Ви є тут

Дидактичні умови організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх економістів у вищих навчальних закладах

Автор: 
Кустовський Сергій Миколайович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U002623
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2.
ОБГРУНТУВАННЯ ДИДАКТИЧНИХ УМОВ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ
У сучасній педагогічній науці існує багато думок щодо форм, прийомів і методів
організації СНПДС. Учені по-різному розглядають технології самостійного
навчання, включаючи інколи в останні абсолютно різні прийоми навчальної
діяльності або трансформуючи старі методи контрольованої діяльності у формат
самостійного навчання. Такий підхід не сприяє вирішенню проблем організації
СНПДС.
У попередньому розділі йшлося про те, що процес організації та впровадження
СНПДС є проблематичним через неоднорідність теоретичних категорій і аспектів
самостійного навчання, нерозуміння завдань СНПДС, відсутність певних
універсальних методичних розробок тощо. У процесі організації самостійної
навчально-пізнавальної діяльності студентів під час підготовки фахівців різних
спеціальностей у вищих навчальних закладах України і за кордоном
використовуються численні комп’ютерні технології, кейс-методика. Застосування
проблемного та інтегративного навчання під час організації СНПДС суттєво
покращує мотивацію навчання, викликає інтерес до навчальних предметів, до
самого самостійного навчання, створює умови для впровадження особистісно
орієнтованого підходу. Поєднання самостійної навчально-пізнавальної діяльності
студентів і технології навчання у малих групах дозволяє, на наш погляд,
розвивати комунікативні професійні вміння і навички, полегшує подальшу
соціалізацію студентів, забезпечує можливості для виховної роботи.
У педагогічній практиці вищої школи були спроби поєднати або інформаційні
технології, або кейс-методику із самостійним навчанням. Щодо методичних
розробок застосування ТНМГ разом із самостійною навчально-пізнавальною
діяльністю студентів, то нам не вдалося знайти конкретних прикладів. Деякі
елементи проблемного та інтегрованого навчання знаходять відображення під час
організації СНПДС, але ґрунтовних досліджень цієї проблеми немає. Тим більше не
існує методики організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності
студентів, і зокрема, майбутніх економістів, у поєднанні із вказаними вище
технологіями й методиками.
Тому ми пропонуємо у подальшому дослідженні визначити як дидактичні умови
покращення організації та проведення СНПДС застосування новітніх навчальних
інформаційних технологій, кейс-методики, проблемного навчання, технології
роботи у малих групах з використанням інтегрованого підходу і перевірити цю
гіпотезу експериментально. Зазначимо, що розглянуті нижче аспекти педагогічної
навчальної дії повинні застосуватися в органічному поєднанні з традиційними та
перевіреними технологіями й методами організації СНПДС відповідно до основних
принципів вищої освіти. За таких умов ми зможемо підвищити інтерес до
навчально-виховного процесу, мотивацію навчання, ефективність і успішність
навчально-пізнавальної діяльності студентів.
2.1 Упровадження комп’ютерних технологій у процес самостійного навчання
Обсяг інформації, що людина повинна засвоїти, постійно збільшується, і охопити
її повністю у навчально-виховному процесі все важче. Організація самонавчання
за допомогою сучасних комп’ютерних технологій допомагає студентові постійно йти
в ногу разом із новими науковими та технічними досягненнями. Тим більше, що в
Національній доктрині розвитку освіти України зазначається пріоритетність та
важливість застосування НІТ у процесі організації освіти і виховання:
“Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційних технологій,
які забезпечують доступ до мережі високоякісних баз даних, розширюють
можливості учнів до сприйняття складної інформації... Держава підтримує
застосування комп’ютерних технологій в системі оцінювання знань студентів,
сприяє забезпеченню навчальних закладів комп’ютерами, побудові міжвузівських
інформаційно-освітніх мереж” [53].
Дослідженню дидактичних умов упровадження комп’ютерних технологій в освітні
процеси присвячено багато праць педагогів. Проте інформація, яка стосується
саме цієї теми, має тенденцію до втрати актуальності вже через два – три роки з
появою нових винаходів, технологій, програм тощо. Ще одним недоліком методичної
літератури з упровадження комп’ютерного навчання є те, що ця модель
розглядається лише в контексті викладання інформативних навчальних дисциплін, а
щодо застосування її у вивченні гуманітарних предметів, у тому числі й
іноземної мови, вважається, що комп’ютер буде виконувати лише наочні функції, а
не навчальні та інформативні.
Розробка комп’ютерних технологій навчання почалася в Україні з 70-х років ХХ
століття. Але лише 1988 року групою науковців під головуванням академіка
А. Єршова було розроблено концепцію інформатизації освіти. Вивченню специфіки
впровадження комп’ютерних технологій в освітні процеси присвячено багато
досліджень (Є. Бєлкін, А. Бєляєва, Б. Гершунський, Р. Гуревич, М. Жалдак,
М. Коул, Ю. Машбиць, В. Монахов, В. Новиков, С. Новоселова, С. Пейперт,
І. Підласий, І. Роберт, Л. Романишина, Т. Сергєєва, Н. Тализіна, Ш. Текл,
Л. Турбович та інші). Ці вчені досліджують дидактичні проблеми і перспективи
впровадження НІТ, систему підготовки вчителя до застосування інформаційних
технологій у НВП, шляхи підвищення ефективності навчальної діяльності студентів
засобами НІТ. Це допомагає суттєво покращити зв’язок між суб’єктами навчального
процесу, продуктивність праці викладача, процес засвоєння навчальної
інформації, методи корекції діяльності студентів, відкриває доступ до
нетрадиційних джерел інформації.
Інформатизація докорінно змінює мету освіти, що полягає