Ви є тут

Інвестиційна привабливість регіонів та видів економічної діяльності регіональної економіки.

Автор: 
Іванов Сергій Володимирович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U002399
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ІНВЕСТИЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ Й ЕФЕКТИВНІСТЬ
ІНВЕСТИЦІЙ У РЕГІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ
2.1. Особливості розвитку інвестиційного процесу в Україні
Інвестиційні можливості регіону визначаються різними джерелами: кінцевими
результатами відтворювального процесу у вигляді валового регіонального продукту
і прибутку суб'єктів господарювання, що багато в чому є джерелами накопичення
коштів; накопиченнями, доходами і витратами населення, частина яких іде на
інвестування (при цьому збільшення витрат на споживання безпосередньо активізує
споживчий ринок і через це, опосередковано, відтворювальний процес); основними
фондами, оскільки амортизаційні відрахування є важливим джерелом інвестицій;
безпосередніми інвестиціями, у тому числі в основний капітал.
У таблиці 2.1 наводяться дані про динаміку валового внутрішнього продукту (ВВП)
й інвестицій в Україні. Найважливішою характеристикою регіональної економіки є
валовий продукт, як підсумок діяльності галузей, що виробляють товари і
послуги, який розраховується як різниця між випуском і проміжним споживанням,
унаслідок чого за економічним змістом він є валовою доданою вартістю.
За 1990–2000 роки спостерігалася тенденція зниження інвестицій в основний
капітал. Криза інвестицій стала відображенням загальної кризи економіки, однак,
спад в інвестиційній сфері виявився глибшим, темпи зниження обсягів інвестицій
у 2 рази перевищували темпи падіння ВВП. Як бачимо, у 1998–1999 роках
інвестиції в основний капітал складали 22% до 1990 р. і тільки в 2000 і 2001
рр. намітилася тенденція підвищення інвестицій в основний капітал (відповідно
25% і 30% до 1990 р.) [130-134]. На кінець 2003 року інвестиції в основний
капітал склали 44% до рівня 1990 р. [136].
Дані табл. 2.1 показують, що при загальному зниженні обсягів інвестицій також
мала місце зміна їхньої структури, що виражалося в зменшенні частки інвестицій
в об'єкти виробничого призначення з 72% у 1990 р. до 59% у 1995 р. В останні
роки тенденція трохи змінилася й у 2000 р. інвестиції у виробничі фонди склали
74%.
Таблиця 2.1
Динаміка валового внутрішнього продукту й інвестицій у
1990–2003 рр., % до 1990 р. у порівняних цінах
Рік
ВВП
Інвестиції в основний капітал
У тому числі (% інвестицій в основний капітал)
в об'єкти виробничої сфери
в об'єкти невиробничої сфери
1991
92
93
72
28
1995
46
29
59
41
1996
42
23
64
36
1997
41
21
66
34
1998
40
22
69
31
1999
40
22
72
28
2000
44
25
74
26
2001
47
30
2002
50
33
2003
54
44
Тенденція росту частки вкладень у невиробничу сферу за зовнішніми ознаками
збігається з однією з закономірностей інвестиційного процесу в економічно
розвинутих країнах. Однак в українській економіці вона не може розцінюватися як
прогресивне явище, оскільки: по–перше, сполучена зі скороченням реальних
обсягів інвестування в невиробничу сферу, а по–друге, викликана не підвищенням
ефективності використання виробничих вкладень, а відтоком ресурсів зі сфери
виробництва у інші сектори економіки з більш високою нормою прибутковості.
Таблиця 2.2
Динаміка норми валового накопичення до випуску за 1994–2003 рр.
Показники
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
Випуск (в основних цінах)
2734880
12531131
175960
204421
220679
276246
373893
460520
504008
599311
Валове накопичення основного капіталу
283306
1269154
16891
18517
20096
25131
33427
40211
43289
52253
Відношення валового накопичення до основного капіталу, %
10,4
10,1
9,6
9,1
9,1
9,1
8,9
8,7
9,0
10,6
Примітка: 1994–1995 рр. – млрд. крб.; 1996–2003 рр. – млн. грн.
Такі негативні тенденції ведуть до втрати технологічного потенціалу та
сприйнятливості до інновацій, зростання старіння основного капіталу, що має
важливе значення для подальшого ефективного функціонування економіки.
Зниження інвестицій обумовлене також тенденціями в структурі валового
використовуваного доходу. При цьому під валовим національним використовуваним
доходом розуміємо суму доходів, які використовують всі інституціональні одиниці
економіки для кінцевого споживання і заощадження. Різниця між валовим
використовуваним доходом і витратами на кінцеве споживання складає величину
валових заощаджень.
Аналіз тенденцій у цій сфері в 1992–2003 р. показує, що в структурі валового
використовуваного доходу спостерігалося значне скорочення частки заощаджень при
росту витрат на кінцеве споживання.
Таблиця 2.3
Технологічна структура інвестицій в основний капітал, %
Рік
Інвестиції в основний капітал
У тому числі
будівельні та монтажні роботи
обладнання, інструмент та інвентар
інші капітальні роботи і витрати
1985
100
50
41
1990
100
44
43
13
1995
100
66
27
1996
100
59
34
1997
100
56
36
1998
100
51
41
1999
100
46
47
2000
100
43
49
2001
100
42
51
2002
100
40
54
2003
100
39
55
Технологічна структура інвестицій в основний капітал в Україні показує, що за
період 1985–1996 рр. в сукупності будівельні, монтажні і капітальні роботи
переважали майже на 20–30% вкладення інвестицій в устаткування, інструменти й
інвентар. Починаючи з 1998 року ситуація змінилася: інвестиції в обладнання,
інструмент та інвентар стали перевищувати інвестиції у будівельні та монтажні
роботи й у 2003 році склали 55% від загального обсягу інвестицій.
Таблиця 2.4
Відтворювальна структура інвестицій в основний капітал, %
Рік
Інвестиції в основний капітал
У тому числі спрямовані на:
технічне переоснащення та реконструкцію діючих підприємств
нове будівництво (включаючи розширення діючих підприємств)
підтримання діючих потужностей
1985
100
44,8
53,9
1,3
1990
100
61,4
34,3
4,3
1995
100
54,1
38,5
7,4
1996
100
58,6
33,9
7,5
1997
100
59,4
33,0
7