РОЗДІЛ 2
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ З ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ
2.1. Організація та методи констатуючого експерименту
Констатуючий експеримент проводився упродовж 2002-2003 років у середніх загальноосвітніх школах № 9, 11, 18 м. Рівне, де є класи для дітей із затримкою психічного рохвитку. Усього різними видами роботи було охоплено всього 65 школярів ІІІ класів із ЗПР, які навчалися за програмою з англійської мови затвердженою Міністерством освіти і науки України для ІІ класів загальноосвітніх навчальних закладів, та для порівняння 60 учнів з нормальним рівнем розвитку ІІ класів цих же шкіл, які навчалися за цією ж програмою. У ролі незалежних експертів, узагальнені судження яких використовувалися на окремих етапах констатуючого експерименту, виступили педагоги шкіл, викладачі кафедр педагогіки і психології РДГУ, Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. акад. С.Дем'янчука та інституту післядипломної педагогічної освіти (усього 28 осіб).
Констатуючий експеримент проходив у декілька етапів, кожний з яких вирішував свої завдання та мав певну специфіку.
На першому етапі вивчалися ті труднощі, з якими зіштовхуються учні у спілкуванні з між собою та з оточуючими. Для збору інформації використовувався опитувальник "Соціально-психологічні характеристики суб'єкта спілкування" (див. додаток А), який заповнювали учні ІІІ класів із ЗПР та учні ІІ класів середніх загальноосвітніх шкіл № 9, 11, 18.
Метою другого етапу констатуючого експерименту було вивчення формування мовленнєвої компетентності у дітей молодшого шкільного віку із ЗПР та її динаміки упродовж всього терміну навчання. Для цього ми скористалися тестом "Інтерперсональна діагностика" Т.Лірі у модифікації Л.М.Собчик [169] (див. додаток Б), який було спрощено й адаптовано для тестування дітей молодшого шкільного віку із ЗПР.
Тест складається з набору стислих характеристик, за якими слід оцінити образ "Я" на момент обстеження. 24 самохарактеристик рівномірно розподілено по 8 октантах психограми методики (по 3 у кожному), які відображають певний варіант міжособових взаємин та формування мовленнєвої компетентності у дітей молодшого шкільного віку із ЗПР. Число самохарактеристик, вибраних респондентом із загальної кількості віднесених до того чи іншого октанту, свідчить про рівень сформованості відповідного типу компетентності.
Низькі показники по всіх 8 октантах (від 0 до 1 бала) свідчать, як правило, про низьку мовленнєву компетентність опитуваних. Показники за всіма октантами у межах від 1 до 2 балів властиві гармонічним, достатньо адаптованим особистостям. Показники, що виходять за межі 2 балів, вказують на акцентуацію властивостей, яка і виявляється відповідними октантами, а їх зниження до рівня 0 пов'язане з істотними проблемами у соціальній адаптації особистості.
Розрізнюють такі варіанти міжособових взаємин, які допомагають формувати відповідну мовленнєву компетентність:
I октант - владність, лідерство (при показниках від 2 до 3 балів виявляє впевненість у собі, уміння бути хорошим учнем; організатором; при нижчих показниках (від 1 до 2 бала) переоцінку власних можливостей, нетерпимість; показники нижче 1 бала свідчать про пригніченість, неспроможність командувати іншими, наявність рис надмірної невпевненості).
II октант - незалежність, домінування (вказує на невпевненість,
залежність (від 0 до 1 балів), які переростають у почуття власної неповноцінності, тенденцію наявності власної думки, відмінної від думки інших, та займати помітне місце в колективі (від 2 до 3 балів)).
III октант - прямолінійність, агресивність (щирість, безпосередність,
прямолінійність, настирність у досягненні мети (від 0 до 1 балів) або ж надмірна
впертість, недружелюбність, нестриманість та запальність ( від 2 до 3 балів)).
IV октант - недовірливість, скептицизм (реалістичність суджень та
вчинків, скептичність та готовність до діалогу (від 0 до 1 балу) або ж недовірливість, підозрілість та незадоволення всім ( від 2 до 3 балів)).
V октант - покірність, сором'язливість (скромність, сором'язливість,
нерішучість, схильність перебирати на себе чужі обов'язки (від 0 до 1 балу), які
переростають у повну покірність, самоприниження, надмірне почуття
провини (від 2 до 3 балів)).
VI октант - залежність, слухняність (потреба у довірі та підтримці з
боку оточуючих, у їх увазі (від 0 до 2 балів) або ж надмірна неспроможність висловити власну точку зору, повна залежність від думки інших ( від 2 до 3 балів)).
VII октант - співробітництво, конвенційність (орієнтація на тісне
співробітництво з референтною групою, дружні взаємини з оточуючими (від 0 до
2 балів), яка переходить у компромісну поведінку, прагнення підкреслити
свою належність до основної маси, надмірну нестримність у виявленні своєї недоброзичливості до інших (від 2 до 3 балів)).
VIII октант - відповідальність, великодушність (виражена готовність
допомагати оточуючим, почуття відповідальності (2 до 3 балів) або ж підкреслений альтруїзм, м'якосердя, надмірна послужливість (від 0 до 2 балів)).
Першим чотирьом типам міжособових взаємин - І, II, III і IV октанти -притаманні домінування нонконформістських тенденцій, схильність до конфліктів (III і IV), незалежність позиції, готовність відстоювати свою точку зору, тенденція до лідерства (І і II). Чотири інші типи - V, VI, VII та VIII октанти виявляють діаметрально протилежні тенденції: домінування конформістських установок, податливість у стосунках (VII і VIII), невпевненість у собі, залежність від інших, несхильність до компромісів (V і VI).
Інтерпретація отриманих показників має будуватися, насамперед, на тому, які показники переважають над якими, і меншою мірою на абсолютних значеннях цих показників.
У ряді досліджень [див., наприклад, 169] показано, що виділені октанти досить адекватно диференціюють стилі спілкування. Для співвіднесення отриманих емпіричних даних про мовленнє