Ви є тут

Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності функціонування і розвитку туристично-рекреаційних підприємств

Автор: 
Сарапіна Ольга Андріївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
3405U004188
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ РЕГІОНУ

2.1. Соціально-економічна та екологічна оцінка рекреаційно-ресурсного потенціалу

Херсонська область характеризується унікальним для степової зони комплексом природних рекреаційних умов і ресурсів. Насамперед це гідрогеологічні умови і орографічні особливості території (рівнинність, відсутність різких природних бар'єрів), які без обмежень дозволяють здійснювати рекреаційну діяльність, у т.ч. будівництво рекреаційних об'єктів, транспортних шляхів; прокладення туристичних маршрутів і екскурсій. Пізнавальний інтерес становлять знайдені на території області та представлені у краєзнавчих музеях палеогеографічні знахідки. Вони дають уяву про геологічну історію Півдня нашої країни.
Поряд з цим, рельєф є досить одноманітним, що, no-суті, призводить до одноманітності інших природних компонентів, зменшує естетичну привабливість та мальовничість території. Тим більше унікальне значення має винятковий для степової зони дюнний ландшафт у пониззі р. Дніпро, який оцінюється як значний рекреаційний ресурс.
Не створюють значних перешкод для рекреаційної діяльності корисні копалини, їх видобуток є екологобезпечним (будівельні матеріали) та ведеться в масштабах, які не створюють конкуренції для рекреації. Рекреаційне значення мають унікальні соляні озера Азово-Чорно-морського узбережжя; ропа озер поблизу о. Чонгар (Генічеський район) та с. Геройського (Голопристанський район); мінеральні та термальні води північно-західних районів області; мінеральні лікувальні грязі (озера поблизу м. Гола Пристань).
Комфортність відпочинку та інших видів рекреації, ефективність лікування багатьох видів хвороб та загального оздоровлення залежить від клімату. Найбільш сприятливими кліматичними показниками є: величина сумарної сонячної радіації (4930 МгДж/м2 за рік); високі середньомісячні температури влітку; значний бездощовий період та відсутність затяжних дощів влітку, переважання безвітрових та безхмарних і малохмарних погод - 140 ясних і 150-155 напів'ясних днів; значна тривалість літа - 5,0-5,5 місяців.
Дискомфорт складають високі значення максимальних температур (+35 °С і вище); суховії та посухи. Проте у приморській курортній зоні ці явища пом'якшуються бризами, які відчутні на відстані 1,0-4,0 км.
Водні ресурси мають особливе рекреаційне значення в умовах степу. Вони представлені нижньою течією Дніпра (216 км), Інгульця (180 км), 19 малими ріками, численними озерами (прісними, солоними, грязьовими), лиманами, Каховським водосховищем, Чорним та Азовським морями. Саме вони найбільшою мірою приваблюють рекреантів та визначають рекреаційну спеціалізацію Херсонщини. Дніпро та інші ріки мають сприятливий температурний, паводковий, глибинний режим. Це дозволяє використовувати морські та річкові судна з рекреаційною метою; організовувати круїзи; розміщувати заклади відпочинку; розвивати парусний та весельний спорт; купання, рибальство.
Унікальним рекреаційним потенціалом володіє дельта Дніпра, 2/3 території якої займають плавні з надзвичайним різноманіттям природних комплексів, а ще 1/3 - острови та численні рукави, озера і протоки. Для відпочинку та оздоровлення використовуються численні причорноморсько-азовські озера. У приморській зоні розміщені і найзначніші рекреаційні об'єкти Херсонської області. Саме її ресурси та умови використовуються найбільш інтенсивно.
Опосередкований вплив на рекреацію справляють ґрунти. Родючі південні чорноземи на більшій частині території сприяють розвитку інтенсивного землеробства та забезпеченню рекреантів повноцінними продуктами харчування. Разом з тим вони, як і каштанові на півдні області, зазнають інтенсивної водної та вітрової ерозії, підтоплення, засолення, зменшення родючості. Це потребує постійних меліорацій у вигляді зрошення, дренажу, насадження полезахисних лісосмуг, внесення мінеральних добрив. Завдяки значним масштабам зрошення (понад 425 тис. га), функціонуванню найбільших в Україні 4-х зрошувальних систем справжніми рекреаційними об'єктами стали канали; багаторічні насадження на їх берегах та лісосмуги; водосховища і ставки. Особливо цінні вони в умовах суцільного розорання території області, у внутрішніх районах, де відсутні інші рекреаційні об'єкти.
В умовах одноманітних степових рівнинних ландшафтів значними рекреаційним потенціалом володіють нижньодніпровські соснові ліси, які займають дюнний піщаний масив в районі міст Каховка - Херсон; ділянки цілинного степу (Асканія Нова), на крутих берегах Дніпра та Інгульця; дубові та березові ліси в Голопристанському районі; осикові - в улоговинах лівобережжя; акацієві насадження на всій території. Неабияку рекреаційну цінність являють пам'ятки природи - 69 одиниць загальною площею 5,2 % від всієї обласної території.
Аналіз специфіки, розміщення, доступності природних рекреаційних умов і ресурсів дозволяє виявити таку їх територіальну структуру:
Райони з найбільш значним рекреаційним потенціалом та спеціалізацією на приморській рекреації - Голопристанський, Скадовський, Генічеський, Каланчацький, м. Херсон. В цій групі найбільші приморські рекреаційні ресурси характерні для Скадовського та Генічеського районів; поєднання приморських, морських, грязьових озерних, річкових, флористичних і фауністичних ресурсів - для Голопристанського району; найбільш інтенсивні рекреаційні зв'язки - для м. Херсону.
Другу групу районів складають Цюрупинський, Білозерський, Нововоронцовський, Бериславський, Верхньорогачицький, Великолепетись-кий, Горностаївський, Каховський, рекреація яких пов'язана з придніпровським положенням, ресурсами Дніпра, Каховського водосховища. При цьому найбільш освоєними є ресурси Бериславського та Каховського районів.
До третьої групи віднесені райони з найменшим рекреаційним потенціалом - з одноманітними степовими розораними ландшафтами, які урізноманітнюють штучні деревні насадження та зрошувальні канали -Високопільський, Великооле