калію зумовлює
нестійку, легко розпилюючу грудкувату структуру, а іноді безструктурність
верхнього шару ґрунту. Внаслідок цього після дощів та поливів ґрунти запливають
і при пересиханні утворюють кірку, а при оранці – брили [60]. Реакція
ґрунтового розчину верхніх шарів близька до нейтральної або слаболужна
(рН=6,9-7,4).
Верхні шари темно-каштанових ґрунтів мають значну вологоємкість. У роки з
достатньою кількістю опадів або при зрошенні вони забезпечують високі врожаї.
Ґрунти дослідної ділянки характеризуються глибиною гумусового шару 45-50 см.
Вміст гумусу в орному (0-30 см) шарі на рівні 2,2%, легкогідролізованого азоту
– 5,5%, рухомого фосфору (за Мачигіним) 8,6 мг, обмінного калію 42,0 мг на 100
г сухого ґрунту. Найменша вологоємкість на дослідному полі в шарі ґрунту 0-50
см – 23,2%, 0-100 см – 22,0%, 0-150 см – 21,3%. Об’ємна маса 0-50 см шару
ґрунту - 1,36, 0-100 см – 1,5, 0-150 см – 1,6 г/см3, вологість стійкого
в’янення відповідно 11,4; 11,6; 11,9% від ваги сухого ґрунту.
Клімат Степу України континентальний, спекотний і посушливий, характеризується
різким та частим коливанням річних і місячних температур повітря, опадів та
інших агрометеорологічних показників. Майже щороку бувають періоди з сильними
вітрами, пиловими бурями, суховіями. Середньорічна температура повітря 6-100С.
Тривалість безморозного періоду складає 265-310 днів, вегетаційного – 200-250
днів. Сума середньодобових температур вище 100С знаходиться в межах
2600-35000С, вище 150С – 1800-30000С. Річна кількість опадів на півдні регіону
до 300 мм. Мінімальна кількість опадів складає 200 мм. Основні опади (60-70%)
випадають у теплий період року (квітень – жовтень) переважно у вигляді злив
(табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Метеорологічні показники проведення дослідів
Місяць
Рік
Середньодобова температура повітря, 0С
Максимальна температура повітря, 0С
Опади, мм
Відносна вологість повітря, %
у роки досліджень
середньо-багато-річна
у роки досліджень
середньо-багато-річна
у роки досліджень
середньо-багато-річна
8
Квітень
2000
13,0
10,7
25,8
31,2
24,0
70
66
2001
11,4
24,8
39,1
69
2002
9,9
23,1
11,7
66
Травень
2000
15,9
16,8
30,2
20,8
30,0
58
59
2001
14,4
25,5
38,0
69
2002
17,3
31,5
7,1
58
Червень
2000
19,7
19,8
33,9
67,1
56,7
61
63
2001
18,6
30,1
57,5
69
2002
20,6
36,0
62,9
67
Липень
2000
22,4
24,3
33,8
93,1
54,6
66
63
2001
26,5
38,3
19,0
57
2002
26,6
41,0
38,6
54
Продовження таблиці 2.1
8
Серпень
2000
22,7
22,9
38,5
38,9
30,0
58
58
2001
23,9
36,3
15,8
53
2002
22,4
31,0
18,2
59
Вересень
2000
14,9
16,6
20,5
120,2
59,7
79
70
2001
17,3
29,2
74,8
71
2002
18,1
32,0
38,9
69
Жовтень
2000
10,0
10,3
24,1
7,1
40,0
73
76
2001
10,8
25,9
34,7
75
2002
10,2
22,0
72,6
78
За вегета-ційний період
2000
18,1
17,3
371,3
295
2001
18,7
244,2
2002
19,2
177,4
Характерні тривалі бездощові періоди. У 9 з 10 років вони продовжуються
впродовж 25-30, а в окремі роки – 50-60 днів. Найчастіше сухі періоди
починаються в липні – серпні й продовжуються у вересні – жовтні. У травні
спостерігається перший мінімум відносної вологості повітря – 40-50% і в серпні
другий – 37-42%. В окремі дні (12%) вологість повітря знижується до 21-30%
[29].
За рік сумарно випаровується з поверхні суходолу 850-870 мм, а за вегетаційний
період – 220-270 мм, що не компенсується опадами.
Зима характеризується нестійким температурним режимом з частими відлигами.
Температура повітря може підвищуватися до +10-150С з наступним раптовим
похолоданням до –25-330С. Середня температура найбільш холодного місяця року –
січня становить мінус 2-40С. Глибина промерзання ґрунту досягає 40-50 см, а в
окремі роки (20-30%) – до 150-170 см. Опади випадають у вигляді снігу та
дощів.
Весною спостерігається нестійка погода з різким наростанням тепла. Перехід
середньодобової температури через 00С відбувається на початку березня, через
+50С – в кінці березня на початку квітня і через 100С – в кінці квітня – на
початку травня. В останній період ґрунт на глибині 10 см прогрівається до
8-100С. В окремі роки заморозки закінчуються в кінці першої декади травня
(30%). Максимальні запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту досягають
90-110 мм, у посушливі роки – лише 50-70 мм. Літо спекотне та посушливе.
Середньомісячна температура повітря в липні зростає до 220С. Найспекотніший
період літа – це липень і серпень. Максимальні температури повітря в липні
становлять 38-400С, а на поверхні ґрунту – 66-68