Ви є тут

Особливості діагностики та лікування нозокоміальних пневмоній у хворих хірургічного профілю

Автор: 
Бонцевич Роман Олександрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U004399
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих
У дослідження було включено 57 хворих на НП середнім віком 57,1 ± 4,52 років,
які находились на лікуванні у 6-ї та 9-ї міських клінічних лікарнях м.
Дніпропетровська протягом 2001–2004 рр. Серед них було 33 чоловіка (57,9 %) та
24 жінки (42,1 %).
Діагноз НП встановлювали на підставі результатів клінічного обстеження, даних
рентгенографії (у 2 проекціях) з урахуванням критеріїв і рекомендацій наказу №
311 МОЗ України, CDC («Centres of Diseases Prevention», Атланта, США) і CPIS
(«Clinical pulmonary infection score») [23, 26, 44].
Усім пацієнтам проводилися регулярні клінічні обстеження, оцінювалися дані
рентгенографії, результати загальноклінічних аналізів (крові, сечі),
біохімічного аналізу крові (рівень креатиніну, сечовини, загального білка, K+,
Na+, Cl–), виконувалося ЕКГ-дослідження. Більш докладно параметри, які
реєструвались на 1-й, 3-й, 5-7-й, 10-14-й дні лікування, наведені у підрозділі
«методи досліджень».
Клінічний матеріал (мокротиння, кров, плевральну рідину) у пацієнтів забирали
при наявності симптомів і ознак інфекції, що розвинулися не раніше 48 годин
після госпіталізації. Забір матеріалу проводився відповідно до рекомендацій
вітчизняних і міжнародних стандартів [27, 31, 66, 97, 141–143]. Доставка
клінічного матеріалу в лабораторію здійснювалася не пізніше 2 годин після його
забору.
Стартова терапія НП у більшості випадків носила емпіричний характер. Після
одержання результатів бактеріологічного дослідження, при необхідності,
вироблялася корекція терапії. Визначалася клінічна і мікробіологічна
ефективність застосовуваних препаратів та безпека терапії. Відміна АБП
здійснювалась на 3 добу стабільно нормальної температури, однак не раніше 7-ї
доби.
В залежності від профілю відділень пацієнти були поділені на 2 групи: хворі
відділень хірургічного профілю (Група-1, Г-1) – основна група, та хворі
відділень нехірургічного профілю (Група-2, Г-2) – порівняльна група. Хворі
реанімаційних відділень у дослідження не включались. Загальна характеристика
груп наведена у табл. 2.1. Хворі у групах мали певні достовірні відмінності: у
Г-2 було більше чоловіків, рідше спостерігалось оперативне втручання, ШВЛ та
попередня АБТ в анамнезі, та частіше спостерігалась ХОЗЛ.
Таблиця 2.1
Загальна характеристика досліджених груп
Показники
Всього
Група-1
Група-2
р*
Кількість хворих
57
42
15
Чоловіки
33
21 (50 %)
12 (80 %)
Жінки
24
21 (50 %)
3 (20 %)
Середній вік
57,1 ± 4,52
55,3 ± 5,57
62,1 ± 6,86
Термін розвитку НП
12,01 ± 2,92
11,2 ± 2,18
14,4 ± 9,42
Рання НП
15 (26 %)
9 (21 %)
6 (40 %)
Пізня НП
42 (74 %)
33 (79 %)
9 (60 %)
Тяжкій перебіг
3 (5,3 %)
2 (4,4 %)
1 (6,7 %)
Оперативне втручання під час терміну госпіталізації
30 (52,6 %)
29 (69 %)
1 (6,7 %)
ШВЛ під час терміну госпіталізації
28 (49,1 %)
27(64,3 %)
1 (6,7 %)
Попередня АБТ (з моменту госпіталізації)
38 (66,7 %)
32 (76,2 %)
6 (40 %)
Випадки пневмонії в анамнезі
24 (42,1 %)
17 (40,5 %)
7 (46,7 %)
ХОЗЛ в анамнезі
7 (12,3 %)
2 (4,8 %)
5 (33,3 %)
ХБ в анамнезі
15 (26,3 %)
12 (28,6 %)
3 (20 %)
Тютюнопаління
21 (36,8 %)
16 (38,1 %)
5 (33,3 %)
Тютюнопаління в анамнезі
6 (10,5 %)
4 (9,5 %)
2 (13,3 %)
Встановлений збудник НП
36 (63,2 %)
25 (59,5 %)
11 (73,3 %)
* – достовірність розходжень (р) між Г-1 і Г-2
Першу групу склали 42 хворих, 21 чоловік і 21 жінка, середній вік – 55,3 ± 5,57
років. Термін розвитку НП складав 11,2 ± 2,18 днів від дати надходження до
стаціонару. Рання НП склала 9 випадків (21 %), пізня – 33 (79 %). Тяжкий
перебіг встановлений тільки у 2 випадках (4,4 %). Оперативне втручання за
термін перебування у лікувальному закладі відмічалось у 29 хворих (64,4 %), ШВЛ
– у 27 (60,0 %). Попередню АБТ отримували 32 хворих (71,1 %), кількість видів
АБП склала 1,72 ± 0,22, частіше це були метронідазол (19,7 %), цефтриаксон
(18,2 %), гентаміцин (15,2 %) та цефазолін (13,6 %). У хворих Г-1 отримані такі
анамнестичні дані: перенесення у минулому пневмонії – у 17 хворих (37,8 %),
хворіло на ХОЗЛ – 2 (4,4 %), на ХБ – 12 (26,7 %), тютюнопаління – 16 (35,6 %),
тютюнопаління у анамнезі – 4 (8,9 %), алергія – 2 (4,4 %). Клінічні прояви та
вітальні показники хворих наведені у табл. 2.2. Середня тривалість АБТ у хворих
цієї групи складала 8,4 ± 0,7 днів. Ведучими АБП першої лінії були цефтриаксон
(35,7 % від усіх АБП) і ципрофлоксацин (32,1 %), які застосувались у вигляді
монотерапії або у комбінаціях з АГ, макролідами, метронідазолом. У 7 випадках
(16,7 %) була призначена АБТ другої лінії, ведучим АБП був ципрофлоксацин (37,5
%). Клінічне одужання спостерігалось на 8,16 ± 0,82 добу.
Другу, порівняльну, групу склали 15 хворих, 12 чоловіків і 3 жінкі, середній
вік – 62,1 ± 6,86 років. Термін розвитку НП складав 14,4 ± 9,42 днів від дати
надходження до стаціонару. Рання НП склала 6 випадків (40 %), пізня – 9 (60 %).
Тяжкий перебіг встановлений тільки у 1 випадку (6,7 %). Оперативне втручання і
ШВЛ за термін перебування у лікувальному закладі відмічалось у 1 хворого (6,7
%). Попередню антибактеріальну терапію отримували 6 хворих (40,0 %), кількість
видів АБП склала 1,83 ± 0,81, частіше це були гентаміцин (30,0 %) та
цефтриаксон (20,0 %). У хворих Г-2 отримані такі анамнестичні дані: перенесення
у минулому пневмонії – у 7 хворих (46,7 %), хворіло на ХОЗЛ – 5 (33,3 %), на ХБ
– 3 (20,0 %), тютюнопаління – 5 (33,3 %), тютюнопаління у анамнезі – 2 (13,3
%). Клінічні прояви та вітальні показники хворих наведені у табл. 2.2, вони не
мали достовірних відмінностей від показників хворих Г-1. Середня тривалість АБТ
у хворих цієї групи складала 10,1 ± 2,09 днів