РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Метеорологічні умови проведення досліджень
Ріст та розвиток рослин, урожай і якість сільськогосподарської продукції залежать не тільки від сорту, внесення добрив, агротехніки вирощування, типу ґрунтового покриву, а й від метеорологічних та погодних умов вегетаційного періоду [8,12,91,92].
В регіоні проведення досліджень основним чинником створення агроландшафтів із кліматичних є тепловий режим і опади. Тепловий режим регіону, де проводилися дослідження, характеризується помірно-континентальним кліматом. За багаторічними даними Митницького метеопосту середньорічна температура повітря становить 7,50С (табл. 2.1). Самий теплий місяць року - липень, холодний - січень. Середня багаторічна температура повітря в липні становила +19,60С, в січні - -6,90С (рис.2.1). Останні весняні приморозки закінчуються 26-28 квітня, а перші осінні починаються 6-7 жовтня.
Регіон має нестійкий характер зволоження і періодичні посухи. Середня кількість опадів за багато років становила 562 мм. Розподіл їх за періодами вегетації та інтенсивністю нерівномірний, що знижує ефективність використання добрив (рис.2.2). У теплий період (квітень-жовтень) випадає близько 70% річної їх кількості. Відносна вологість повітря достатньо висока і становить в середньому за рік 65%, влітку - 70-45% і взимку до 91% і більше [162].
В зоні Лісостепу усі пори року виражені чітко. Весна настає порівняно швидко. Характерною особливістю весни є інтенсивний ріст температури, внаслідок чого більша частина талих вод поглинається товщею ґрунту. Весняний сезон триває близько 2 місяців. На кінець квітня, в основному, відбувається повне відтаювання ґрунту, а до кінця місяця він прогрівається до 8-10 0С [162].
В літній період переважно спостерігається спочатку тепла (перша половина), а потім спекотна погода. За літній період випадає основна кількість опадів вегетаційного періоду. Їх сума за червень-серпень становить за багаторічними даними 153 мм, в той час як за вересень-листопад 96 мм [162].
Літні опади здебільшого використовуються рослинами на фізичне випаровування. Як правило, навесні і восени йдуть обложні дощі, а для літнього періоду характерні грози, які часто проходять у вигляді злив, що приводить до утворення на поверхні ґрунту кірки і порушення його структури.
Осінь, переважно, буває теплою і сонячною в першій половині і більш похмурою - в другій. Упродовж передосіннього та осіннього періодів спостерігається загальне зниження температури повітря. Перехід до зимового режиму поступовий, лише з середини жовтня середньодобова температура знижуючись переходить 100С [162].
Для клімату регіону характерна помірно-холодна зима з частими і тривалими відлигами. Сніговий покрив нестійкий і в середньому становить 30-40 см. Розподіл снігового покриву дуже нерівномірний. Впродовж зими переважає похмура погода з частими, але переважно невеликими опадами.
Погодні умови, за вегетаційні періоди, в роки досліджень, були сприятливими для росту і розвитку сільськогосподарських культур, хоча окремі періоди відрізнялися температурним режимом і кількістю опадів Це дало змогу встановити вплив факторів, що вивчалися, на ріст, розвиток і формування урожаю зерна озимої та ярої пшениці за різних метеорологічних умов.
У період вегетації 2002 р. склалися більш сприятливі умови для формування продуктивності ярої пшениці. В середньому за квітень-серпень кількість опадів становила 335,9 мм, але їх розподіл по місяцях був досить нерівномірним (табл. 2.1). За перший період вегетації ярої пшениці (квітень-травень) випало 87,9 мм опадів, в червні їх кількість переважала в 2 рази багаторічні показники (68,9 мм), тоді як в липні-серпні їх було на 55 мм менше норми.
Таблиця 2.1
Метеорологічні показники у роки проведення досліджень
(за даними метеопосту Агрономічної дослідної станції НАУ)
Метеорологічні показники
Середньомісячна температура, ? С
РікМісяціІІІІІІIYYYIYIIYIIIIXXXIXII2002-4,4-5,12,09,610,814,621,719,613,47,22,3-8,22003-4,1-6,4-0,46,519,317,420,018,413,16,93,4-1,12004-4,8-3,73,98,513,016,819,520,513,66,83,4-6,1Багаторічна-6,9-4,90,28,415,318,519,618,914,37,81,9-2,7Середньомісячна кількість опадів, мм20027,738,125,653,434,516341,443,675,938,537,540,2200337,132,39,816,66,414,644,434,830,214939,133,3200419,129,518,432,226,10,461,758,431,232,436,243,1Багаторічні40,037,032,046,048,064,083,057,034,034,038,049,0
Рис.2 .1. Температура за 2002 - 2004 роки порівняно з середньобагаторічною (по місяцях).
Рис.2.2. Кількість опадів за 2002 - 2004 роки порівняно з середньобагаторічними (по місяцях).
Однак, це незначно вплинуло на продуктивність рослин, оскільки в другій половині вегетації, завдяки добре розвиненій кореневій системі, вони використовували вологу з більш глибоких шарів ґрунту.
Середньомісячна температура повітря за період вегетації ярої пшениці становила 21,20С, що на 3,80С вище норми. Достатня кількість опадів і теплих сонячних днів сприяли утворенню вищої урожайності зерна ярої пшениці порівняно з попереднім роком.
Отже, з таблиці 2.1 видно, що погодні умови в роки проведення досліджень мали мінливий характер. Кількість опадів в період вегетації пшениці коливалась в середньому в межах 23,3-67,2 мм. Так, відхилення середньомісячної кількості опадів від середньобагаторічного показника спостерігалось у всі роки проведення досліджень. Дещо меншою середньомісячною кількістю опадів (на 36,3, 23,9 мм менше норми), характеризувався вегетаційний період пшениці, відповідно у 2003, 2004 році.
Не менш важливе значення для вирощування озимої та ярої пшениці належить температурному фактору. Температура повітря у весняно-літній період в середньому за роки досліджень коливалась в межах 15,2-16,3 оС, середньій багаторічний показник температури повітря дорівнював-16,1 о С. Це в свою чергу поз