РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Дисертаційна робота виконувалася протягом 1998-2005 років у Київському зоопарку
та на кафедрі хірургії й акушерства Полтавської державної аграрної академії.
Матеріалом для виконання дисертаційної роботи були дикі тварини, що утримуються
в Київському зоопарку, а також деякі тварини Одеського та Харківського
зоопарків, біосферного заповідника “Асканія-Нова”. Гематологічні дослідження
проводилися на базі лабораторії клінічної діагностики інституту отоларінгології
ім. проф. О.С.Коломійченка АМН України.
Нині у Київському зоопарку утримується понад 3500 рідкісних тварин –
представників 400 видів. Співробітники зоопарку докладають чимало зусиль для
створення необхідних умов утримання і розведення різних за способом життя та
біологічними особливостями тварин і птахів. Вони ведуть спостереження за
поведінкою тварин, вивчають питання відтворення і вирощування молодняку в
умовах зоопарку, розробляють раціони годівлі, різнобічні методи лікування. У
1998 р. Київський зоопарк став дійсним членом Європейської асоціації зоопарків
та акваріумів (EAZA), ветеринарні фахівці – членами Європейської асоціації
ветеринарів із захворювань зоопаркових та диких тварин (EAZWV).
Зоопарк підтримує тісні контакти більше ніж із 500 кореспондентами, серед яких
зоопарки, центри з розведення тварин, науково-дослідні установи, навчальні
заклади, координатори міжнародних програм. Це відкриває перед Київським
зоопарком і його спеціалістами доступ до актуальної інформації, а також до
співпраці в зоопарковій справі, дозволяє отримувати консультації із будівництва
та реконструкції об’єктів для тварин, поповнювати колекцію зоопарку зазвичай на
безкоштовній основі.
Особливістю роботи наукових працівників ветеринарної медицини в умовах зоопарку
є те, що проведення досліджень щодо ефективності використання різних
препаратів, особливо анестетиків, на тваринах значно обмежені, оскільки вони
частіше зустрічаються в одиничних екземплярах. Для диких тварин недостатньо
вивчені дози протизапальних, анестезуючих та інших препаратів, методика їх
застосування, контроль за перебігом анестезії, що й зумовило вибір відповідного
напряму досліджень.
Наукова робота виконувалася за такими напрямами:
1. Опрацювання методів загальної анестезії людиноподібних мавп. У дослідах було
шість тварин віком від 19 до 34 років, масою тіла 45-50 кг (табл.2.1).
Перша група (n=3): шимпанзе Гаммі, Епоні і Міксі для загальної анестезії
застосовували суміш кетаміну гідрохлориду 10%-ного і ксилазину 2%-ного у дозах
відповідно 5 і 1мг на 1 кг маси тіла та атропіну сульфат 0,1%-ного у дозі 1 мл
на тварину.
Друга група (n = 3): шимпанзе Бетті, Мауглі і Чінгізу загальну анестезію
проводили за допомогою ін’єкції “хелабрунівської суміші” в дозі 0,02 мл на 1 кг
маси тіла ( 2,5 мг ксилазину та 2 мг кетаміну).
Ін’єкції анестетиків проводились дистанційно за допомогою духової трубки та
“літаючих” шприців на відстані до тварин близько 7 метрів.
Таблиця 2.1
Методи загальної анестезії шимпанзе
№ п/п
Кличка
Дата
Анестезуючі засоби
Кетамін + ксилазин
Хелабрунівська суміш
Гамма
20.10.2002
Міксі
06.07.2004
Епона
06.07.2004
Бетта
06.07.2004
Мауглі
06.07.2004
Чінгіз
06.07.2004
2. Опрацювання методів загальної анестезії диких котячих.
У дослідженнях по загальному знеболюванню тварин були задіяні чотири
європейські рисі (Felis linx), п’ять леопардів (Panthera pardus) та сім
амурських тигрів (Panthera tigris altaica), лев (Panthera leo) (табл.2.2).
Хижаки були поділені на дві групи.
Перша група (n=6): для загальної анестезії застосовували 10%-ний розчин
кетаміну гідрохлориду в дозі 10 мг/кг у комбінації з 2%-ним розчином ксилазину
– 1 мг/кг і 0,1%-ним розчином атропіну сульфату – 1 мл на тварину.
Друга група (n=11): для загальної анестезії застосовували “хелабрунівську
суміш” у дозі від 0,8 мл до 3 мл. В обох випадках анестезувальні препарати
вводили дистанційно на відстані до 10 метрів за допомогою “літаючих” шприців,
або у фіксуючій клітці “з руки”.
Таблиця 2.2
Методи загальної анестезії диких котячих
№ п/п
Вид тварини
Кличка
Дата
Анестезуючі засоби
Кетамін + ксилазин
Хелабрунівська суміш
Європейська рись
Хуст
24.12.03
Європейська рись
Соллі
24.12.03
Чорний леопард
Батий
27.03.03
Тигр амурський
Уліс
01.10.02
Тигр амурський
Зінас
05.01.00
Тигр амурський
Пузир
15.01.04
Європейська рись
Тісса
18.07.03
Європейська рись
Хижий
18.07.03
Плямистий леопард
Льоня
05.05.04
10
Чорний леопард
Джуна
27.03.03
11
Плямистий леопард
Самурай
27.03.03
12
Плямистий леопард
Бос
24.06.03
13
Тигр амурський
Лорд
01.10.02
Продовження таблиці 2.2
14
Тигр амурський
Іван
01.07.03
15
Тигр амурський
Учі
01.10.02
16
Тигр амурський
Принцеса
01.07.03
17
Лев
Корній
13.04.05
3. Опрацювання методів загальної анестезії ведмедів.
У дослідженнях із загального знеболювання були використані два уссурійських
білогрудих ведмеді (Ursus thibetanus ussuricus), один бурий (Ursus arctos),
один бурий карпатський (Ursus arctos), один тянь-шанський ведмідь (Ursus arctos
isabellinus) та п’ять малайських ведмедів (Helarctos malayanus) (2.3). Тварини
були поділені на дві групи.
Перша група (n=3): для загальної анестезії застосовували 5- та 10% -ний розчини
кетаміну гідрохлориду в дозі 5 мг/кг у комбінації з 2%-ним розчином ксилазину 3
мг/кг і 0,1%-ний розчин атропіну сульфату (1 мл на тварину).
Друга група (n=7): для загальної анестезії застосовували “хелабрунівську суміш”
у дозі від 0,9 мл д
- Київ+380960830922