РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для досягнення мети дослідження і виконання його задач роботу проведено у два етапи.
Перший етап склали клініко-статистичні дослідження, які були спрямовані на вивчення особливостей перебігу вагітності та пологів у жінок віком понад 40 років, стану новонароджених, структури та частоти перинатальної патології.. Ретроспективну оцінку проведено за матеріалами медичної документації пологових будинків № 1, № 4, № 5 та № 7 м. Києва, де відбувалося розродження жінок вказаного віку за останні 5 років. Клініко-статистичний аналіз здійснено за даними клінічного спостереження та надання пологової допомоги 100 жінкам, які народили у віці понад 40 років, у відповідності із двома сформованими групами: 50 жінок, які народили вперше у зазначеному віці, склали 1 групу спостереження, 50 жінок,- такі, що народжували раніше, - 2 групу. Групу порівняння (3 групу) склали жінки віком 25-30 років, без акушерських та соматичних ускладнень, розроджені через природні пологові шляхи у пологовому будинку № 1 м.Києва за той же час.
Для проведення аналізу даних клініко-статистичних досліджень було розроблено "Карту індивідуального спостереження за жінкою", в якій поряд із реєстрацією даних паспортної частини та антропометричних показників визначались соціальні, соціально-економічні та побутові умови, а також побудження, з яких бажана вагітність відбулась у пізньому віці, внесено дані акушерсько-гінекологічного та соматичного анамнезу, результати клінічного спостереження за перебігом вагітності, пологів, стану новонароджених. Враховувались анамнестичні дані дитинства (інфекційні захворювання, оперативні втручання), спроможні впливати на репродуктивну функцію. Аналіз репродуктивної функції передбачав визначення особливостей становлення менструальної функції, віку початку і терміну статевого життя, що передував першій вагітності, врахування кількості артифіційних (медичних) та мимовільних у ранні строки та пізніх абортів. Визначено частоту генітальної та екстрагенітальної патології, котра спостерігалась у жінок до 40 років, та підчас вагітності, що відбулася у зазначеному віці. Спостереження за перебігом вагітності та пологів враховувало наявність інфекційних захворювань, токсикозів, анемії вагітних, загрозу переривання вагітності, хронічну ниркову недостатність, стан фетоплацентарного комплексу, загострення соматичних хвороб.
Визначено показники обгрунтування способу розродження у жінок обох досліджуваних груп. Враховані ускладнення перебігу пологів та післяпологового періоду. Здійснено порівняльну характеристику стану новонароджених в групах спостереження. На основі отриманих результатів проведено ретроспективну оцінку розвитку перинатальних ускладнень, визначені можливі причини та структура.
На другому етапі нами були обстежені 60 жінок віком понад 40 років (30 первовагітних та 30 таких, що вже народжували раніше). Дослідження передбачало динамічне спостереження за перебігом вагітності, встановленням особливостей формування та функціонального стану фетоплацентарного комплексу шляхом проведення клініко-лабораторних та функціональних досліджень, визначення структури та частоти перинатальної патології, оцінку ефективності удосконаленої нами методики профілактики розвитку фетоплацентарної недостатності та запобігання перинатальних ускладнень. І групу склали 30 вагітних, що отримували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи, ІІ групу - 30 вагітних, які отримували розроблений нами медикаментозний комплекс профілактики фетоплацентарної недостатності. Контрольну групу склали 30 здорових за акушерськими та соматичними показниками жінки віком 25 - 30 років, розроджені через природні пологові шляхи.
З метою оптимізації добору адекватних засобів профілактики та лікування порушень в системі мати-плацента-плід на 20-22 тижні вагітності проводилась оцінка функціонального стану фетоплацентарного комплексу з використанням ехографічних, фетометричних, кардіотокографічних та ендокринологічних досліджень, що визначались в динаміці вагітності згідно із рекомедаціями [9]. Основні фетометричні та плацентографічні показники визначались шляхом проведення ехографічних дослідженнь, [106], виконаних за допомогою апарату "Philips" (Франція).
Ультразвукова плацентографія передбачала визначення таких показників: довжини цервікального каналу та діаметр внутрішнього зева шийки матки; локалізації плаценти, її товщини, структури та ступеня зрілості; наявності напруги стінок матки; ознаків розширення міжворсинчатого простору, наявності варикозно розширених вен матки; ознаків мало- та багатоводдя.
Фетометрія плода проводилась з метою контроля динаміки внутрішньоутробного розвитку за такими параметрами: довжина стегнової кістки; діаметр черева; поперековий, передньо-задній та серединний розміри грудної клітини; біпарієтальний та лобово-потиличний периметр голівки. Визначались також розрахункові показники (відносні): відставання або випереджання біпарієтального розміру та периметру голівки, діаметру черева, серединного розміру грудної клітини, довжини стегнової кістки.
Кардіотокографію (КТГ) та визначення рухової активності плода проводили з використанням фетального монітору Hewlett Packard "Series 50". Показання до проведення досліджень визначались згідно із рекомендаціями [73]. Кардіотокограму плода аналізували, використовуючи бальну оцінку, за такими показниками: базальний серцевий ритм, амплітуда та тривалість акцелерацій; кількість та амплітуда миттєвих осциляцій; кількість, тривалість та амплітуда децелерацій. При тому інтервали кардіомоніторного спостереження визначали індивідуально у кожному конкретному випадку.
Скорочувальна діяльність матки вивчалась методом зовнішньої гісте-рографії з реєстрацією хвиль першого та іншого порядку (якісна та кількісна характеристика із застосуванням методу підрахунку скорочувальної діяльності матки).
Доплерометричні дослідження кровотоку проводили в артерії пуповини (АП), в правій та лів