Вы здесь

Аналіз ефективності та безпеки комбінованої базисної терапії ревматоїдного артриту метотрексатом в поєднанні з преднізолоном і гідроксихлорохіном.

Автор: 
Зеніна Тамара Іванівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U003164
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2

КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ
ОБ ЄКТ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ
2.1 Клінічна характеристика обстеження хворих
Робота виконана на базі відділу некоронарогенних хвороб серця і клінічної ревматології Інституту кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України та ревматологічного відділення клінічної лікарні № 6 м. Києва.
У відповідності до цілі та завдань дослідження було обстежено 125 хворих ревматоїдним артритом. Діагноз ревматоїдного артриту встановлювали на основі критеріїв Американської ревматологічної асоціації (АRА, 1987)[82] і формулювали згідно класифікації, затвердженої узгоджувальною комісією з класифікації ревматичних хвороб АРУ (АРУ, 2004) [24].
Усі хворі ревматоїдним артритом, залучені у дослідження, пройшли ретельний відбір. Критеріями включення хворих у дослідження були:
- достовірність діагнозу згідно уніфікованих критеріїв ARА (1987);
- суглобова форма ревматоїдного артриту без системних уражень;
- наявність ознак активності хвороби II-III ст., що дозволяє виявити динаміку клінічних та лабораторних параметрів під впливом досліджуваної терапії;
- вік хворих на початку захворювання старше 18 років;
- припинення прийому базисних препаратів, призначених попередньо, не менш, як за 3 місяці до початку дослідження;
- відсутність внутрішньосуглобових та внутрішньом'язових ін'єкцій пролонгованих ГК препаратів не менш, як за місяць до початку дослідження.
Критеріями виключення були наявність психоемоційних розладів, алкоголізм, вагітність та лактація на період дослідження, цукровий діабет середнього та тяжкого ступеню, ІХС зі значним ураженням коронарних судин та міокарда, злоякісні онкологічні захворювання, тяжкі ураження органу зору, РЕС, нирок, виразкова хвороба ШКТ у стані загострення, супутній поліартрит неревматоїдного генезу. Обстеження хворих включало детальне вивчення анамнезу, оцінку функціонального стану всіх органів і систем, особливо суглобового апарату, з залученням загально прийнятих в ревматологічній практиці клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження.
В протоколі обстеження використані рекомендації АCR (2002), EULAR (2002), Інституту ревматології РАМН (2002) [42, 68, 85, 135, 245, 274, 293].
Таблиця 2.1
Клінічна характеристика обстежених хворих
на ревматоїдний артрит
ПоказникРозподільча
ОзнакаХворі на РА
(n = 114)Хворі%СтатьЧоловіки1916,6Жінки9583,4Вік? 20 років32,621-30 років119,631-40 років1916,841-50 років2219,351-60 років4337,7 ? 60 років1614,0Давність захворювання? 2 років2925,43- 5 років4438,6 6-10 років2623,0 ? 10 років1513,0Імунологічна
характеристикасеро(+)8776,3серо (-)2723,7Активність захворюванняI65,4II8776,2III2118,4Рентгентгеноло- гічна стадіяI43,5II4942,9III5649,1IV54,5Порушення функції суглобівI00II9885,9III1614,1
Групу із 114 хворих (табл.2.1) на РА, що закінчили лікування, склали 95 жінок (83,3%) та 19 чоловіків (16,7%). Співвідношення між кількістью чоловіків та жінок в групі обстежених хворих вцілому відповідає літературним даним, за якими жінки хворіють частіше ніж чоловіки. За серологічною характеристикою у більшості хворих - 87 чоловік (76,3%) ревматоїдний процес мав серопозитивну належність і лише у 27 чоловік (23,6%) - серонегативну, що також узгоджується з епідеміологічними дослідженнями співвідношення серологічних варіантів перебігу ревматоїдного артриту у популяції [4, 44, 78, 112, 250].
У переважної кількості хворих ревматоїдний артрит характеризувався швидко прогресуючим перебігом (71,7%). У 22 чоловік (28,3%) ми розцінювали перебіг, як повільно прогресуючий.
Серед усіх хворих, включених у дослідження, переважали пацієнти з II-м ступенем активності ревматоїдного процесу - 87 чоловік (76,3%). III-й ступінь активності запалення діагностований у 21 хворого (18,4%). Мінімальний ступінь активності захворювання зареєстрований лише в 6-х пацієнтів (5,4%).
Давність захворювання 6-10 років була визначена у 23,7% пацієнтів. Менше 2 років хворіли 25,4%, а понад 10 років - 13,0% пацієнтів. Максимальна кількість осіб, що хворіли 3-5 років, складала 38,6%.
Рентгенологічну стадію захворювання ми визначали за критеріями Штейнброкера (1949) [8, 18, 44, 162], згідно з котрими, перша стадія була встановлена у 4 хворих (3,5%), друга стадія діагностована майже у половини хворих на ревматоїдний артрит, їх кількість склала 49 пацієнтів - (42,9%), третя стадія визначена у 56 хворих (49,1%) і четверта - у 5 хворих (4,5%) на ревматоїдний артрит.
Віковий склад хворих на РА та розподіл їх за статтю представлені в табл.2.2 Жінки переважали в більшості вікових груп. Співвідношення між жінками та чоловіками склало 4:1, що цілком узгоджується з аналогічним співвідношенням в популяції.
Найчисельнішою була частка пацієнтів віком від 30 до 60 років (63,7%), серед яких відсоток хворих віком 51-60 років складав 37,7%. Кількість хворих віком від 31-40 років та літнього й старечого віку (60-70років і старше) були аналогічними за чисельністю і складами, відповідно 19 (16,7%) та 16 (14,0%). Особи віком 21-30 років становили 9,6%. Найменшою була група хворих, молодше 20 років - 2,6%.
Наведені кількісні співвідношення вікових груп відповідають літератур- ним даним, за якими чисельність хворих на ревматоїдний артрит старшого віку переважає [4].
Таблиця 2.2
Структура досліджуваної групи хворих на ревматоїдний артрит
за статтю та віком
Вік хворих на РАЧоловікиЖінкиВсьогохворі%хворі%хворі%До 20 років10,921,732,621-30 років43,576,1119,631-40 років54,41412,31916,841-50 років10,92118,42219,351-60 років43,53934,34337,7?60 років43,51210,51614,0Всього1916,79583,3114100
Таблиця