РОЗДІЛ 2
ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У МОЛОЧНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ, УМОВИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ РОЗВИТКУ
2.1. Оцінка стану молочної промисловості України у вимірах вимог конкуренції на світовому ринку молокопродуктів
Інтеграція України до європейського та світового ринків молокопродуктів вимагає дослідження питань, пов'язаних з сучасними тенденціями світової молочної промисловості, оцінкою стану та рівня розвитку молочної промисловості України. Саме на цій основі можна порівняти ефективність виробництва та конкурентні переваги її молокопродуктів. Загальновідомо, що конкурентоспроможність молочної промисловості визначається, з одного боку, рівнем її науково-технічного і виробничого потенціалів, а з іншого - ступенем задоволення попиту населення на молоко та молочні продукти. Звичайно, слід також враховувати, що виробництво молочних продуктів тісно пов'язане національними традиціями харчування населення.
Спрямованість розвитку окремих підприємств галузі зрештою відповідає вимогам формування оптимального асортименту молочних продуктів, зниженню витрат на їхню реалізацію при збереженні чи підвищенні ефективності виробництва. Від того, наскільки швидко зробить це те чи інше підприємство, залежить його конкурентна позиція на ринку.
Це підтверджується сучасним станом і тенденціями розвитку молочної промисловості виробників провідних країн світової економіки. Світове виробництво молока, яке використовується чи може бути використане головним чином для споживання, або для переробки в молочні продукти, показано в табл. 2.1.1. Для її складання використані дані Міжнародної молочної федерації, отримані нею від національних комітетів і інших державних організацій, а також з таких джерел, як ФАО, Євростат й Асоціація молочної промисловості США, опубліковані в аналітичному огляді [91].
Як видно з таблиці 2.1.1., приріст світового виробництва молока прискорюється. Відповідно до статистики і прогнозів Міжнародної молочної федерації на 2003 р. загальне виробництво молока досягло 564 млн. тонн, що на 10 млн. тонн більше порівняно з 2002р. (приріст - 1,8 %). Фаза застою, що відзначалася в середині 90-х років, закінчилася.
Таблиця 2.1.1.
Світове виробництво молока в 1996 - 2003 рр., млн. т. [96]
Молоко1996 р.1997 р.1998 р.1999 р.2000 р.2001 р.2002 р.2003 р.Коров'яче466,1465,2465,7468,2468,0469,8473,0479,0Буйволяче44,045,948,152,354,456,959,063,0Козине9,59,910,010,111,812,112,212,3Овече7,87,87,98,08,28,18,28,3Інших тварин1,21,21,31,31,41,41,41,4Всього528,6530,0533,1539,9543,8548,3533,8564,0
У 2003 р. найбільшого приросту досягнуто у виробництві буйволячого молока (6,8%), а в останні п'ять років приріст становив у середньому 4%. Виробництво молока інших тварин, переважно овець і кіз, зростало меншими темпами - середньорічний приріст становив близько 1%. Частка буйволячого молока збільшилася з 9,7 до 11,2%. Приріст виробництва овечого та козячого молока становив від 3,3 до 3,7%. У зв'язку з цим частка коров'ячого молока в 2003 р. досягла 85 % порівняно з 86,7 % у 1999 р. Це обумовлено тим, що в 2003 р. виробництво коров'ячого молока збільшилося на 6 млн. тонн, тобто до 479 млн. тонн, що на 11 млн. тонн більше порівняно з 1999 р. Приріст виробництва перевищив 1 % і тепер у 2 рази більше, ніж середній приріст протягом останніх 5 років, що досягав 0,5 %.
Інтерес викликає геоекономічний підхід до аналізу постачання і виробництва коров'ячого молока по регіонах світу, який показано в додатках 1 і 2. У країнах, що входять до Європейського Союзу, виробництво молока регулюється квотами. Так, у березні 2003 р. в Берліні було прийнято рішення про підвищення квот для країн Середземномор'я, Ірландії і Північної Ірландії. Ці рішення почали діяти з 1 квітня 2000 р. Однак деякі фахівці вважають, що не всі додаткові квоти приведуть до додаткового виробництва молока. Незважаючи на це, можна чекати більш значних змін у виробництві молока в країнах Європейського Союзу, ніж за останні роки, за рахунок нових десяти членів. Однак цей ріст буде все рівно досить "скромним" порівняно із зростанням в інших країнах світу.
Спостерігаються особливості в різному положенні країн Центральної і Східної Європи. Після стійкого росту протягом останніх декількох років почало скорочуватися виробництво молока в Польщі й Естонії. У Словаччині й Угорщині очікується відновлення молочної промисловості. В Україні має місце стабілізація, оскільки після сильної девальвації карбованця значно покращилося конкуруюче положення молока і молочних продуктів, вироблених російськими підприємствами. В Україні, очевидно, відбуватиметься подальший спад виробництва молока.
Значне збільшення виробництва молока прогнозується в Азії (крім Японії) і країнах Океанії. У Китаї передбачається ріст на 0,6 млн. тонн, чи на 8 %, а в Індії - на 5,4 млн. тонн, чи на 8 %, коров'ячого і буйволячого молока. Океанія, Нова Зеландія й Австралія дадуть у сезоні, який почнеться в середині 2005 р. більше молока. За сезон 2002-2003 р. в Австралії виробництво молока збільшилося на 6 %, а в Новій Зеландії, навпаки, скоротилося на 4 % через несприятливі погодні умови.
У Південній і Північній Америці продовжується збільшення виробництва молока. У США в 2005 р. приріст становитиме 2 млн. тонн, або 3%. У Канаді виробництво молока зростатиме повільнішими темпами.
Передбачається подальше збільшення виробництва молока в країнах Латинської Америки. Однак ситуація в різних країнах різна в залежності від того, чи є країна мережним імпортером чи експортером молочної продукції. У Бразилії зростання виробництва продовжується більш швидкими темпами. Тут становище покращилося завдяки девальвації реала. З іншого боку, такі країни-експортери, як Аргентина, Чилі й Уругвай, стали менш конкурентоспроможними, у результаті чого ціни на молоко знизилися і фермери не зацікавлені в збільшенні його виробництва. Загалом, у країнах Латинської Америки виробництво молока буде збільшуватися і найбільши