Ви є тут

Забезпечення інформаційної безпеки держави як складової системи національної безпеки (приклад США)

Автор: 
Конах Вікторія Костянтинівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U004420
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
РОЗВИТОК СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ США ТА ЕВОЛЮЦЯ ЗАСОБІВ ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У ХХ СТОРІЧЧІ
2.1. Формування та реалізація інформаційної політики та політики інформаційної безпеки в США.
Початок нинішнього етапу розвитку світових телекомунікацій варто віднести до рубежу 1960-70-х рр., коли відбувся якісний ривок у розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, реалізований Сполученими Штатами Америки. Цікавою особливістю розвитку зазначених технологій, є те, що їх перш за все породив клімат "холодної війни" двох наддержав, оскільки вони були винайдені у військових лабораторіях в процесі роботи над вдосконаленням керування бойовими діями.
З 1962 року (тобто через чотири роки після появи першої інтегральної схеми, створеної на кошти американського військового бюджету) міністерство оборони США почало фінансувати розробки реальної міжкомп'ютерної взаємодії і мережних технологій. У ході цих розробок у 1969 році американськими військовими було створено прообраз Інтернету (перша локальна мережа виникла в рамках вирішення задачі підвищення надійності комп'ютерів в умовах застосування ядерної зброї). У 1971 році з'явився мікропроцесор, у 1972 році - перший мережний додаток у вигляді електронної пошти.
З метою централізації функцій забезпечення національно інформаційної політики урядом США в рамках міністерства торгівлі в 1977 р. було створено Національне агентство з телекомунікацій та інформації (National Telecommunication and Information Agency - NTIA). Керівник NTIA виконував функції головного радника президента США і конгресу у справах інформаційної політики. Це відомство розробляло прогнози і рекомендації, які мали відношення до економічних та соціально-політичних наслідків використання нових інформаційних технологій, питання їх впливу на основні сфери суспільного життя, а також на діяльність урядових структур. NTIA відповідало за підготовку державних постанов та рішень, які регулювали діяльність галузей, що входили в індустрію переробки інформації.
Зразу після свого обрання Рональд Рейган висунув стратегію національної безпеки, яка складалась з чотирьох компонентів: дипломатичного, економічного, військового та інформаційного. Акцент на інформаційний компонент було збережено і в подальших документах з національної безпеки. В січні 1983 року Р. Рейган підписав директиву "Керівництво державною дипломатією, пов'язане з цілями національної безпеки". Директива надавала більш широке тлумачення дипломатичній діяльності, стверджуючи, що вона включає також заходи уряду США, спрямовані на підтримку політики національної безпеки. Таке тлумачення мало на увазі організацію і проведення широкого кола інформаційних заходів. Більш того, зазначена директива забезпечувала відпрацювання механізмів планування і координації суспільної, інформаційної, політичної діяльності адміністрації США, а також питань пов'язаних з теле- та радіомовленням [34, С.86]. Таким чином, з приходом до влади адміністрації Р. Рейгана відбулися зміни в теорії та практиці інформаційних впливів. Почалася ера глобальної боротьби за суспільну свідомість з використанням новітніх інформаційних технологій на основі координації діяльності всіх державних структур та транснаціональних корпорацій. При Р. Рейгані державні органи почали дедалі більше використовувались в якості координаційних і направляючих центрів інформаційно-психологічного впливу. Центральну роль в процесі координації діяльності інформаційно-психологічних структур США почала відігравати Рада національної безпеки (РНБ). З'явився механізм глобального скоординованого інформаційно-психологічного впливу на світову спільноту, що складався з наступних ланок: президент США - РНБ - міністерства (відомства) та організації США.
Крім того, значну роль у 80-х рр. ХХ ст. в формуванні інформаційної політики США відіграли прийняті конгресом закони "Про скорочення паперової документації" (Paper Reduction Act) та "Про свободу інформації" (Freedom Information Act). Основним результатом їх дії стало те, що управління інформаційними ресурсами було піднесено до рангу урядової політики [34, С.88].
Таким чином, у 1980-х рр. адміністрація президента Р. Рейгана спробувала по-новому побудувати співвідношення і скоординувати зусилля державних і приватних структур, надавши останнім право розповсюдження деякої частини урядової інформації. Проте, незважаючи на створення NTIA та інші кроки, багато американських спеціалістів вважало, що уряд США приділяв недостатньо уваги інформаційній сфері.
В 1988 році національна адміністрація США з телекомунікацій і інформації опублікувала свою доповідь - "NTIA Telecom 2000 report", в якій підкреслювалося, що телекомунікаційна та інформаційна інфраструктури життєво важливі для підтримки дієздатності американської та світової економіки.
Новим етапом у розвитку інформаційно-комунікаційних технологій стали 1990-і роки. Після завершення "холодної війни" з'явився такий термін, як "менеджмент ризиків", уперше запропонований американською Об'єднаною комісією з питань безпеки - підрозділом, тимчасово сформованим на початку 90-х років під егідою Міністерства оборони США та ЦРУ для оцінки нової ситуації, яка склалася після розпаду СРСР та "соціалістичного табору". Ця концепція передбачала збалансоване відпрацювання необхідних заходів для захисту "чутливої інформації" з урахуванням існуючих небезпек, наявних можливостей та коштів. Вона була створена на противагу старій політиці, яка мала на меті максимальне уникнення всіх можливих ризиків. З появою цієї концепції постала потреба в нових інформаційних продуктах, які, з одного боку, дали б відповідним структурам можливість отримувати повну інформацію, а з іншого - захистили б чутливу інформацію від небажаного втручання, тобто забезпечили належне використання закритої та відкритої інформації [35, С.61].
З появою в 1993 році веб-браузера потенційні можливості Інтернету почали набувати глобального характеру. Почалася комерційна фаза в розвитку "мережі" - нетривалий, але вражаюч