РОЗДІЛ 2
матеріали і методи дослідження
2.1. Загальна клінічна характеристика хворих
Робота виконана на кафедрі сімейної медицини факультету післядипломної освіти
Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
В основу виконаної роботи покладені результати обстеження 138 хворих з ГКС, які
перебували на стаціонарному лікуванні у інфарктному та кардіологічному
відділеннях Львівської комунальної клінічної лікарні швидкої медичної допомоги
в період з 2002 по 2004 роки. Серед них було 106 чоловіків (77%), і 32 жінки
(23%) віком від 35 до 74 років (середній вік - 52,6 ± 8,0).
Контрольну групу склали 28 практично здорових осіб (без ознак ІХС) – донорів,
які не перебували на диспансерному обліку з приводу соматичної патології і
протягом останніх двох років не хворіли гострими простудними захворюваннями. За
віком і статтю особи контрольної групи відповідали обстежуваним хворим.
Заключення про відсутність клінічних проявів ІХС проводилось на основі
опитування за анкетою Rose G. i Blackburn H. (1968 р.). За допомогою ЕКГ у всіх
обстежуваних донорів ми виключали гострі порушення коронарного кровообігу,
перенесений ІМ в анамнезі та небезпечні гострі порушення ритму і провідності.
Рівень ліпідів плазми крові у них не виходив за межі норми. З контрольної групи
виключалися особи з ознаками ендокринної патології, з есенціальною і
симптоматичною гіпертензією.
Використання вказаних критеріїв при формуванні контрольної групи вносило
елемент направленого відбору і виключало у них можливість гормональних зрушень
за рахунок іншої патології.
Розподіл хворих за статтю та віком приведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за статтю та віком
Вік хворих
Стать
Всього хворих
Чоловіки
жінки
абс. число
абс. число
абс. Число
30-44
17
12,3
3,6
22
15,9
45-59
70
50,7
15
10,9
85
61,6
60-74
19
13,8
12
8,7
31
22,5
Всього
106
76,8
32
23,2
138
100
Як видно з таблиці 2.1 серед хворих переважали чоловіки, що узгоджується з
даними інших авторів і свідчить про схильність чоловіків до захворювання на
ГКС.
В розподілі хворих за віком ми використовували другу міжнародну класифікацію
вікових періодів ВООЗ, згідно якої визначені наступні вікові межі: 18-29 років
– молодий вік, 30-44 – зрілий, 45-59 – середній, 60-74 – похилий, 75-89 –
старечий, 89 і більше – довгожилий.
Більшість хворих (66,4%) була середнього віку, так як відомо [27], що саме в
цьому періоді життя індивідуальні коливання гормональних показників менш
виражені, ніж у молодому та старшому віці.
На основі ретельного вивчення даних анамнезу та результатів комплексного
клінічного, лабораторного та інструментального обстеження пацієнти були
розподілені на 3 основні групи (табл. 2.2). До першої групи ввійшло 38
пацієнтів з НС, до другої - 32 з ІМ без патологічного зубця Q (не Q-ІМ) , до
третьої - 68 із ІМ з наявністю патологічного зубця Q (Q-ІМ).
Діагноз ІМ і НС встановлювали згідно рекомендації Комітету експертів ВООЗ (1976
р.), що узгоджується з клінічною класифікацією ІХС, запропонованою експертами
Українського наукового товариства кардіологів (2000 р.), рекомендаціями
Американської асоціації з вивчення серця (1999 р.) та Європейського товариства
кардіологів (2000 р.).
Таблиця 2.2
Клінічна характеристика хворих
Групи хворих
Кількість хворих
Середній вік хворих
абс. число
Нестабільна стенокардія
38
27,5
51,29±6,68
не Q-ІМ
32
23,2
50,62±9,07
Q-ІМ
68
49,3
53,78±8,34
Всього хворих
138
100
52,6±8,12
Всім хворим проводили загальноклінічне дослідження крові та сечі, біохімічне
дослідження крові (рівень трансаміназ, загального холестерину, в-ліпопротеїдів,
С-реактивного білка), електрокардіографічне дослідження серця. Проводили
ультразвукове дослідження серця за загальноприйнятою методикою. Для діагностики
супутніх захворювань пацієнтам виконували ультразвукове дослідження органів
черевної порожнини на ультрасонографі „Toshiba” та рентгенографію органів
грудної клітки.
У дослідження не включали хворих з супутніми захворюваннями, які могли вплинути
на клініко-імунологічну симптоматику захворювання та викликати каскад
імунозапальних реакцій, зокрема з гострими простудними захворюваннями, гострими
(чи загостреннями хронічних) запальними процесами, онкологічними та системними
захворюваннями сполучної тканини. Хворі з ендокринною патологією та іншими
супутніми захворюваннями внутрішніх органів, при яких спостерігалася зміна
концентрації гормонів, з дослідження виключились. Не включали хворих з
порушеннями видільної функції нирок та з важкими захворюваннями печінки.
Як відомо, до основних факторів ризику ГКС належать куріння, артеріальна
гіпертензія, ожиріння, дисліпідемія, цукровий діабет, психосоціальні стреси,
адинамія, обтяжена спадковість, професійна шкідливість [34, 42, 185].
Таблиця 2.3
Фактори ризику у хворих з гострим коронарним синдромом
Діагноз
Фактори
ризику
Нестабільна стенокардія
не Q-ІМ
Q-ІМ
Всього хворих
абс. число
абс. число
абс. число
абс. число
Гіпертензія
21
55,3
26
81,3
56
82,3
103
74,6
Цукровий діабет
5,3
9,4
8,8
11
7,9
Куріння
23,7
11
34,4
29
42,6
49
35,5
Ожиріння
15,8
12,5
15
22,1
25
18,1
Нервово-психічне перенапруження
18,4
10
31,2
26
38,2
43
31,2
Гіподинамія
15,8
21,8
15
22,1
28
20,3
Проф. шкідливості
18,4
18,7
16
23,5
29
21
Обтяжена спадковість
13,2
12,5
15
22,1
24
17,4
Дисліпідемія
17
44,7
11
34,4
21
30,8
46
35,5
Як видно з таблиці 2.3, ожиріння було виявлено у 25 (18,1%) хворих,
нервово-психічне перенапруження – у 43 (31,2%), гіподинамію – у 28 (
- Київ+380960830922