Ви є тут

Підвищення ефективності інноваційної діяльності підприємницьких структур

Автор: 
Стоянова Марина Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U003337
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
В УКРАЇНІ

2.1. Аналіз стану підприємницького сектора національної економіки

В даний час уже ні в кого не залишилося сумнівів у тім, що для України першочерговою задачею є забезпечення умов для постійного і стабільного економічного зростання, можливого тільки шляхом розвитку конкурентоздатного підприємницького сектора, який у розвинутих країнах визначає темпи росту економіки, структуру ,6і якість валового внутрішнього продукту.
Як відомо, у ринковій економіці не існує протиріч між прагненням підприємця задовольнити власні економічні інтереси і задоволенням потреб суспільства в цілому. Навпаки, при максимальному задоволенні потреб споживачів підприємницькі структури збільшують свої прибутки і, одночасно, свою вартість, що, у кінцевому рахунку, веде до економічного зростання. При цьому основою такої ринкової економіки є конкуренція, воля вибору, власність і стабільність. Ринковий устрій, заснований на основі волі вибору рішень, гарантує можливість конкуренції цих рішень, використовуючи власність як стимул. При цьому держава повинна гарантувати правопорядок, створення ринкових інститутів і ефективних механізмів регулювання.
Однак в Україні протягом усього періоду реформ, держава не змогла ефективно провести інституціональні перетворення, внаслідок чого:
* у багатьох секторах економіки не існує конкуренції через наявність монополій або проведення ліцензійної політики, що створює можливість для зловживань чиновників і обмежень (бар'єрів) вступу на ринки нових господарюючих суб'єктів;
* значно обмежена воля господарської діяльності;
* не здійснюється на практиці принцип відповідальності власністю, тобто не працює закон про банкрутство. Тому підприємці повною мірою не відповідають за наслідки своїх дій;
* існує значна правова нестійкість, що стосується впровадження законодавчих актів, внесення застосувань у них, а також їх виконання. При цьому багато законодавчих актів мають зворотну силу, що також не сприяє стабільності правових рамок діяльності підприємців.
Підприємницький сектор економіки в розвинутих країнах вирішує низку функцій, що сприяють їх соціально-економічному розвитку, головними з яких є:
? збільшення гнучкості національної економіки, приведення її у відповідність до сучасних умов глобалізації та відкритої економіки;
? стимулювання розвитку економічної конкуренції;
? забезпечення додаткових робочих місць, подолання безробіття (в тому числі структурного, прихованого, тощо);
? стимулювання підвищення ділової активності населення та формування середнього класу, що забезпечує стабільність суспільства;
? пом'якшення соціальної напруженості внаслідок ослаблення диференціації доходів населення та підвищення їх рівня.
Однак, незважаючи на те, що з 1996 року кількість суб'єктів малого підприємництва (МП) по всіх регіонах України (в т.ч. і в Одеській області) зросла більш ніж вдвічі (див. табл. 2.1, 2.2, 2.3, рис. 2.1), темпи зростання
Таблиця 2.1
Основні показники розвитку малих підприємств (МП) в Україні
Показники199619971998199920002002Кількість суб'єктів МП, тис. од., в т.ч.:
871
1003
1131
1258
1421
1708Кількість МП, тис. од.
96
136
173
197
218
233Кількість су'бєктів МП - фізичних осіб, тис. осіб
11,9
10,5
10,8
13,4
22,6
Рис. 2.1. Основні показники розвитку малих підприємств в Україні.
Таблиця 2.2
Основні показники розвитку малих підприємств в Одеській області
Показники1998199920002001Кількість МП, од.62157753959110660 % до попереднього року-124,7123,7111,1На 10000 наявного населення, од.
24
31
38
43Середньорічна чисельність працюючих на МП, тис.осіб
62984
75151
86897
91894% до попереднього року -119,3115,6105,8
Таблиця 2.3
Динаміка розвитку підприємницького сектора по регіонах України
ОбластіКількість МП, од.19961997199819992000Україна962701362381421346197127217930Вінницька214827064634548235221Волинська118416522640429213468Дніпропетровська803196461079781370313494Донецька14481154481218601783124803Житомирська120522793278549075181Закарпатська180539083261457745842Запорізька434955325711774097972Івано-Франківська 2547 3269 38372 4767 6146Київська271931614145861475978Кіровоградська124216272246542154369Луганська404459597503489528764Львівська49728915623521339313612Миколаївська281747564497165076843Одеська286064038929977539591Полтавська270841744735959996128Рівненська192526542990332203650Сумська179519672800029684944Тернопільська123120492811526893030Харківська8089101391013261332813392Херсонська143130374746654747615Хмельницька195821813894641844519Черкаська180619763464946195058Чернівецька133321703178827472975Чернігівська106515752558634073388АР Крим599160177834288879183м. Київ11406215851127982878930691м. Севастополь112814561831417142068
чисельності працюючих на них значно відстають від темпів зростання кількості самих МП (табл. 2.4, рис. 2.2). За підсумками 2001р. на малих підприємствах Одеської області працювало 11,9 тис. осіб, що становить 3,7% від усього наявного населення, або 5,9% від працездатного населення області.
Таблиця 2.4
Динаміка зайнятих на МП України
Показники19971998199920002001Середньорічна кількість працюючих на МП, тис. осіб
1396,5
1559,9
1677,5
1709,8
1715,7% до попереднього року
11,8
107,5
101,9
100,3У розрахунку на 1 МП, осіб109987% до кількості працездатного населення
4,9
5,5
5,9
6,0
6,1

Рис. 2.2. Динаміка зайнятих на малих підприємствах України.
Середня кількість працюючих на одному малому підприємстві за 2001р. не змінилася: як і в 2000р., вона становила 9 осіб. Найбільшими були сільськогосподарські підприємства, на кожному з яких в середньому працювало 17 осіб,