РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МЕТОДИКА ТА МАТЕРІАЛ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проводили у період з 1998 по 2002 рік у Науково-дослідному інституті круп'яних культур Подільського державного аграрно-технічного університету. Польові досліди закладали у селекційній сівозміні інституту, розміщеної на дослідному полі університету, що знаходиться у південній Лісостеповій частині Хмельницької області, яка по теплозабезпеченості та ступеню зволоженості протягом вегетаційного періоду належить до південного теплого агрокліматичного району.
2.1. Грунтово-кліматичні умови
Південна частина Західного Лісостепу України належить до першої агрокліматичної зони України, південна межа якої проходить з південного заходу на північний схід по лінії Кам'янець-Подільський - Вінниця - Київ - південніше Глухова [136].
Клімат південної частини Західного Лісостепу помірно-континентальний з м'якою зимою і теплим вологим літом. Перехід від однієї пори року до іншої проходить поступово. Вплив вологих атлантичних повітряних мас сприяє незначному коливанню температур. Переважають західні вітри. Середньорічна багаторічна температура повітря складає +7,6?С. Самим холодним місяцем року є січень з середньомісячною температурою повітря -5,3?С та абсолютним мінімумом - -31?С, а найтеплішим - липень з абсолютним максимумом +38?С.
Перехід середньодобової температури повітря через +5?С у бік підвищення відбувається у перших числах квітня і співпадає з початком вегетації, у бік зниження - на початку листопада, коли вегетація рослин практично припиняється.
Весняні заморозки у повітрі спостерігаються у середньому до 19 квітня (самі пізні - 21 травня). Осінні заморозки починаються у середньому 16 жовтня, а самі ранні - 21 вересня. Останні весняні заморозки на поверхні ґрунту спостерігаються 30 травня, а перші осінні - 11 вересня.
В умовах зони тривалість періоду з середньодобовою температурою менше 0?С складає 110-112 днів, вище +5?С - 212, без морозного періоду - 176 днів.
Тривалість періоду з температурою вище +10?С, у середньому становить 168 днів. Сума ефективних температур за цей період становить 2456-3100?С.
Вегетаційний період триває близько 200-210 днів.
Забезпечення рослин вологою відбувається головним чином за рахунок опадів, середньорічна сума яких становить 590 мм, з них 401 мм, або 68°% припадає у теплий період року [8, 137].
Основним типом ґрунтів дослідного поля, де закладали досліди, є чорнозем глибокий малогумусний, середньовилугуваний на карбонатних лесованих суглинках. В агрономічному відношенні фізичні властивості ґрунту характеризуються добрими показниками.
За даними досліджень Проблемної науково-дослідної лабораторії з обробітку ґрунту ПДАТУ щільність твердої фази його верхніх шарів становить 2,58 г/см3, щільність складення - 1,17-1,25 г/см3, загальна пористість - 51,6-54,7 %, вміст гумусу (за Тюріним) - 3,8-4,4 %, лужногідролізованого азоту (за Корнфільдом) - 122-126, вміст рухомого фосфору за Чириковим - 90-120, обмінного калію - 190-230 мг на кг ґрунту, ємність поглинання і сума поглинутих основ відповідно 32-34 і 30-33 мг/екв. на 100 г ґрунту. Відносно не глибоке залягання карбонатів кальцію і магнію забезпечує в гумусовому горизонті і орному шарі нейтральну реакцію ґрунтового розчину (рН сольової витяжки 6,6-6,7). Гідролітична кислотність складає 2,3-2,8 мг/екв. на 100 г ґрунту, а ступінь насичення основами - близький до абсолютного і становить 94,7-99,0 %.
Основними факторами життя, що найбільше впливають на інтенсивність росту і розвитку рослин, є тепло, світло і волога.
2.2. Погодні умови за роки проведення досліджень
Вплив погодних умов на ріст та розвиток рослин проса аналізували за даними Кам'янець-Подільського метеопосту.
Погодні умови 1998 року характеризувались нерівномірним розподілом опадів по періодах вегетації. При сівбі проса у першій декаді травня температура була на рівні середньої багаторічної, а вологи було менше у три рази. Але оскільки просу для проростання потрібно всього 25-34 % від маси насінини [106], то сходи з'явились вчасно та дружно. Нестаток вологи було компенсовано опадами другої декади травня. У третій декаді травня спостерігались незначні приморозки, які сходи проса перенесли нормально (Рис. 2.1, додаток А).
Червень характеризувався помірною температурою на рівні багаторічних даних, але нерівномірністю опадів: у першій декаді їх випало 3,3 мм, а у другій - 110,2 мм. В основному це були дощі з градом, що призвело до деякого пошкодження рослин проса, які у цей період проходили фазу виходу у трубку.
Період викидання волоті-цвітіння (перша-друга декади липня) - один з критичних періодів проса відносно вологи, характеризувався достатньою кількістю тепла і нерівномірністю опадів.
Період наливу зерна та достигання (серпень) проходили у сприятливих для рослин проса умовах: температури були на рівні багаторічних, опади були більш рівномірними, що дало можливість компенсувати дію несприятливих погодних умов початку вегетації.
Кінець серпня характеризувався теплою, сухою погодою, що дало змогу вчасно та якісно провести збирання врожаю.
Аналіз погодних умов 1999 року показує, що в цілому вони були складними та дещо несприятливими для вирощування проса. Майже весь вегетаційний період характеризувався підвищеними температурами і недостатньою кількістю опадів, що позначилось на рослинах проса. Вони були найнижчими та мали меншу врожайність, порівняно з результатами інших років досліджень (Рис. 2.2, додаток А).
У першій декаді травня, при сівбі, опадів було 0,7 мм (багаторічна 22,0 мм). Відмічені були також приморозки. Тому період сівба-сходи був розтягнутим. У середині травня опадів було достатньо, що призвело до деякої компенсації вологи.
Період кущіння-вихід у трубку характеризувався спекотною та посушливою погодою, з короткочасними опадами.
У середині червня опади перевищили норму у два рази