Вы здесь

"Поетичний образ архітектурно-предметного середовища (на прикладі української народної архітектури)".

Автор: 
Крамарчук Христина Петрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
3405U002373
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
Методи та методика проведення дослідження
В роботі використано методи дослідження в архітектурі, методичні підходи
суміжних дисциплін та спеціальні методики.
Дисертаційна праця виконана на натурних дослідженнях, які базуються на
виявленні поетичних образів архітектурно-предметного середовища сіл, містечок й
міст етнографічних зон України, а також в музеях народної архітектури та побуту
України під відкритим небом (в м. Києві (с. Пирогово), Ужгороді, Львові, в
Польщі с.Голя, (етнічно-українські землі Холмщини та Підляшшя)). Проведений
аналіз предметних форм побуту в етнографічних та краєзнавчих музеях.
Камеральні дослідження графічних, ідеографічних джерел, що знаходяться у
етнографічних довідниках, етимологічних та тлумачних словниках В.Даля [234
-237], М.Фасмера [280 - 283], І.Срезневського [129 - 131], Памви Беринди,
П.Носенка-Білецького [214], енциклопедичних виданнях СУМ [203 - 213], ЕСУМ [71
- 74], етнографічних літературних збірках серії –– Українська народна творчість
АН УРСР інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Т.Рильського
[17, 165, 223] та збірки серії –– Бібліотеки української усної народної
творчості [52, 67, 77, 155, 165, 245, 246]. Досліджувалося знаково-символічна
система в народному образотворчому мистецтві: К.Білокур [26], І.Сколоздри
[183], В.Скопича, М.Приймаченко [164]. Проводився порівняльний аналіз
метафорично-поетичних образів організації навколишнього середовища в біблійних
та фольклорних джерелах (міф, казка, пісні, поезія, приказки, прислів’я,
замовляння, ониричні символи, повір’я), а також проведено окремий аналіз
образно-символьно-знакової мови мистецької спадщини Т.Шевченка.
2.1 Методи дослідження образу в архітектурі
Емпіричний рівень дослідження вихідних даних опрацьований (табл.2.1, рис.2.1):
- методом стилістичного аналізу самобутніх регіональних шкіл архітектурної
народної творчості проводиться фіксація художньої мови образу української
народної архітектури в її історико-етнографічних зонах. Виявляються такі
тематичні коди художньої мови: релігійний, міфологічний, історично-легендарний,
фольклорний, екзотичний. Проводиться порівняльний аналіз формоутворення
архітектурного об’єкту від архетипу (першообразу) до сьогоднішнього дня в
різних етнічних регіонах України.
- методом функціонально-типологічного аналізу здійснюється відбір
предметно-просторових форм за однаковим смислом втіленим у форму. Виділяється
типологічний ряд: конструктивно-формотворча деталь, декоративно-архітектурна
деталь, орнамент, що розкривають ідею форми. Виявляються матеріальні чинники
формування образу архітектурно-предметного середовища народної архітектури:
природа, етнос, архітектура, побут. За допомогою функціонального аналізу
виявляються культові, сакральні, естетичні домінанти в картинно-просторовому
образі, а також їх комунікаційно-інформаційна роль.
- методом художньо-композиційного аналізу розкривається будова
картинно-просторового образу через плани його вираження (дальній, середній,
ближній). Відповідно виявляються композиційні складові картинно-просторового
образу (цілісний вид, картинна група, елемент). За кількісною характеристикою
чинників формування поетичного образу архітектурно-предметного середовища
комлектуються набори композиційних схем. Тематичний код художньої мови образу,
який сформований знаками природи, етносу, архітектури, побуту дозволяє виявити
в архітектурному образі категорію художнього або поетичного образу. Логічним
прийомом абстрагування та ідеалізації (логічне моделювання) виявляються
теоретичні (ідеалізовані) національно-культурні моделі світобудови.
2.2 Використання методів суміжних дисциплін
Для вирішення поставлених задач в роботі використано
проблемно-міждисциплінарний підхід, що базується на методах з таких суміжних
дисциплін (табл.2.1, рис.2.2):
мистецтво та мистецтвознавство: література, ужиткове мистецтво, усна народна
творчість, міфологія, архітектура, поетика;
прикладні дисципліни: мовознавство (візуальна лінґвістика), синергетика,
евристика, етнопсихологія, формальна логіка, семіотика;
- фундаментальні світоглядні науки: екологія, філософія естетики, теологія.
Із області фундаментальних світоглядних та прикладних наук, а саме філософії та
логіки використано аналітичне, розсудкове знання від безпосереднього
споглядання до побутово-понятійного і категорійно-понятійного окреслення явищ
реального світу, що дозволяє сформулювати понятійний апарат поетики –– теорії
формування поетичного образу. Застосування інтуітивного методу (архі-тектура
розглядається як об’єкт духовного феномену (духовні параметри поетично-го
образу)) та філософсько-логічних прийомів евристики, дозволило виділити з
художнього образу категорійну ознаку поетичного. З синергетики та синлогіки
залу-чений метод трилектики, який виявляє інформаційно-енергетичні
закономірності в співіснуванні Ідеї та Матерії-Форми в Образі, котрі
відображають логічний зв’язок теоретичних складових формування поетичного
образу архітектурно-предметного середовища та обґрунтовують виявлену його
символьно-знакову структуру.
Залучені з мистецтвознавства іконологічний аналіз, метод імаґнітивної дедукції
(праця “мислеобразами”), метод інтерпретації дозволили порівнювати паралельно
формотворчі змісти реальних образів архітектурно-предметного середовища та
народно-усталені поняття і словообрази мови, а також звичаєві форми побутової
діяльності людини. Такі прийоми допомогли розкрити смисли символу та його
багатознаковий прояв у формуванні поетичного образу. Наприклад, смисли символу
огородження розкриваються чер