Ви є тут

Організаційно-економічні механізми стимулювання розвитку рекреаційно-туристичного комплексу (на прикладі Тернопільської області)

Автор: 
Гуменюк Юрій Петрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U003403
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНИЙ КОМПЛЕКС ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ: СТРУКТУРА, СУЧАСНИЙ СТАН, ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ
2.1 Потенціал рекреаційних ресурсів краю та стан його освоєння
На території Тернопільської області розташована значна кількість природних і штучних рекреаційних ресурсів, що мають міжнародне, державне та регіональне значення. Серед адміністративних областей Тернопільська вирізняється одним із найвищих показників природних ресурсів міждержавного значення, їх понад 80%, саме тут розташовані найбільш продуктивні в країні сільськогосподарські угіддя (75,127). Стосовно природно-рекреаційного потенціалу України - Тернопільська область, маючи потенційну потребу в рекреаційних територіях 58,2 тис.га, серед областей країни знаходиться на передостанньому місці, що становить 1,136% від сумарного природно-ресурсного потенціалу держави. Сам же природно-рекреаційний потенціал області між ресурсами відпочинку та туризму та ресурсами санітарно-курортного лікування розділився у співвідношенні 79 до 21 [83,103]. Це дало змогу увійти Тернопільській області у першу десятку областей країни по наявності на їх територіях ресурсів санітарно-курортного лікування.
Одним із найбільш дійових загальнонаукових методів дослідження ПРП є його системно-структурний аналіз. Базуючись на економічній оцінці сукупної продуктивності природних ресурсів регіону, системно-структурний аналіз дає змогу проникнути в глибини "структурності" суспільно-територіальних комплексів - головної ланки в системі природокористування" [83,123]. Компонентна структура природно-ресурсного потенціалу дає змогу прослідкувати пропорції як в середині виду, так і між видами природних ресурсів, що склалися в регіоні у результаті еволюції надр та розвитку суспільства. Її аналіз дозволяє визначити перспективні напрямки становлення галузей спеціалізації економіки як країни в цілому, так і її регіонів.
Таблиця 2.1
Компонентна структура природно-ресурсного потенціалу України [83,124].
адмінобластьСумарний потенціал, % від підсумку по УкраїніПотенціал ресурсів, %
Міне-
ральних
водних
земельних
лісових
Фауніс-тичнихПрирод-
них рекреа-ційнихДніпропетровська
Донецька
Запорізька
Луганська
Полтавська
Сумська
Харківська
Вінницька
Волинська
Житомирська
Закарпатська
Івано-Франківська
Київська
Кіровоградська
Львівська
Рівненська
Тернопільська
Хмельницька
Черкаська
Чернігівська
Чернівецька
АР Крим
Миколаєвська
Одеська
Херсонська
Всьго по Україні10,9
12,9
3,9
8,8
3,5
2,7
4,3
3,6
1,7
2,9
2,5
2,2
4,0
3,0
3,7
1,8
2,1
2,7
3,0
3,6
1,3
6,0
2,9
3,7
2,9
100,068,9
72,8
20,4
73,8
11,5
3,4
14,2
2,1
1,0
5,5
3,0
7,5
3,8
10,8
22,5
5,0
1,2
3,5
5,8
10,8
5,2
10,0
2,8
1,8
1,6
28,3 4,8
4,8
20,1
6,8
11,0
15,9
11,4
9,7
18,0
15,9
31,9
33,3
12,3
11,9
22,7
16,4
13,6
13,8
12,7
12,9
18,3
19,3
23,2
11,1
22,7
13,121,3
16,8
49,7
13,8
68,1
65,3
54,6
79,1
55,2
59,8
19,4
24,1
59,5
70,3
29,2
55,0
75,0
72,6
67,7
59,1
50,0
39,0
66,7
71,8
67,1
44,40,3
0,4
0,7
0,8
2,9
7,6
3,9
3,5
16,2
12,6
17,4
17,6
5,5
1,6
11,1
16,1
4,7
3,8
4,6
6,7
12,6
1,8
0,5
1,3
1,0
4,20,4
0,1
0,7
0,2
1,1
1,1
0,6
0,5
0,4
0,7
0,1
0,1
0,5
0,6
0,2
0,7
0,2
0,4
0,9
1,0
0,2
0,3
1,0
0,5
1,2
0,54,3
5,1
8,4
4,6
5,4
6,7
15,3
5,1
9,2
5,5
28,6
17,4
18,5
4,8
14,3
6,8
5,3
5,9
8,3
9,5
13,7
29,6
5,9
13,5
6,4
9,5
В загальному регіон характеризується сприятливими природнокліматичними умовами та наявністю достатньої кількості рекреаційних ресурсів для організації відпочинку, лікування, та проведення різних видів туристичної діяльності. Як було зазначено вище, розрізняють три типи рекреаційно-туристичних ресурсів: природні, історико-культурні і соціально-економічні. Всі вони, в певній мірі, представлені на Тернопіллі.
Одним із найцінніших природних рекреаційних ресурсів регіону і України у цілому являється Дністровська долина, що разом із своїми ландшафтами має неповторну красу. Найпривабливішою, наймальовничішою ділянкою Дністра є відрізок у 250 км. від гирла Золотої Липи до гирла Збруча. Тут Дністер тече по каньойоноподібній долині, утворюючи меандри. Це наслідок геологічної будови регіону, тектонічних рухів та водяної і вітрової ерозії. Тут збереглися унікальні відслонення силуру та девону, а високі ліві береги вкриті рідкісною рослинністю.
На правому березі Дністра відслонюються гірські породи мезозойської ери - відклади верхньої юри. Вони єдині не лише на Волино-Подільській плиті, але і на значній площі Східньо-Європейської платформи. Це, по суті "геологічний знімок", що чітко зафіксував еволюцію земної кори та життя, яке буяло в морському середовищі понад 400 мільйонів років тому. На території Волинського Поділля протягом усього силуру, це близько 35 мільйонів років, існувало велике море.
Куксонієві угрупування пізнього силуру , крім Трубчина та Кудринців в Тернопільській області, відомі лише у трьох місцях земної кулі - у Великобританії, Чехії та США.
До унікальних пам'яток неживої природи належать також моховатково-голкошкірі вапняки та пісковики, що утворились у крейдяний період. На правому березі Дністра знаходяться печери з наскальними малюнками первісних людей.
Усі відслонення гірських порід Дністровського каньйону становлять велику наукову, пізнавальну та естетичну цінність.
Клімат на відрізку Дністровського каньйону м'який і теплий. Середня температура січня -5, липня +19. Сума активних температур понад +10 становить 2600-2700 градусів, а іноді доходить до 3000, опадів випадає близько 550 мм на рік. Окремі куточки каньйону мають ще вищі температурні показники. Величина сонячної радіації залежить тут не тільки від географічної широти місця, пори року і доби, а