Ви є тут

Суспільно-географічні аспекти трансформації етнічної структури населення (на прикладі Закарпатської області)

Автор: 
Шабашова Людмила Юріївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U003940
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЧИННИКИ ТА СУЧАСНИЙ СТАН ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕТНІЧНОЇ СТРУКТУРИ НАСЕЛЕННЯ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1. Історико - етногеографічні чинники трансформації складу населення та його розселення
Сучасний етнічний склад населення є результатом тривалого історичного процесу. Закарпаття, завдяки особливостям свого географічного положення, було поліетнічним краєм здавна. Цьому сприяло розташування регіону на межі формування західних, східних і південних слов'ян, а також на шляхах переселень інших народів. На змінах етнічного складу населення краю позначились державно-політичні режими, їх соціально-економічна політика, а також історичні події в сусідніх державах, від яких залежали сила і напрямки міграційних потоків.
До сьогоднішнього часу дискутується питання про автохтонність в цьому регіоні певних етнічних груп. Існує декілька гіпотез відносно давнього населення краю: від "карпатський басейн - колиска слов'янства" до гіпотези про появу слов'ян в ХІІ - ХІV ст. з волі угорських феодалів [80]. Загальновизнаним є твердження, що слов'янські племена населяли край ще до появи угорських і східно-романських народів. Як зазначає проф. М. Тиводар: "Границя між східними і західними слов'янами до появи угорців і східних романців проходила по межиріччі р. Лаборця і р. Ондави , а з південними - по р. Дунай" [150, с.62].
Згодом на основі чесько-моравсько-остравських племен сформувався словацький етнос, територія розселення якого заходила в межі сучасної Закарпатської області з заходу. Населення східної частини краю, завдяки поповненням з Прикарпаття, Поділля та Волині, з часом "обрусіло" і стало "русинами" - українцями [80]. Таким чином, українці і словаки вважаються найдавнішими з сучасних етнічних груп на території Закарпаття.
Приблизно з IXст. починається інтенсивне переселення неслов'янських народів, шляхи яких пролягали через територію краю. В цей час через карпатські землі пройшли угорські племена, що заснували державу в Придунайській низовині. До середини ХІ ст. "засічна лінія" між слов'янами і угорцями проходила набагато південніше Карпатських гір, а вже в ХІІІ ст. вона пролягала біля підніжжя Карпат [157]. Згодом угорське панування розповсюдилось на всю територію Закарпаття.
Є відомості про проникнення вже в ХІІІ ст. східно-романських поселенців в районі Марамороша (південна частина сучасних Рахівського, Тячівського та Хустського районів), що займались переважно скотарством і є відомими під назвою "волохи". В цій території волохи - предки румунів - оселились ще до появи угорських завойовників. Поряд з іншими народами румуни пройшли тривалий шлях становлення, отже, вони є корінними жителями краю [83, с. 6].
Німецькі поселення на Закарпатті відомі з ХІІІ ст. Пізніше угорські феодали свідомо запрошували німців на спустошені після монголо-татарської навали землі. Німецькі колонії розміщались в Ужанському, Угочанському та Марамороському комітатах, де поселенці займались сільським господарством та лісовими промислами, що характеризувались більш прогресивними методами господарювання. [106, с. 36]. Події в Європі ХVI ст. зумовили приплив нової хвилі поселенців з Тюрінгії, що втікали від Великої селянської війни. Чисельність німців постійно збільшувалась, особливо під час австро-угорського панування (XVIII - XIX ст.), коли вони представляли один з титульних етносів.
Спосіб життя українців, словаків, угорців, німців та румунів на Закарпатті протягом століть був тісно пов'язаний з сільським господарством [158]. Зовсім інший характер носила колонізація таких етнічних груп, як євреї, роми та росіяни.
Єврейський етнос належить до давнього населення краю, хоча точна дата їх появи невідома. Вважається, що наймасовіше їх проникнення припадає на XVIII ст., в цей час перетнулись два великі міграційні потоки євреїв: з південного сходу та з-за Карпат, що згодом відобразилось на формуванні їх віросповідання - ортодоксального та реформованого [87,с.57].
Особливою, завдяки своєму напівкочовому способу життя, є ромська етнічна група (офіційна статистика фіксує їх під назвою "цигани"). На території Закарпаття роми почали з'являтись з XV ст. Масовому їх поселенню в краї сприяли турецькі завоювання південних районів Угорщини, звідки роми переселялись ближче до гір. Найбільше вони розселялись в низовинній частині краю, де їм легше було забезпечити своє проживання [42].
Російська етнічна група належить до поселенців повоєнного часу, оскільки до Другої світової війни етнічних росіян в Закарпатті майже не було. З 1945 року їх чисельність і питома вага швидко зростали, оскільки тепер вони представляли титульний етнос країни. Одночасно з росіянами з'являються в краї і білоруси. Узагальнення відомостей про історію заселення Закарпаття основними етносами представлено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Історія заселення Закарпаття найбільш численними етносами
ЕтносДата появиРайони, з яких прийшлиРайони поселенняОсновні заняття на час поселенняУкраїнціНа початку н.е. сформувались на основі місцевих і прибулих слов'янських племенЗахідні та центральні райони Землеробство, ремісництво, солеваріння, металургіяСловакиСхідні райони до
р. Лаборця і
р. Он давиУгорцікін. ІХ ст.Причорноморський степПридунайські рівнини, низовини Сільське господарство, ремісництвоРумуниХІІІ ст.ТрансільваніяМараморош (передгір'я Тячівського, Рахівського, Хустського районів)Вівчарство, землеробство, солеварінняНімціХІІІ ст. Німеччина, Центральна Європа Ужанський, Березький, Марамороський комітатиСільське господарство, лісові промисли, солеварінняЦиганиXV ст.Південні землі УгорщиниНизовинні, найбагатші райониКовальське ремесло, торгівля кіньми, виробництво самануЄвреїVIII-XVI ст. Хазарія, Крим, Візантія, ГаличинаМіські поселенняТоргівля, лихварствоРосіянипоч. ХХ ст. РосіяВеликі міста, міські поселенняРобітники, службовці, вчителі, священикиБілорусипісля 1945 р.БілорусьДжерело: складено за [42, 80, 83, 87, 106, 157]
Вище згадані етнічні