Розділ 2
Вплив суспільно - політичної ситуації на Волині в першій третині ХХ ст. на формування політичних поглядів Семена Жука
На формування особи справляють плив суспільно-політичні обставини, в яких їй доводилося жити і творити. Для того, щоб чітко виявити і проаналізувати діяльність української еліти на Волині, слід детально розглянути ту міжнародну, політичну, соціально-економічну та культурну ситуацію, яка склалася в Західній Україні в останні роки Першої світової війни та в міжвоєнний період. С. Жук жив в період між двома світовими війнами. Територія Західної Волині у цей час перебувала у складі Польщі. Після розпаду Російської і Австро-Угорської імперій постала проблема визначення кордонів між Україною і Польщею. При цьому діяли кілька факторів: по-перше, прагнення українського й польського народів об'єднати в національних межах етнографічні землі, що раніше були поділені між двома імперіями; по-друге, претензії польських панівних кіл на українській землі, що входили до 1772 р. до складу Речі Посполитої; по-третє, суперечливі інтереси урядів інших держав, які по-різному уявляли собі післявоєнний європейський устрій 91.
Поразка українських визвольних змагань початку ХХ ст., втрата національної державності відкрили можливості для сусідніх держав анексувати значну частину українських земель. Не сформована до кінця українська нація опинилася перед загрозою насильницької асиміляції. Роз'єднаність українського народу, відсутність самостійної соборної держави стали причиною того, що долю українства вершили чужоземні держави та їхні політичні режими92
Національно-визвольний рух, який охопив західноукраїнські землі, проявлявся у бажанні місцевого населення створити власну державу, на що їх надихав приклад співвітчизників на Наддніпрянщині. Проте на перешкоді стали поляки, які також претендували на Східну Галичину і робили все можливе, щоб утвердитися на її території і, врешті-решт, приєднатися до Польщі 93. До речі, державотворчі процеси в Україні і Польщі відбувались майже одночасно і в єдиному геополітичному просторі, але в різних умовах. Для Польщі ці умови були сприятливі, тому що її відродження як держави було необхідне обом сторонам, що протистояли у Першій світовій війні. Німеччина й Австро-Угорщина, під контролем яких перебували всі польські землі, не перешкоджали формуванню в них зародків державності навіть у воєнних умовах. У 1916 р. вони оголосили, що не заважатимуть утворенню після війни незалежної Польщі. Країни Антанти й США теж вважали Польщу принциповим елементом післявоєнного європейського устрою 94. Наприклад, у п. 13 Американської програми миру ("14 пунктів" В. Вільсона) говориться про створення незалежної Польщі з виходом до моря і приєднання до Польщі територій, заселених поляками 95.
Претензії поляків на землі, населені західними українцями, грунтувалися на історичних аргументах. Наприкінці ХVIII ст. ці землі входили до Польської Речі Посполитої, й поляки вважали, що вони мають бути частиною їхньої держави, яка виникла в 1919 році 96. Паризька мирна конференція визначила західний кордон Польщі, а щодо східного кордону, то питання залишились відкритими. Претензії поляків на східні території привели до війни із ЗУНР 97. Ці претензії поширювались і на Волинь. У 1917 р. її територія була підконтрольна утвореній у березні Центральній Раді - українському представницькому органові 98, до складу якої входили представники Кременецького повіту: Борис Козубський (голова Кременецької міської думи у 1917 - 1919 рр., активний громадський діяч на Кременеччині у 20-30-ті роки), вибраний в квітні 1917 р. на Українському національному Конгресі в Києві від Волині; Лука Галькер, Федір Рудий, вибрані на Всеукраїнському селянському з'їзді, що проходив у червні в Києві, до Української Ради селянських депутатів, яка повністю увійшла до складу Центральної Ради 99.
Процес національного відродження почався на Волині тільки з 1917 р. А. Візлов, уродженець Волині, став губернським уповноваженим, призначеним Центральною Радою. В цей час на Волині почалося створення мережі українських шкіл, відкриття читалень "Просвіти" тощо. Саме в цей час на Волинь з Києва повертається до рідного краю С. Жук. Так уже склалося, що сьогодні ми надто мало знаємо про нього. Даремно шукати про нього відомості в підручниках з історії України.
Народився С. Жук в с. Боложівка, колишнього Крем'янецького повіту, Волинського воєводства. Батько Семена - Антоній, 1858 р. Народження 100 був спочатку дияконом, а згодом священиком 101. Мати Семена - Ярина померла ще молодою, тому про неї відомостей немає майже ніяких. С. Жук спочатку проявив себе на Волині як просвітній діяч.
Українська влада Директорії на Волині знову встановилась восени 1918 р. УНР швидкими темпами налагоджувала адміністративний апарат по всіх повітах Волині 102. За короткий час існування української влади в краї відбулися великі зрушення - розпочалася активна культурно - просвітницька та кооперативна робота, розпочався поділ землі 103.
Зі значними духовними здобутками і людським потенціалом Волинь вступила у якісно новий період історичного розвитку, що був зумовлений наслідками українсько-польської та радянсько-польської воєн. В результаті українсько-польської війни Польща загарбала Західну Україну. До 1920 р. Польща перебувала в стані неоголошеної війни з більшовицькою Росією. Всі спроби країн Антанти спонукати Польщу до війни з більшовиками зазнали поразки. Це було пов'язано з тим, що представники білого руху не визнавали Польської держави і польський уряд був незацікавлений в їх перемозі. Тільки після поразки основних сил білогвардійців Пілсудський відважився на рішучі дії. 21 квітня 1920 р. він підписав Варшавський договір з Петлюрою 104 , за яким "Кордон між УНР і Річчю Посполитою встановляється наступний: на північ річки Дністра вздовж річки Збруча, а далі вздовж кордону між Австро-Угорщиною та Росією до Вишегрудка, а від Вишегрудка на північ через узгір'я Кременець