РОЗДІЛ 2
СИСТЕМНА ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛЕКСИКИ САДІВНИЦТВА
2.1 Лексико-семантичне поле термінології садівництва
Як складова частина загальнолітературної мови українська термінологія садівництва являє собою системно організоване термінологічне поле, центром якого є загальнобіологічні терміни: аналіз, дослід, синтез, гібрид, генезис, гамета, атавізм, інвазія (РУСНТ 1996: 17-525).
Структура поля складається з цілого ряду мікрополів, що обіймають лексику окремих біологічних дисциплін: ботаніки (живцювання, запилення, приймочка, черешок); генетики (апогамія, гаметофіт, дихотомія, диплоїд, детермінація); селекції (дигресія, пінцировка, підсім'ядольне коліно, подвійне запліднення, полігібрид); ембріології (зародок, плід, гамони, мейоз, моноспермія, гамета); біохімії (мікроелементи, дезоксирибоза, дегідрогенізація, дезамінування, треонін) (РУСНТ 1996: 17-617).
Термінологічне поле біологічних наук пов'язане з іншими терміносистемами. Свідченням того є наявність у термінології садівництва термінів медицини (стрес, старіння, спокій, спадковість, подразливість, інтоксикація) (РУСНТ 1996: 200,439-651).
Поле - це своєрідне середовище існування терміна. Тільки в межах цього поля він виявляє своє значення. Приналежність до певного поля є найістотнішою ознакою, що відрізняє термін-слово від звичайного слова. Поле для терміна - це система понять, до якої він належить. На відміну від слів загальної лексики, терміни в кожному полі поєднуються між собою певним чином, їх значення обмежені специфікою кожного поля.
А.А. Реформатський відзначав, що термін - завжди член якоїсь термінології, в межах якої він однозначний. Термінологічне поле заміняє йому контекст. В своєму термінологічному полі термін-слово набуває точності та однозначності, а за його межами втрачає ознаки терміна. Терміни можуть перебувати поза контекстом, якщо відомо членами якої термінології вони є. Однозначність терміни отримують не через умови контексту, а через приналежність до даної термінології. Саме тому на відміну від слів-нетермінів слова-терміни не залежать від контексту [97, 51].
Деякі дослідники поле називають семантичним, понятійним. Вважається, що це не рівнозначні слова. Так, А.А.Реформатський підкреслював: "Краще лексичне поле, а не семантичне, так більш лінгвістично. Поля лексичних систем ідіоматичні для кожної мови" [98, 111].
Для зручності лінгвістичного опису будь-яка структурна одиниця мови повинна визначатися однозначно. Лексико-семантичне поле однозначного визначення не має.
Термін "семантичне поле" має різноманітні визначення. Найбільші парадигматичні об'єднання становлять лексико-семантичні поля - групи слів зі спільною гіперсемою, тобто значенням, єдиним для всієї групи. Як правило, такі групи слів характеризуються і спільними формальними ознаками. У лексико-семантичному полі слово живе не ізольовано, а взаємодіє з іншими, зближуючись з ними або відштовхуючись від них. Кожна лексико-семантична одиниця займає в семантичному просторі певне місце, яким і визначається її цінність. Лексико-семантичні поля не є ізольованими одне від одного. Багатозначні слова своїми значеннями можуть входити до різних полів. Так утворюються відношення між полями. Через те всю лексико-семантичну систему можна уявити собі як сукупність лексико-семантичних полів, що перекривають одне одного [121, 283].
Як показали дослідження нейрофізіологів під керівництвом Н.П.Бехтеревої, семантичні поля не є вигаданою категорією, об'єктом, штучно створеним лінгвістами. У людській пам'яті лексика "закарбована" асоціативно, за принципом спільності семантики. При цьому одне слово внаслідок своєї багатозначності може входити до складу кількох семантичних полів [85, 11-15].
Терміни сучасної лексики перебувають у певному лексико-семантичному взаємозв'язку. Зрозуміло, що більш досконало вивчити лексичну систему можна, об'єднавши цілі групи слів за спільністю теми або за сферою вживання.
Тематичні групи можуть збігатися з галузевою лексикою. Такі групи можна об'єднати в одну більш широку, а можна розбити ще на ряд тематичних об'єднань. (Терміни подаються за "Виробничою енциклопедією садівництва", 1969: 9-453).
1)Плодові рослини: штамб, обростаючі гілки, камбій, плодові прутики, кільчатка, ремонтантність, ризосфера, шпорці, ярусність, скороплідність, маточник.
2) Селекція, сортознавство: сортимент, кореневі живці, міжвидовий гібрид, відбір, відсадки, сортопідщепні комбінації, акліматизація, запильники, селекційний процес, сортовипробування, інтродуковані сорти, селекційні сорти, аборигенні сорти, стерильність, стратифікація, вегетативне розмноження, метод посередника, пізньозимовий сорт.
3) Хвороби рослин: кучерявість листя, метаболіти, вертицильоз, гномоніоз, цитоспороз, кишеньковість плодів, іржа, склястероспоріоз, кокомікоз, моніліоз, плямистість листків, камедетеча, вертицилльоз, морозобоїни, гомоз, гниль плодова, дрібнолистість, дуплистість, антракнози, берноти, хлороз, фасціація, септоріоз, сажистий грибок, розщіп гілок, муміфікація плодів.
4) Технологія вирощування та лікування плодових рослин: формування крони, веретеноподібна крона, чашоподібна крона, розріджено-ярусна крона, шпалерне садівництво, чатали, фумігація, ремонт саду, реконструкція саду, ревізія, прорідження крони, прикопування, приживання, піцирування, пікірування, підживлення, обрізування, обпилювання, мульчування грунту, кільцювання.
5) Знаряддя праці та механізми у садівництві: ямокопач, розпушувач, обпилювач, обприскувач, калібрувальні машини, ручний просапник, мотика-кирка, перекопувальна лопата, шипоріз, сучкоріз, скребачка, секатор, садовий ніж, копулірувальний ніж, окулірувальний ніж, плодозбиральні машини, дисковий ріжучий апарат, косарка, культиватор, підживлювач садовий, плантажний плуг, розкидач, садильна машина.
6) Зрошування, ґрунтознавство: снігозатримання, нівелювання, дренаж, ґрунтова волога (гравітаційна, капілярна, плівкова, гігроскопічна, пароподібна), вологоємність грунту, твердість шару, глинисто-піщаний ґрунт
- Київ+380960830922