Розділ 2. Розробка педагогічних умов громадянської соціалізації майбутніх учителів засобами мистецтвознавчого краєзнавства ..................................... 109
2.1. Загальна характеристика педагогічних умов громадянської соціалізації майбутніх учителів засобами мистецтвознавчого краєзнавства ...... 109
2.2. Упровадження розроблених педагогічних умов громадянської соціалізації майбутніх учителів у практику підготовки майбутніх фахівців ................................................................................................. 137
2.3. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи ................... 166
Висновки до розділу II ...................................................................................... 191
Висновки ............................................................................................................ 194
Список використаних джерел .......................................................................... 200
Додатки ............................................................................................................... 223
ВСТУП
Проблема громадянської соціалізації молоді є однією з найважливіших проблем в умовах становлення України як держави. Особливо значуща ця проблема на сучасному етапі, коли спостерігається тенденція негативного ставлення молодих людей до своєї країни, неприйняття громадянських норм і цінностей.
Громадянська пасивність, несформованість громадянських якостей загрожують державі втратою цілого покоління повноцінних громадян, призводять до обмеженості інтелектуальних інтересів, правового нігілізму, крайнього індивідуалізму, настороженого ставлення до законів, що приймаються, недбайливості в їх дотриманні, відсутності впевненості у своїх діях як громадянина.
Актуальність проблеми громадянської соціалізації молодих людей зумовлена також численними політичними й економічними трансформаціями, характерними для сучасного суспільства. Руйнування панівної раніше системи цінностей і морально-психологічних конструкцій, які пов'язували людей, серйозні економічні утруднення, зміни соціальних зв'язків сприяли порушенню взаємодії між молодим поколінням і соціокультурним середовищем, яке його породило. Як наслідок - серед молоді означилась тенденція байдужого ставлення до навколишньої дійсності.
Усе це ще раз указує на необхідність підвищення уваги саме до громадянської соціалізації як найбільш дієвого процесу формування й інтеграції в суспільство справжніх громадян своєї країни, здатних до благоустрою й перетворень суспільства.
Успішне розв'язання проблеми громадянської соціалізації молоді багато в чому залежить від злагодженої роботи різноманітних інститутів соціалізації, у тому числі середніх і вищих навчальних закладів.
Особливо актуальною є ця проблема для педагогічних ВНЗ, оскільки від ступеня соціалізованості "завтрашнього" педагога багато в чому залежить майбутнє нашої країни.
Професійні й соціокультурні функції вчительства в суспільстві з очевидністю акцентують особливу значимість представників цієї професії для самого існування будь-якого соціуму, його успішного відтворення й розвитку й дозволяють віднести вчительство до основних соціальних груп, які забезпечують життєдіяльність усього соціального організму.
Адекватне усвідомлення вчителем свого становища в соціальній структурі суспільства й влади, своєї ролі як суб'єкта змін суспільних відносин в їх перебудові й переорієнтації в бік пріоритету інтересів людини значною мірою обумовлює темпи й напрямки розвитку всього суспільства.
Історичний досвід демонструє, що в усі часи студентство педагогічних ВНЗ є найбільш інтелектуальною, творчо розвинутою й прогресивною частиною молоді, найважливішим чинником політичного, економічного й духовного перетворення суспільства. Саме тому проблема громадянської соціалізації майбутніх учителів є однією з найбільш значимих для сучасного суспільства. Підтвердженням цієї тези є наявні нові підходи у висвітленні питань соціалізації в педагогіці останнього десятиліття [121; 146; 154; 225; 238].
Необхідність дослідження й своєчасного розв'язання проблеми громадянської соціалізації майбутніх учителів акцентується також особливостями студентського віку, який являє собою період активного формування особистості, усвідомлення себе справжнім громадянином своєї країни. Це дійсно особливий період у житті людини з огляду на те, що він становить початкову ланку в ланцюгу зрілого віку [98; 107; 108; 223].
Громадянська соціалізація як поняття, вивідне від більш загального - соціалізація, указує на особливу значимість громадянських якостей особистості в процесі інтеграції майбутніх фахівців у суспільство. У зв'язку з цим, досліджуючи проблему громадянської соціалізації, ми звертались до питань соціалізації в цілому, а також до питань громадянського виховання майбутніх учителів.
Проблема громадянського становлення й виховання підростаючого покоління, актуальна в усі часи, розроблялась такими корифеями української педагогіки, як Г.Ващенко, М.Грушевський, І.Огієнко, С.Русова, В.Сухомлинський, К.Ушинський та ін. Серед сучасних педагогів і психологів різні аспекти цієї проблеми опрацьовують М.Боришевський, О.Вишневський, Д.Дорошенко, І. Звєрєва, П.Ігнатенко, Г.Касьянов, О.Киричук, О.Ковальчук, Н.Косарева, Л.Крицька, В.Кузь, В.Курило, Ю.Руденко, В.Струманський, Б.Ступарик, Е.Сявавко, З.Сергійчук, М.Стельмахович, В.Поплужний, Г.Філіпчук, К.Чорна, П.Щербань та ін.
Окремі аспекти громадянського виховання, формування громадянськості молоді представлені в дисертаційних дослідженнях О.Баранкова, Р.Берези, Т.Воропаєвої, В.Каюкова, В.Кіндрата, Г.Корди, П.Онищука, О.Світличного, Н.Фролової та ін. Психолого-педагогічний і народознавчий аспекти громадянського виховання представлені в дисертаційних дослідженнях Н.Дерев'янко, П. Ігнатенко, Н. Косарєвої, Л. Крицької, В. Поплужного та ін.; проблемам становлення української громадянськості присвячені праці Б. Чижевського, О. Кра