Ви є тут

Аналіз рельєфу та сучасного морфогенезу центральної частини Придніпровської височини з еколого-геоморфологічною метою.

Автор: 
Ткаченко Тетяна Іванівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U003046
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЕКОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНИЙ ЗМІСТ СУЧАСНОГО СТАНУ ПРИРОДНИХ УМОВ ДОСЛІДЖЕНОЇ ТЕРИТОРІЇ

2.1. Чинники формування рельєфу, компоненти природних умов
та основні види господарської діяльності
За участю природних чинників формування рельєфу, за ступенем їхнього впливу (сюди відносяться тривалість дії та участь у формуванні найвиразніших морфологічних рис рельєфу земної поверхні) чинники можна розрізнити таким чином:
а) диференційовані тектонічні підняття земної поверхні;
б) діяльність флювіальних, пролювіальних та делювіальних процесів;
в) дія дніпровського льодовика та його талих вод;
г) моделювання первинного рельєфу процесами на схилах та ерозійними;
д) нагромадження на межиріччях та надзаплавних терасах відкладів лесової формації.
Диференційовані тектонічні підняття земної поверхні. Виявлялися в історії формування рельєфу дослідженого регіону упродовж мезозою та кайнозою, але тією мірою, яка сприяла оформленню сучасного вигляду земної поверхні у межах території досліджень, тектонічні підняття найбільше виявилися упродовж антропогену. Стала тенденція тектонічних рухів до підняття призвела, власне, до формування Придніпровської височини, яка на території досліджень представлена майже усією своєю центральною частиною з максимальними висотами 273 м (на північний захід від Христинівки), 275 м (на захід від Монастирища), 279 м (на південний схід від Оратова), 276 м (Ястребинці, Підвисоке, Росоховатка)?
Еколого-геоморфологічний зміст зазначеного чинника формування рельєфу випливає із відомої ролі ендогенних процесів у формуванні рельєфу. Так, дослідженій території властиві відносні різноспрямовані сучасні вертикальні рухи інтенсивністю до 2 - 3 мм/рік (підняття та відносні опускання), що не дозволяє розрізнити реакцію денудаційних процесів у межах окремих блоків. Темпи денудації у даний час визначаються, головним чином, впливом антропогенної діяльності, яка поглинає ефект денудації, що ймовірно відбувається за рахунок тектонічного чинника. Розподіл темпів тектонічних рухів важко диференціювати по площі на підставі існуючих фактичних даних, не сприяє цьому також і ймовірність використання індикаційних ознак (ступінь ерозійного розчленування, відносні перевищення окремих тектонічних блоків тощо). Вплив зазначеного чинника можна буде інтерпретувати у подальшому з позицій формування і активізації розломів, які часто стають причиною інших явищ екологічного характеру.
На тлі тектонічних піднять земної поверхні дослідженої території відбувалася діяльність флювіальних, пролювіальних та делювіальних процесів. Дія флювіальних процесів відбувалася упродовж усього мезозою і кайнозою, відповідно до того, як на досліджену територію та у її околиці проникали епіконтинентальні морські басейни. За регресій річкова мережа регіону, яка прямувала за береговою лінією, створювала численні неглибокі річкові долини, конфігурація яких у більшості успадковувалася наступними етапами врізання (Кошик 1985, Тімофєєв 1987, Комлєв 1987, Бортник 2000, Філоненко 1987, Погорільчук 2000 та ін.). Незначні ухили поздовжніх профілів річкової мережі зумовлювали нагромадження у давніх долинах переважно піщаних та глинистих відмін пра-алювію. Флювіальна діяльність відбувалася на тлі нерівномірних вертикальних блокових тектонічних рухів кристалічного фундаменту, тому давні алювіальні, морські, дельтові та прибережні осадові товщі часто деформовані, що утруднює їхню кореляцію у плані і профілі.
Одночасно із формуванням давньої і сучасної річкової долинної мережі від -
бувалися парагенетичні пролювіальні та делювіальні процеси. Перші властиві великим і дрібним балкам, ярам та окремим ерозійним вибоїнам та борознам. Пролювіальні процеси поглиблювали у минулому днища ярів та балок, здійснюють це вони і у даний час, ускладнюючи горизонтальну шаруватість осадових порід та їхні закономірні фаціальні особливості.
У міру формування поверхонь схилів, як у давні часи, так і зараз відбуваються процеси площинного змивання пухких осадків до підніж схилів та на днища долин. При підніжжях схилів сформувалися різні за величиною делювіальні шлейфи, а схили, особливо сучасні, несуть на собі сліди змивання.
Діяльність зазначеної групи екзогенних процесів визначає переважну їхню участь у міграції речовинних мас за історичний час, викликаних різними видами господарської діяльності.
Дія дніпровського льодовика та його талих вод відбувалася не на усій дослідженій території, а лише у її північній частині та транзитом по деяких прохідних, а у даний час - річкових долинах (зокрема Цецілії, Гнилого Тікича, Росі, Вільшанки, Гнилого Ташлика, Шполки), де відбувався стік талих льодовикових вод. Тут закладено післяльодовикові та сучасні ріки (Матошко, Чугунний, 1993). Прохідними на дослідженій території та на її околицях залишаються долини на межиріччях Россава - Рось, Рось - Вільшанка, Вільшанка - Гнилий Ташлик (рис. 2.1).
Визначна палеогеографічна подія, якою є діяльність дніпровського зледеніння, його прямих та опосередкованих геоморфологічних наслідків, має відчутне еколого-геоморфологічне значення. Так, на території досліджень, розповсюджені перемиті моренні та водно-льодовикові відклади (вже згадані прохідні долини), які складають значну частку геоморфологічної будови території та гірських порід антропогенового віку. Як і інші відклади цього часу беруть участь у формуванні речовинних потоків, забруднюючих речовин і впливають на зміни в інших компонентах довкілля. Значним для встановлення є наявність напірних кінцевих моренних утворень, які відображені у рельєфі
сукупністю хаотично розташованих пагорбів у північно-східній частині дослідженої території (Матошко, Чугунний, 1992).
Моделювання "первинного" рельєфу схиловими, ерозійними, суфозійними, та антропогенними процесами. Зазначені особливості розвитку рельєфу дослідженої території призвели до формування і розташування сучасної гідрографічної та ерозійної мережі, положення річкових терас, розподілу у плані р