РОЗДІЛ 2
СХІДНІ ВПЛИВИ
В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ КІНЦЯ XVI - XVII ст.
2.1. Культурні впливи Сходу і європейський контекст
Культурні і мистецькі впливи Сходу з поширенням ісламу (перш за все, Сходу мусульманського) помітно окреслювалися у культурі європейських країн впродовж її історичної еволюції. Вплив Сходу не був постійним чинником мистецького розвитку всього європейського ареалу. З більшою чи меншою інтенсивністю східні впливи проявилися у різні періоди часу в культурі різних регіонів Європи. Особливо помітними є впливи мусульманського Сходу у мистецтві, зокрема, орнаментиці Візантії і середньовічної Іспанії, слов'янських країн XV - XVII ст. - теренів найбільш активного контакту з культурою ісламу.
"Східні впливи" - доволі загальний термін, що об'єднує явище культурного впливу багатьох регіонів мусульманського Сходу в процесі історичного розвитку, тобто, впливи Арабського Халіфату, Ірану, Туреччини.
В добу Середньовіччя мистецтво арабів, персів (іранців), монголо-татар, турків і завойованих ними етносів було джерелом інспірацій для мистецтва європейського, зокрема, у сфері орнаментики.
Хронологічно найбільш раннім був вплив орнаментальної традиції, виробленої народами, які входили до складу Арабського Халіфату1. Проникнення цивілізаційних здобутків східних культур, арабо-мусульманської зокрема, на європейські території було зумовлене сукупністю певних історико-культурних чинників, провідне місце серед яких належало військовим конфліктам і торгівлі.
Вирішальну роль в ознайомленні Європи з культурою країн арабо-мусульманського світу відіграли хрестові походи (XI - XIII ст.), спричинивши надходження виробів східного художнього ремесла з незвичною системою орнаментації на європейські території [178, 66].
Окрім безпосередніх мілітарних конфліктів, існували інші форми контактів між культурами Європи і мусульманського Сходу - подорожі, паломництва, торгівля. Ісламські міста на Близькому і Середньому Сході були центрами світової торгівлі [111, 332], відповідно, приваблювали купців з європейських країн. Відбувалися мандрівки паломників до Палестини - Святої Землі - на поклоніння Гробу Господньому.
Окрім східного Середземномор'я, куди були спрямовані походи хрестоносців і мандрівки паломників та купців, європейська і східна культури взаємодіяли на Піренейському півострові, де арабська експансія розпочалася ще у VIII ст. Результатом цієї взаємодії було мавританське мистецтво, зокрема, високорозвинене мистецтво орнаменту [69], відповідно, елементи східної орнаментики, як і культурні здобутки загалом, могли проникати в Європу і з арабської Іспанії.
Європа знайомилася з надбаннями східних культур також за посередництвом Візантії. Східний фактор був характерним для цивілізації Візантії впродовж усього періоду її існування, що випливає з самого географічного розташування імперії, яка неминуче контактувала - військовим чи мирним шляхом - з багатьма державами і народами Сходу та переймала окремі елементи їх художньої культури [71, 92-93].
Контакти - політичні, економічні, культурні - між візантійцями й арабами відзначалися активністю. Торговельні зв'язки спричиняли значні надходження творів мистецтва з країн Арабського Халіфату. Під час військових конфліктів з іранцями й арабами та в пізнішій боротьбі проти турків (ХІІІ - ХV ст.) у полон до візантійців потрапляли висококваліфіковані мусульманські ремісники, які привносили власні естетичні смаки, технології, елементи орнаментики у мистецтво Візантії [173, 168-169].
Східні впливи виявились у мистецтві: в архітектурному декорі, художньому ремеслі візантійців. Особливо значного впливу Сходу зазнала візантійська орнаментика. Цей вплив помітний, зокрема, в період іконоборства (коли ікони, усунуті з церков, намагалися замінити орнаментом) [174, 168-169], та з кінця ІХ ст., коли близькосхідний вплив стає характерною особливістю декоративного вирішення творів візантійського художнього ремесла. В.Даркевич подає інформацію про використання в орнаментиці керамічних виробів та архітектурному декорі грецьких церков мотивів мусульманського епіграфічного орнаменту, наслідування мусульманських зразків в орнаментації шовкових тканин, широке використання східних мотивів в оформленні книг, розповсюдження східної моди в костюмі [34, 247-248].
Як і візантійці, населення європейських країн також захоплювалося культурою Сходу та виробами східного ремесла. Східні товари несли з собою незвичний для країн Заходу комплекс орнаментів, що швидко набули популярності і почали відтворюватися у творах європейського художнього ремесла. Посередниками постачання в країни Західної Європи різноманітних предметів східного виробництва були італійські міста - Венеція, Генуя, Лукка, Неаполь, Флоренція та інші; через ці центри в Європі переймалися іранські та арабські смаки.
ХІІІ століття ознаменоване монгольською навалою, яка спричинила посилення дипломатичних і торговельних взаємозв'язків та мистецьких впливів, поєднавши елементи культури різних регіонів Сходу1. Монгольські завоювання позначилися на розвитку мистецтва орнаменту, зокрема, принесли китайські впливи в орнаментику Близького та Середнього Сходу і Європи [123, 241].
Від XIV ст. в Європі розпочалися війни з турками-османами, мусульманами суннітського визнання, що воювали на європейських територіях під гаслами "джихаду" - священної війни проти невірних. У XV ст., із здобуттям Константинополя і падінням Візантії, підпорядкуванням Боснії, Герцеговини, Валахії, Молдавії і Криму турки посіли панівне становище на межі Європи й Азії. Ці та подальші масштабні територіальні захоплення (у XVI ст. - Сирії, Палестини, Єгипту, Аравії, країн Магрибу, Угорщини) розширили межі турецьких володінь, увівши в коло культури ісламу слов'янські землі, і посилили взаємоконтакти та східні впливи загалом. У районах турецької окупації зводилися мусульманські будівлі (наприклад, великою кількістю турецьких набутків - мусульманських святинь, лазень, ф