РОЗДІЛ 2. КІЛЬКІСНА ТА ЯКІСНА ХАРАКТЕРИСТИКИ РОДОВИЩ ПЛАВИКОВОГО ШПАТУ
2.1.Формаційно-генетична і промислова класифікація родовищ флюориту
2.1.1. Формаційно-генетичні типи родовищ флюориту
Для ефективного вирішення геолого-економічних задач велике значення має
класифікація флюоритових і флюоритовміщуючих родовищ. На даний час ще немає
єдиного підходу до класифікації цих родовищ, де за основу часто беруться різні
ознаки : генетичні [71, 84], формаційні [ 37, 56, 123], промислові [42, 45],
мінералогічні [84].
Плавиковий шпат утворювався в найрізноманітніших фізико-хімічних умовах – від
високотемпературних магматогенних до гіпергенних, де його утворення повўязане з
холодними розчинами. Найважливішими в промисловому відношенні є наступні
генетичні типи родовищ [62, 77, 78, 92]:
Карбонатитовий (флюорит-рідкісноземельні родовища);
Пегматитовий (оптичний флюорит);
Гідротермальний (високо-, середньо-, низькотемпературний).
Карбонатитові, як і всі карбонатитові родовища, розташовані на щитах,
платформах і в областях закінченої складчастості. У цьому типі родовищ
відмічаються комплексні флюорит-рідкісноземельні руди, в яких основними
компонентами є фторкарбонати рідкісних земель (синхізит, бастнезит, паризит).
Пегматитові родовища оптичного флюориту розповсюджені досить обмежено. Вони
характеризуються незначними запасами флюориту і тому рентабельні лише як
джерело найбільш цінного оптичного флюориту. На контактах блокового пегматиту з
кварцовим ядром кристали складають друзи, в яких зустрічаються також
п’єзокварц, моріон та інші мінерали. Кристали флюориту часто вкриті оболонкою
глинистої речовини. Родовища даного типу відомі в Казахстані.
Високотемпературні гідротермальні родовища флюориту, як правило, розташовані в
зоні контакту материнських гранітів з вміщуючими породами. Практичний інтерес
являють родовища, що виникають переважно за наявності карбонатних товщ
(доломіти, вапняки). Біля високотемпературних гідротермальних тіл плавикового
шпату граніти перетворені на грейзени, а вапняки – на скарни. Для скарнових
родовищ є досить характерною тісна асоціація флюориту зі світлими слюдами,
турмаліном, каситеритом, топазом, кріолітом та іншими високотемпературними
мінералами та бідність кварцом і кальцитом. Процес рудоутворення починається з
розвитку магнезіальних форстерит-шпінельових скарнів, які пізніше заміщуються
вапняковими піроксен-гранатовими скарнами. Потім проявляються процеси
фельдшпатизації та грейзенізації. У грейзенах локалізується, головним чином,
каситеритова мінералізація, у скарнах концентруються флюоритові та берилієві
мінерали. Прикладом можуть бути родовища Лост-Рівер на Алясці, флюоритові руди
Сущано-Пержанської зони.
Середньотемпературні гідротермальні родовища розміщуються, як правило, поблизу
материнських гранітних масивів. Плавиковий шпат утворює масивні та шестуваті
агрегати і супроводжується кварцом, баритом, сфалеритом, галенітом,
халькопіритом, гематитом і кальцитом. Деколи вміст сульфідів досягає великих
значень і вони є головним обўєктом видобутку. В родовищах, які залягають в
карбонатних породах, особливо проявляється гідротермальний метасоматоз.
Прикладами цього типу можуть бути родовища Абагатуйське, Такоб та Амдерма.
Низькотемпературні гідротермальні родовища плавикового шпату не мають прямого
звўязку з гранітними масивами і належать, як правило, до амагматичних [104].
Флюорит утворює паралельно-шестуваті і концентричні агрегати і супроводжується
каолінітом, аморфним кремнеземом, піритом, марказитом, а іноді антимонітом та
кіноварўю. Даний тип родовищ відрізняється слабими змінами бокових порід.
Прикладами слугують родовища Калангуйське та Хайдаркан [50], а також Бахтинське
і Покрово-Киреєвське.
Крім розглянутих типів родовищ в природі зустрічаються інфільтраційні,
залишкові уламкові і вулканогенно-осадові концентрації флюориту.
Інфільтраційні родовища утворюються при міграції фтормістячих розчинів по
тріщинам і карстовим порожнинам. Прикладом можуть бути родовища в Сардинії.
Залишкові уламкові родовища флюориту можуть мати промислове значення, хоча їх
джерело (зазвичай флюоритові жили) можуть і не бути цінними через малу
потужність жил. Такі випадки зустрічались у Франції (Центральний масив) та США
в штатах Кентуккі та Іллінойс. На таких об’єктах відбувається винос розчинного
вапняку та кальциту із жил поверхневими водами, а нерозчинний флюорит утворює
залишкові скупчення.
Для типізації флюоритових формацій були застосовані наступні класифікаційні
ознаки: типовий мінеральний склад, геологічні умови локалізації, характер
метасоматичних змін і структурно-морфологічні особливості [51, 97, 98]. На
основі цих ознак виділяється наступний ряд формацій з додатковим виділенням
мінеральних типів:
1) Формація флюоритоносних карбонатитів (карбонатитова) розвинута обмежено.
Руди формують пласто-, трубо-, лінзоподібні тіла, є комплексними і слугують
джерелом не стільки флюориту, скільки рідкісних металів, заліза, поліметалів,
бариту і ангідриту. Рідкісноземельний апатит-гематит-карбонатно-флюоритовий з
Nb мінеральний тип.
2) Формація флюоритоносних камерних пегматитів (пегматитова) поширена досить
обмежено. Родовища характеризуються невеликими запасами флюориту і рентабельні
лише як джерело найбільш цінного оптичного флюориту. Можливий паралельний
видобуток кварцу і топазу. Форма рудних покладів – ізометричні і трубоподібні
тіла. Вміщуючі породи представлені гранітами. Кристали флюориту розміщуються в
порожнинах. Мінеральні типи – слюдисто-плагіоклазовий з берилом і
флюорит-кришталевий;
3) Флюорит-рідкіснометальна формація в грейзено-скарнових комплексах
(грейзено-ск
- Київ+380960830922