РОЗДІЛ 2
об’єкт і методи дослідження
Робота виконана на базі клініки кафедри факультетської терапії
Івано-Франківської державної медичної академії.
Всім хворим проводилося дослідження загального аналізу крові, загального
аналізу сечі, мокротиння, аналізу крові на цукор, по показах досліджували
коагулограму, амінотрансферази крові, білірубін і білки крові. Розшифрування
електрокардіографії проводилося за стандартною методикою.
Окремим хворим виконувалася рентгенографія органів грудної клітки,
ультразвукова діагностика внутрішніх органів.
2.1. Клінічна характеристика і фармакотерапія хворих на персистуючу бронхіальну
астму середньої тяжкості
Дана робота ґрунтується на результатах комплексного обстеження 137 хворих на
персистуючу БА середньої тяжкості віком від 18 до 60 років. Групу контролю
склали 25 практично здорових осіб.
Обстежені нами хворі були, в основному, особами молодого і середнього віку.
Середній вік хворих склав (42,06±8,87) років. Чоловіків було 63 (45,98%), жінок
– 74 (54,02%) (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених хворих за віком і статтю
Стать
Вік
до 29
30-39
40-49
50-59
60 і >
Разом
Чоловіки
14
13
20
12
63
45,98
Жінки
13
15
25
17
74
54,02
Діагноз БА виставляли згідно критеріїв “Інструкції про діагностику, клінічну
класифікацію та лікування БА”, затвердженої наказом № 499 МОЗ України від
28.10.2003 року.
На тяжкість перебігу БА, виразність клінічних симптомів, ефективність лікування
значний вплив мала тривалість захворювання. У більшості обстежуваних хворих
тривалість захворювання складала (14,27±5,25) років. Як правило, обстежені
хворі неодноразово лікувалися в стаціонарі і лише 19 (12,24%) хворих поступило
у стаціонар лікуватися вперше.
При зборі анамнезу і клініко-лабораторному та інструментальному обстеженні
хворих особливу увагу приділяли виключенню захворювань, наявність яких могла би
вплинути на результати дослідження. В дослідження не включали хворих на
хронічні обструктивні захворювання легень, гострі респіраторні захворювання,
хвороби крові, ендокринні порушення, онкологічні захворювання, хвороби нирок,
гортані, а також особи, які вживають психотропні препарати, або які перенесли
оперативне втручання напротязі 4 тижнів. Всі обстежені хворі обстежені
алергологом, отоларингологом, ортопедом, по необхідності лікарями інших
спеціальностей.
Нами проведено вивчення факторів ризику виникнення персистуючої БА середньої
тяжкості (табл. 2.2).
Аналіз наведених результатів показав, що найбільш частими факторами ризику у
обстежених хворих були перенесені гострі вірусні інфекції (у 24,0% хворих
контрольної групи та 25,0% - основної) і порушення астма-контролю (у 20,0% та
18,8% відповідно) і фізичне навантаження (у 16,0% та 13,4% відповідно).
Порушення астма-контролю проявлялося у самостійній відміні лікарських
препаратів, дози яких були визначені на етапі попереднього стаціонарного
лікування. У багатьох хворих спостерігалось поєднання декількох факторів
ризику. У 8 (7,1%) пацієнтів основної групи виявити тригери загострення БА не
вдалося.
Таблиця 2.2
Частота основних факторів ризику загострення у хворих на персистуючу БА
середньої тяжкості, абс. число (%)
Фактор ризику загострення
Група хворих
контрольна
основна
Перенесені гострі вірусні інфекції
6 (24,0)
28 (25,0)
Позалегеневі хронічні вогнища інфекції
2 (8,0)
10 (8,9)
Фізичне перевантаження
4 (16,0)
15 (13,4)
Паління тютюну
3 (12,0)
10 (8,9)
Порушення вимог астма-контролю
5 (20,0)
21 (18,8)
Зміни психоемоційного стану
1 (4,0)
8 (7,1)
Дія хімічних аерозолів і забрудненого повітря (полютантів)
2 (8,0)
8 (7,1)
Дія природних факторів і метеорологічних умов
1 (4,0)
2 (1,8)
Відсутні
3 (12,0)
8 (7,1)
Велике значення надавалося оцінці таких симптомів, як задишка при фізичному
навантаженні, кашель, виділення мокротиння, порушення сну, періоди затруднення
дихання, подовжений видох, сухі і вологі хрипи, наявність професійних
шкідливостей. При об’єктивному обстеженні органів дихання у хворих на БА
спостерігали послаблення голосового тремтіння, коробковий легеневий звук при
перкусії легень, послаблення везикулярного дихання, постійні розсіяні сухі
хрипи і дрібні - та середньо пухирчаті вологі хрипи. У всіх хворих відмічалося
відходження слизистого мокротиння.
Клінічна характеристика хворих на персистуючу БА середньої тяжкості
представлена в табл. 2.3.
Фізикальні зміни зі сторони легень залежали від тяжкості і тривалості
захворювання, наявності морфологічних змін зі сторони бронхолегеневого апарату,
від вираженості запального процесу. В зв’язку з цим картина була яскравою,
проявлялась різними ступенями перкуторних і аускультативних змін.
Таблиця 2.3
Клінічна характеристика хворих на персистуючу БА середньої тяжкості
Клінічні ознаки
Кількість хворих
Питома вага в %
1.
Приступи задухи
137
100,0
2.
Експіраторна задишка
137
100,0
3.
Наявність мокротиння
39
28,5
4.
Бочкоподібна грудна клітка
15
10,9
5.
Коробковий відтінок легеневого звуку
17
12,4
6.
Жорстке дихання
108
78,8
7.
Багато сухих хрипів
104
75,9
8.
Поодинокі сухі розсіяні хрипи
31
22,6
9.
Подовження фази видиху
96
70,07
10.
Тахікардія
30
21,8
11.
Електрокардіографічні – ознаки легеневого серця
31
22,6
12.
Еозинофілія крові
13
9,4
При зовнішньому огляді бочкоподібна грудна клітка була у 15 (10,9%) хворих. При
перкусії коробковий відтінок легеневого звуку виявлений у 17 (12,4%) хворих.
Жорстке дихання вислуховувалось у більшості хворих – 108 (78,8%). Велика
кількість сухих свистячих хрипів на видиху з обох сторін мала місце у 110
(80,29%) хворих, а в інших вони були
- Київ+380960830922