РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для рішення поставленої мети і задач було відібрано 100 жінок з невиношуванням вагітності інфекційного генезу в анамнезі за наступними критеріями:
* наявність в анамнезі одного або більш мимовільних викиднів підряд від того самого статевого партнера;
* відсутність хромосомних аномалій у каріотипі чоловіка і жінки;
* відсутність грубих анатомічних дефектів внутрішніх статевих органів (вади розвитку матки, внутрішньоматкові синехії, непрохідність маткових труб);
* відсутність оперативних утручань на матці (кесарів розтин, ушивання перфораційного отвору, консервативна міомектомія);
* відсутність виражених соматичних і ендокринних захворювань.
Крім того, у дослідження ввійшли тільки ті жінки, вік яких не перевищував 35 років. Це було зроблено з метою нівелювати вплив вік-залежних факторів на результати дослідження, тому що після 35 років підвищується частота утворення яйцеклітин з аномальними наборами хромосом, зокрема трисомією по 21 і 18 парам хромосом [38].
Для виявлення ефективності запропонованих нами лікувально-профілактичних заходів був проведений порівняльний аналіз перебігу вагітності і пологів у трьох групах жінок:
І група (основна) - 50 жінок із загрозливим перериванням вагітності в терміні 18-22 тижня гестації на фоні урогенітальної інфекції і невиношуванням в анамнезі, що одержували розроблену нами методику;
ІІ група (порівняння) - 50 жінок із загрозливим перериван-ням вагітності в терміні 18-22 тижня гестації на фоні урогенітальної інфекції і невиношуванням в анамнезі, що одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи;
ІІІ група (контрольна) - 50 соматично і гінекологічно здорових первовагітних.
На момент обстеження усі жінки знаходилися в другому триместрі вагітності (18-22 тиж.) з явищами загрозливого переривання інфекційного генезу, тобто мав місце запальний процес урогенітального тракту. При цьому основна група вагітних була зіставлена з групою порівняння по найбільш важливих показниках (термін вагітності, вік, паритет, соціально-економічний стан, генітальна і екстрагенітальна патологія, результат попередніх вагітностей).
Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи включали в собі використання за показаннями антибакте-ріальних препаратів; гормональної терапії, комплексів вітамінів і мікроелементів [141].
Запропонована нами методика складалася з наступних моментів:
1 етап - предгравідарна підготовка: 6-12 місяців.
- протизапальна терапія;
- гормональна корекція - логест, утрожестан;
- корекція мікробіоценозу статевих шляхів - гравагін, бетадін;
- імунокоригуюча терапія - протефлазид, віферон, плацентоль;
- підготовка статевого партнера - протефлазид, віферон.
2 етап - до 20 тижнів вагітності:
- гормональна терапія - утрожестан до 12 тижнів, після 12 тиж. - дуфастон;
- корекція мікробіоценозу статевих шляхів - пімафуцин, кандибене після 12 тижнів;
- комплексна метаболічна терапія - кратал, плацентоль;
- імунокоригуюча терапія - протефлазид.
Для дослідження стану плода застосовували кардіотоко-графію на апараті "Biomedica" з автоматизованою обробкою результатів [121]. В оцінці стану матки, плаценти, навколоплідних вод, плода застосовувалося ультразвукове дослідження на апараті "Toshiba". При цьому проводилася фетометрія й оцінка кількості навколоплідних вод. Ехографічна оцінка плаценти проводилася за загальноприйнятими стандартами і включала наступні параметри: визначення її локалізації, товщини, ступеня зрілості, структури, а також виключення патологічних змін [65].
Крім того, всім вагітним проводилося доплерометричне дослідження з оцінкою кривих швидкостей кровотоку в маткових артеріях, судинах пуповини, мозкових артеріях плода, з розрахунком питомого кровотоку систоло-діастолічного співвідношення, індексу пульсації й індексу резистентності судин [138]. Вимір проводився на цьому ж апараті з використанням абдомінального конвексного датчика 5,3 мГц і фільтри 100 мГц. Для підвищення прогностичної точності доплерографічного дослідження нами використовувалася класифікація порушень матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровотоку, відповідно до якої виділяються три ступені тяжкості гемодинамічних порушень [138].
У всіх 150 обстежених жінок досліджувався вміст у периферичній крові деяких гормонів: естріолу (Е3); плацентарного лактогену людини (ПЛЛ); кортизолу (К); дегідроепіанандростерон-сульфату (ДГЕА-С); тестостерону (Т); 17-оксипрогестерону (17-ОП) і плацентарних білків: плацентарний б1 мікроглобулін (ПАМГ-1 або РР12); б2 мікроглобулін фертильності (АМГФ або РР14); трофічний в-глікопротеїд (ТБГ або SP1) і тестостеронестрадіолзв'язуючий глобулін (SSBG). Визначення гормонів і плацентарних білків проводилося як радіоімунологічним, так і імуноферментним аналізом по загальноприйнятих методиках [118, 138].
Для більш точної ідентифікації збудників, виключення технічних погрішностей методик, а також з урахуванням основних вимог до методів діагностики (висока чутливість і специфічність, швидкість одержання результатів, нетравматичність для вагітної), нами був використаний ряд діагностичних підходів (табл. 2.1):
Таблиця 2.1
Використані методи діагностики збудників
генітальних інфекцій
Збудник Методи МікроскопіяКультуральнийДетекція антигенівСерологічні тести12345Chlamydia trachomatis-+++Продовження табл. 2.112345Trichomonas vaginalis++++Micoplasma hominis-++-Ureaplasma urealiticum-++-Herpes simplex progenitalis type 1,2--+-Cytomegalovirus--+-Coxcackieviruses A,B--+-Adenovirus--+-VEB (вірус Епштейн Барра)--+-Candida Albicans++--Бактерії рода Enterobacyeriacea++--Бактерії рода Enterococcus++--Бактерії рода
Staphilococcus++--
* мікроскопічний метод (світлова мікроскопія мазків у фарбуванні по Граму і Романовському-Гімза);
* культуральне виділення збудників і їх типіювання;
* детекція антигенів різних патогенів за допомогою методів прямої і непря
- Київ+380960830922