Ви є тут

Особливості нейрогуморальної регуляції фетоплацен-тарного комплексу у вагітних з патологією щитоподібної залози

Автор: 
Склярова Валентина Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U003725
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ, МЕТОДИ ТА ОБСЯГ ДОСЛІДЖЕНЬ

Поширеність захворювань щитоподібної залози серед жінок фертильного віку в Україні невпинно зростає і здебільшого визначається хронічним дефіцитом йоду і відсутністю планомірної системи його профілактики. Оскільки в Україні на сьогодні відсутні технічні можливості динамічного спостереження за регіональними медіанами йодурії серед населення різних вікових груп, картограми йод-дефіциту по регіонах України ґрунтуються здебільшого на даних геохімічних досліджень вмісту йоду у воді, ґрунті та продуктах [17, 85, 121, 122].
Згідно наведених даних Львівська область належить до регіонів з вираженим йод-дефіцитом, куди відносять також Волинську, Рівненську, Тернопільську, Івано-Франківську, Закарпатську, Чернівецьку та Чернігівські області, що і обумовило обґрунтування обраної нами теми дослідження.
Для вирішення поставлених в роботі задач нами було обстежено і перебувало під спостереженням протягом гестаційного періоду, пологів і післяпологового періоду 193 вагітних, з них 138 вагітних з патологією щитоподібної залози, мешканок м. Львова та Львівської області. Обстеження і спостереження за вагітними проводилось на базі гінекологічного і пологового відділень 3-ї міської клінічної лікарні та міського центру планування сім'ї та репродуктивного здоров'я людини.
Критеріями включення вагітних у дослідження та розподілу їх на групи спостереження були макроструктура щитоподібної залози (ЩЗ), тироїдний статус і тип йодної профілактики протягом гестаційного періоду.
Враховуючи, що йод поступає в організм людини переважно з їжею і питною водою або йодвмісними лікарськими засобами, при першому обстеженні вагітних шляхом анкетування нами було проаналізовано характер харчування жінок, включених у дослідження, загалом, протягом двох місяців перед зачаттям і до моменту встановлення діагнозу вагітності.
Аналіз показав, що 55 (28,5%) вагітних ніколи не використовували у харчуванні йодовану сіль, вважаючи, що вона має неприємний запах і вигляд і "псує смак їжі", 60 (31,1%) жінок вживали йодовану сіль періодично і нерегулярно, 78 (40,4%) жінок не тільки постійно протягом останніх 2-3 років використовують тільки йодовану сіль, але й періодично (2 - 3 рази на місяць) включали у раціон родини морепродукти. Ні одна з опитаних вагітних не змогла назвати городину, фрукти або ягоди, багаті на вміст йоду. Тільки 15 (7,8%) вагітних отримали від лікарів акушерів-гінекологів детальні поради по харчуванню вагітних жінок, але без акцентування на продуктах, багатих за вмістом на мікроелемент йод. У той же час всім вагітним при першому відвідуванні жіночої консультації рекомендували прийом вітаміно-полімінеральних комплексів або йодвмісних препаратів для профілактики дефіциту йоду (йодид калію, Йодомарин, Йод-актив, Йодид тощо).
Першу основну групу склали 48 вагітних з еутироїдним зобом, які протягом гестаційного періоду відмовились від проведення йодної профілактики та прийому вітаміно-полімінеральних комплексів, мотивуючись адекватним харчуванням.
У другу основну групу увійшли 66 вагітних з еутироїдним зобом, які протягом вагітності отримували йодну профілактику "Йодомарином" у рекомендованій ВООЗ дозі 200 мкг/добу.
Третю основну групу склали 24 жінки з дифузним зобом І-ІІ ступеня, у яких при визначенні тироїдного статусу у першому триместрі вагітності виявлено ознаки "гестаційного транзиторного тиротоксикозу" (ГТТ).
Групу порівняння склали 25 жінок без анамнестичних та клінічних даних про захворювання ЩЗ, які за 1,5 - 2 місяці до планованої вагітності і протягом вагітності отримували вітаміно-полімінеральний комплекс "Матерна" (Wyeth-Ayerst, США), до складу якого входять мікроелементи йод (150 мкг), селен (25 мкг), мідь (2 мг), цинк (у формі оксиду 25 мг), недостатність яких сприяє посиленню йодної нестачі.
Контрольну групу склали 30 вагітних без анамнестичних і клінічних даних щодо захворювань щитоподібної залози, які не отримували йодної профілактики лікарськими засобами.
У всіх групах проведено обстеження новонароджених з визначенням рівня тироїдних гормонів у пуповинній крові і на 4-5 добу неонатального періоду.
Враховуючи дані літератури, що тироїдний статус людини залежить не тільки від секреції Т3 і Т4, але й інших чинників, зокрема стану гепатобіліарної системи, певних лікарських засобів, які застосовувались нещодавно або продовжують застосовуватися, перед включенням вагітних у дослідження проводилось вивчення функції печінки. При наявності відхилень від нормальних показників функції печінки, анамнестичних вказівках на перенесені захворювання гепатобіліарної системи, тривалий прийом комбінованих оральних контрацептивів (завершення прийому за один-два місяці до настання вагітності) вагітні у дане дослідження не включались.
Всі вагітні, включені у дослідження, були обстежені і консультовані ендокринологом. Зі 138 вагітних з патологією ЩЗ, які були включені у дослідження, у 89 (64,49%) захворювання щитоподібної залози було виявлено під час даної вагітності.
У якості індикаторів забезпеченості йодом вагітних, згідно рекомендацій ВООЗ, ЮНІСЕФ та ICCIDD, були обрані об'єм щитоподібної залози, який визначали при ультразвуковому дослідженні (УЗД) та концентрація йоду у сечі [203, 211].
Клініко-лабораторне, акушерське, ультразвукове обстеження вагітних, визначення тироїдного статусу, об'єму щитоподібної залози, концентрації йоду у сечі проводили у першому (6-7 тижнів), другому (21-22 тижні) та третьому (36-37 тижнів) триместрах вагітності. Тироїдний статус роділь визначали у ІІІ періоді пологів, новонароджених - у пуповинній крові та на 4-5 добу неонатального періоду.
Загально-клінічне та акушерське обстеження вагітних проводили відповідно до нормативних документів МОЗ України. Біохімічні та імуноферментні дослідження проводились у лабораторії кафедри біохімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Консультації вагітних ендокринологом проводились у Ль