РОЗДІЛ 2. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ
У розділі розкрито дидактичні особливості побудови курсу "Нові інформаційні технології в початковій школі" в умовах ступеневої підготовки вчителів початкової школи; розроблено та теоретично обґрунтовано модель інформатичної підготовки вчителя початкової школи; визначено складові готовності вчителя початкової школи до комп'ютерної діагностики навчально-виховного процесу.
2.1. Теоретичне обґрунтування моделі підготовки вчителя початкових класів до використання інформаційних технологій
Опис педагогічного процесу та його компонентів пов'язаний із значними труднощами. Пояснюється це, передусім, надзвичайно великою кількістю факторів, які впливають на його перебіг. На сам процес та результати навчання на уроці мають вплив не менше 150 загальних факторів, а кількість продуктогенних причин досягає 400-450 [169, с.349]. Передбачити та описати усі ці фактори та взаємозв'язки між ними практично неможливо. Але в більшості випадків робити цього не потрібно, достатньо створити модель певної складової педагогічного процесу, де визначити найдієвіші елементи, що визначають сам процес та його результат, тобто створити певну ідеалізацію реального об'єкту чи процесу з виділенням тих суттєвих сторін чи аспектів, які досліджуються. Модель - будь-який образ, аналог (уявний чи умовний: зображення, опис, схема, креслення, графік, план, карта тощо) деякого об'єкту, процесу чи явища ("оригінала" даної моделі), який використовується як його "замінник", "представник" [202, с.819]. Модель педагогічного процесу має вигляд структурно-логічної схеми, на котрій представлено окремі його компоненти. Рівень деталізації такої схеми може бути довільним і залежатиме від ступеня врахування різноманітних чинників. Функціональність моделі виражається взаємозв'язками між окремими її компонентами та описом перебігу педагогічного процесу. Модель дозволяє позбутися дослідження маловпливових чинників і зосередити увагу на вагомих факторах. Це, в свою чергу, дозволяє здійснювати ефективний аналіз обраної складової та прогнозувати зміни її результативності при зміні певних умов.
Запропонуємо модель підготовки вчителя початкової школи до використання інформаційних технологій, де окреслимо взаємозв'язки методичної системи, перебігу навчального процесу та окремих чинників зовнішнього середовища (див. рис. 2.1). Ця модель описує підготовку вчителя в межах закладу, що здійснює прийом абітурієнтів на базі 9-го класу. Основним результатом, на який спрямовано впровадження даної моделі, є готовність випускника вищого педагогічного навчального закладу до використання інформаційних технологій у своїй професійній діяльності. Тому саме цю готовність і будемо вважати метою підготовки фахівця в контексті нашого дослідження.
Далі конкретизуємо складові моделі, які не розглядалися у попередньому матеріалі.
Методична система, котра визначається метою та завданнями і об'єднує принципи, зміст, форми, методи та засоби навчання, впливає на хід навчального процесу, а отже, і на процес підвищення готовності майбутнього вчителя початкової школи до використання інформаційних технологій. Тому специфіка підготовки вчителів початкової школи полягає в особливостях методичної системи, найбільше проявляючи себе в змісті цієї підготовки.
Відповідно до мети можна визначити такі завдання:
* організувати використання НІТ для набуття студентами нових знань;
* здійснити підготовку студентів до використання НІТ для підтримки навчальної діяльності;
* сприяти виробленню у студентів мотивацію до застосування НІТ;
* вказати шляхи використання НІТ у професійній діяльності вчителя;
Рис. 2.1. Модель інформатичної підготовки майбутнього вчителя початкової школи
* підготувати студентів до використання НІТ для підвищення ефективності праці педагога;
* забезпечити формування інформаційної культури студента.
Мета та завдання інформатичної підготовки впливають на вибір провідних дидактичних принципів як основних вихідних положень теорії навчання. На нашу думку, в процесі такої підготовки особливо актуальними будуть принципи професійної спрямованості, науковості, єдності навчання і виховання, системності і послідовності, свідомості і активності, доступності, індивідуалізації та диференціації, стимулювання до навчання, наочності. Принцип професійної спрямованості безпосередньо випливає з поставленої мети інформатичної підготовки фахівця. Забезпечення принципу єдності навчання і виховання вимагає в процесі використання інформаційних технологій формувати у студентів інформаційну культуру. Робота з комп'ютерними засобами проходить переважно в індивідуальному режимі. При цьому різноманітне програмне забезпечення може бути налаштоване на певні потреби користувача. Одного й того самого результату можна досягти, застосовуючи не лише різні підходи та методи, а й навіть різне програмне забезпечення. Таким чином, принципи індивідуалізації та диференціації в цьому випадку є одними з провідних. Комп'ютерна техніка часто використовується як засіб наочності, причому надзвичайно гнучкої і динамічної, яка забезпечує ефективне сприймання та запам'ятовування матеріалу. Принцип наочності тут проявляється не тільки при вивченні комп'ютерних засобів для унаочнення певної навчальної інформації з інформатики чи НІТ, але й при вивченні інших предметів, де комп'ютери застосовуються для унаочнення матеріалу з конкретного предмета і виступають в якості потужного технічного засобу навчання. Але використання НІТ не є самоціллю. Головною умовою має бути підвищення ефективності навчання та виправданість методики застосування НІТ. Як бачимо, застосування НІТ нерозривно пов'язане з практикою студента чи педагога. В Україні гостро стоїть проблема технічного забезпечення навчальних закладів комп'ютерною технікою. Внаслідок цього не всі студенти та вчителі можуть систематично працювати з комп'ютерами. Порушення принципу доступності проявляється і в н