Розділ 2
Умови, об’єкти і методика проведення досліджень
2.1. Умови та місце проведення досліджень
Дослідження з вивчення питань вирощування садивного матеріалу дерену
справжнього на основі технології зеленого живцювання проводились протягом
1999-2003 років в розсадниках Уманського державного аграрного університету та
Національного дендрологічного парку „Софіївка” НАН України, що знаходяться в
південній частині Правобережного Лісостепу України.
Клімат Уманського агрогрунтового району помірно континентальний з нестійким
зволоженням, нерівномірністю атмосферних опадів і температури повітря [207].
Середньорічна температура повітря коливається в межах +6,9 ...+7,60 С,
мінімальна температура повітря, в найхолодніші зими, буває в січні – лютому
-34..360 С, максимальна в червні – серпні – +36..380 С. Безморозний період із
середньодобовою температурою повітря вище п’яти градусів триває 205...210 днів,
а вище +10 – 160...170 днів. Суми температур вище +50 С знаходяться в межах
2900...30000 С, а температур вище +100 С – 2530...2870. Весняні заморозки
закінчуються звичайно у квітні (24.ІV...25.ІV), а осінні розпочинаються в
вересні-жовтні (15.ІХ...19.ІХ). Самі пізні заморозки спостерігались у ІІ-ІІІ
декаді травня. Період вегетації в середньому починається 4-8 квітня, коли
середньодобова температура переходить через +50 С і закінчується 29 жовтня – 1
листопада. Загальна кількість днів вегетаційного періоду 200-212.
Характеристика кліматичних умов приводиться нами за даними метеорологічної
станції „Умань” (табл. 2.1).
Погодні умови в роки проведення досліджень були типовими для даного регіону, з
деякими відмінностями як в цілому за вегетацію, так і за окремі періоди.
Причому відмінності в окремі періоди можна характеризувати як
Таблиця 2.1
Погодні умови в роки проведення досліджень (за даними метеостанції „Умань”)
Показник
Всього за рік
Місяці
3
10
11
12
Кількість опадів, мм
Середньобагаторічна
633,0
47,0
44,0
39,0
48,0
55,0
87,0
87,0
59,0
43,0
33,0
43,0
48,0
2000 р.
678,2
40,3
33,2
49,1
36,9
37,4
92,6
112,1
57,8
134,6
3,0
63,5
17,7
2001 р.
657,7
16,6
34,1
81,4
49,7
56,9
168,4
63,4
7,4
63,5
20,5
75,0
20,8
2002 р.
583,7
17,7
12,4
13,9
19,5
13,0
170,1
56,2
50,8
99,3
77,3
46,1
7,4
2003 р.
532,1
74,3
37,8
30,1
35,5
19,4
62,4
62,5
21,8
21,7
124,5
20,5
21,6
Температура повітря, 0С
Середньобагаторічна
7,4
–5,7
–4,2
0,4
8,5
14,6
17,6
19,0
18,2
13,6
7,6
2,1
–2,4
2000 р.
9,1
–4,1
–0,1
1,9
12,4
14,8
17,7
19,2
20,1
12,5
8,5
5,3
0,8
2001 р.
8,9
2,8
–2,0
3,6
10,7
13,7
16,9
23,5
20,7
13,9
8,5
1,9
–7,5
2002 р.
9,0
–3,4
2,9
5,2
9,2
15,9
18,0
23,0
19,9
14,2
6,9
4,1
–8,5
2003 р.
7,9
–4,4
–7,2
–0,7
6,8
19,3
18,1
20,2
19,9
13,6
6,8
3,7
–0,8
Відносна вологість повітря, %
Середньобагаторічна
76
86
85
82
68
64
66
67
68
73
80
87
88
2000 р.
65
82
77
74
67
56
63
74
68
79
73
90
81
2001 р.
74
81
78
71
62
65
76
69
65
76
78
81
86
2002 р.
74
84
78
63
63
65
74
65
68
79
83
90
77
2003 р.
75
84
81
81
62
55
61
73
65
68
85
91
83
досить контрастні. Середньорічна температура повітря та кількість опадів за
2000-2003 сільськогосподарські роки складала відповідно 9,30 С та 659 мм і
коливалася в окремі роки від 8,6 до 9,90 С та від 574 до 779 мм. Кількість
сумарної ФАР, що надходить за вегетацію, становить 1561,6 Кдж/м2.
1999-2000 сільськогосподарський рік – теплий і вологий рік, річна температура
на 1,20 С, а сума опадів на 145 мм переважали середньо багаторічні, проте за
вегетацію тепловий режим був близьким до норми, а опади перевищували її на 124
мм.
Перша половина вегетації 2001 року склалась за температурним і водним режимами
досить сприятливо для вегетації рослин. Проте, в подальшому умови вегетації
погіршились, а на початку серпня стали незадовільні через відсутність опадів
(7,4 мм), ґрунтову засуху та збереження жаркої погоди, яка майже на 4,50 С
перевищувала норму. В цілому за цей сільськогосподарський рік кількість опадів
була на 8 мм вищою за середньо-багаторічні показники. В період вегетації ця
різниця була 30 мм і на користь даного року. Але для цього року був характерний
нерівномірний розподіл опадів за період вегетації – 168,1 мм у червні та всього
7,4 – у серпні.
У 2002 році температура повітря в лютому і березні перевищували на 7,1 та 4,80
С середньо-багаторічні показники, а недобір кількості за осінньо-зимовий період
складав 63,4 мм. Протягом вегетаційного періоду в цьому році було відмічено
нестачу опадів на 43,3 мм та надлишок температури – на 2,30 С по відношенню до
середньо-багаторічних показників. В результаті погодні умови 2002 року
виявилися най посушливішими серед інших років досліджень.
Погодні умови у 2003 році відрізнялися від багаторічних даних, однак, у цілому
були характерними для помірно теплого, континентального клімату зони.
Ґрунт дослідної ділянки де проводили дорощування укорінених живців – чорнозем
опідзолений важкосуглинковий з добре розвиненим гумусним горизонтом завтовшки
40-45 см. У орному шарі ґрунту знаходиться 3,0% гумусу, 0,3% загального азоту,
0,1% фосфору і 2% калію, рН сольової витяжки складає 5,9, а сума поглинених
основ – 26,2 мг-екв/100 г ґрунту. У цьому шарі міститься 10,8 мг/100 г ґрунту
легкогідролізованого азоту (за методом Корнфілда), 11,9 – методом рухомих
сполук фосфору і 10,1 мг/100 г ґрунту – калію (за методом Чирікова). Щільність
ґрунту складає 1,18-1,2 г/см3, найменша польова вологоємність – 30,3% в орному
і 28,6% у підорному шарах. Ґрунтові умови і гідро