РОЗДІЛ 2. Матеріали і методи
2.1. Матеріали та об'єкти досліджень
Дослідження в період з 1999 по 2004 рр проводилися в лабораторіях Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Загальна кількість обстежуваних, включаючи попередні експерименти, складала 1057 осіб. Всього було проведено 1096 експериментів.
В експериментах брали участь 5 основних груп осіб, які перебували в різних умовах (табл.2.1.1). Це були студенти біологічного факультету під час навчання та проходження практики в Канівському природному заповіднику в 2003 р. (група 1, надалі "гр.1"), (вік 18-20 р., n=101 (жінок - 59, чоловіків - 42); в 2004 р. (група 2, "гр.2"), (вік 18-20 р., n=84 (жінок - 59, чоловіків - 25). Абітурієнти під час заходів з професійного добору та вступу в ВНЗ (група 3, "гр.3"), (вік 16-20 р., n=268 (жінок -55, чоловіків - 213); слухачі, що поступали для підвищення кваліфікації (група 4. "гр.4"), (вік 22-26 р., n=223 (жінок - 73, чоловіків - 150); підлітки-юнаки під час вступних іспитів в середній спеціальний заклад (група 5, "гр.5"), (вік 14-16 р., n=52).
Ми вважали, що в гр. 3, 4, 5 обстежувані були в стані підвищеного емоційного напруження з причини проходження вступних іспитів до навчальних закладів. Обстежувані в гр. 1 та 2 на момент експерименту були в нормальних функціональних станах [24].
В ході експерименту в гр. 1 та 2 послідовно проводилося психологічне опитування, реєстрація елементарних вегетативних показників (частота серцевих скорочень, частота дихання, артеріальний тиск), ЛП сенсомотрних реакцій на зорові подразники різної площі, пороги зорової чутливості, розподіл СТЕП на шкірі обличчя, соматосенсорні пороги (рис. 2.1, 2.2.).
В гр. 3 та 4 обстеження ЛП та СТЕП проводилося двічі - до та після розумового навантаження (РН), яке тривало 1-1,5 години і являло собою комплексне психофізіологічне тестування, а саме: тест Равена [216], визначення функціональної рухливості нервових процесів [72], визначення психофізіологічного рейтингу [139,142], та ряд психологічних тестів (семантичний диференціал, адаптований тест восьми потягів Szondy та ін.).
Рис. 2.1. План схема послідовності проведення досліджень (група 1) (всього час дослідження складав приблизно 1 год.).
Рис. 2.2. План схема послідовності проведення досліджень (група 2) (всього час дослідження складав приблизно 1 год. 15 хв.).
В гр.5 обстеження абітурієнтів проводилося перед співбесідою для зарахування (рис. 2.3.). Застосовувалися методики вимірів СТЕП, соматосенсорних порогів та тести Равена та Айзенка (EPI). В гр. 1, 3, 4, 5 був зафіксований відповідний показник оцінок успішності навчання.
Рис. 2.3. План схема послідовності проведення досліджень (групи 3 та 4).
В гр. 1 та 2 під час проведення експериментів фіксувався стан погоди. Метеорологічні дані (атмосферний тиск, вологість, швидкість вітру, хмарність) були надані метеорологічною станцією Канівського заповідника.
2.2. Дослідження статичних електричних потенціалів шкіри
Дослідження статичних електричних потенціалів проводилося за методикою, розробленою Подишибякіним А.К. [25,99] Використовувався стандартний прилад "Біо-1" та рідинні хлор-срібні електроди [94]. Цей прилад має значну величину вхідного опору (10 МОм), що і дозволяє реєструвати електричні потенціали без великих струмів витоку через шкіру. Наявністю фільтра частот на вході, відкидає усі частоти більше 0,1 Гц, що дозволяє відфільтрувати шуми від електричної активності внутрішніх органів) [24].
На нашу думку найкраще відповідає нашим потребам вимірювання СТЕП в БАЗ шкіри обличчя, оскільки це експрес методика, яка легка у відтворенні. СТЕП обличчя за даними літератури проявляють зв'язок із діяльністю НС [27], пов'язані зі сенсорними функціями [52]; не підлягають значним побутовим механічним впливам, на відміну від кистей рук. Зліва і справа на обличчі обстежуваного досліджувалися по 5 БАЗ в групах 3, 4 та 5 (лобові БАЗ розташовані біля межі зволоснення голови в латеральній ділянка переходу у сухожилок лобного черевця потилично-лобового м'язу, брівні БАЗ розташовані над медіальною частиною брові, на поверхні надбрівні дуги, носові БАЗ знаходяться біля крил носового отвору, на медіальній частині передньої поверхні альвеоли ікла верхньої щелепи, виличні БАЗ розташовані на виступі латеральної поверхні виличної кістки, вушні БАЗ розташовані вентральніше трагусу вушної раковини) [98].
В групах 1 та 2 були досліджені лобові, носові та виличні БАЗ. Причини вибору даних зон полягають у тому, що в попередніх дослідженнях були встановлені зв'язки СТЕП в цих зонах із станом нервової системи [27,98] та розумовими здібностями [134]. За даними попередніх досліджень, величина різниць шкірних статичних потенціалів у людини в стані норми складає до 30 мВ (в середньому 5 мВ) [12,35], а долонно-лицьовий градієнт СТЕП складає в середньому 50 мВ [154]. Саме тому, використовувалося два способи відведень СТЕП: класичний та модифікований. За класичною методикою вимірювалася різниця електричних потенціалів між індиферентною зоною (долоня) та БАЗ шкіри обличчя [27,100], тобто СТЕП вимірювався "монополярно". В індиферентній зоні розташовувався великий вологий електрод. Таким чином СТЕП досліджувався в гр. 3, 4, 5. Отримувані величини потенціалу були в межах +30 - +60 мВ. У цьому випадку значний внесок в величину вимірюваного показника вносила загальна компонента відмінностей потенціалу між шкірою обличчя та долоні (внесок індиферентної зони). З тим щоб позбутися цього внеску в групах 1 та 2 ми застосували спеціальний алгоритм розрахунку результатів та модифікували методику вимірювань.
За модифікованою методикою реєстрація різниць потенціалів в БАЗ проводиться за допомогою двох однакових електродів, що розташовувались почергово в двох з досліджених БАЗ [152]. Так ми позбулися впливу "індиферентної" зони. Це дозволило нам підвищити роздільну здатність шкали. Ця модифікація отримала назву "біполярні виміри". Виміри р