РОЗДІЛ 2
МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце та умови проведення досліджень
Експериментальні дослідження проводили в зоні Полісся: на виробничих посівах Житомирської області Червоноармійського р-ну, ПСГП "Івановицьке", Київської - Бородянська сортовипробувальна дільниця, Чернігівської області - Прилуцька сортовипробувальна станція, Житомирської - Черняхівська сортостанція.
Загальна площа Полісся становить 11231,3 тис. гектарів або 18,6% всієї території України. Полісся - своєрідна природно-ландшафтна територія, яка є терасовою зниженою рівниною, що охоплює басейн річки Прип'яті, середнього Дніпра, середньої та нижньої течії р. Десни. До зони Полісся належить так зване Мале Полісся. Грунтовий покрив тут дуже різноманітний. Різноманітність грунтового покриву зумовлюється складністю геологічної та геоморфологічної будови грунтів Полісся і особливо частою зміною грунтоутворюючих порід. У зв'язку з рівнинним рельєфом течія річок у цій зоні відносно повільна і дренуюча роль їх незначна. Тому на рівнинних елементах рельєфу підгрунтовані води залягають неглибоко від поверхні, що призводить до оглеєння не тільки нижніх, але й поверхневих шарів грунту.
З усієї суми опадів на Полісся від 85 до 10 днів за рік випадають опади з кількістю 1 мм за добу, що є найефективнішим для вирощування сільськогосподарських культур. За вегетаційний період (квітень - жовтень) кількість днів із такими опадами становить: у першу половину вегетаційного періоду (квітень - липень) - від 30 до 35, у другу (серпень - жовтень) - 20 - 25 днів. Кількість днів з опадами 5 мм за добу становить відповідно 13-15 і 8-10. Велике значення має довготривалість дощових періодів із кількістю опадів 1 мм за добу. У теплий період року буває від 18 до 20 таких періодів, тобто 2-3 періоди щомісяця. Середня їх тривалість становить 4-5 днів. Найчастіше (30-40% випадків) вони тривають 3-4 дні, рідше (10-15%) - 10 і більше днів. Найбільша добова сума опадів на Поліссі варіює від 60 до 120 мм.
Посушливі явища спостерігаються рідко, що є небажаним для сільського господарства зони Полісся. Звичайно вони зумовлені cухістю, яка триває протягом 10 днів і більше. На Поліссі спостерігається 2 - 3 бездощових періоди протягом квітня-жовтня. Природні фактори грунтоутворення (геоморфологічні й геологічні умови, підгрунтові води, лісова рослинність, в основному соснова, вологий клімат) сприяли формуванню підзолистого типу грунтів. Вони займають водороздільні простори і становлять майже 60% загальної площі Полісся.
Територія Полісся поділена на чотири провінції: західна, межа якої проходить по р. Случ, відзначається найбільш м'яким і вологим кліматом із сумою річних опадів > 600 мм; центральна займає простір до долини р. Дніпро і характеризується трохи більшою кількістю опадів (500-600 мм); лівобережна має більш континентальний клімат із відносно суворою зимою і спекотним літом.
Київська область - Центральне Полісся, займає правий берег р. Дніпра, де грунтоутворюючими породами є супіщані моренні та глинисто-піщані воднольодовикові відкладення. Перші залягають на підвищеннях, а другі - у зниженнях. У грунтовому покриві переважають дерново-середньопідзолисті супіщані грунти. Заплави річок заболочені і покриті торфовищами. Вони майже повністю осушені. У південній частині багато лесових островів з сірими опідзоленими грунтами.
Чернігівський район розміщений у західній частині водорозділу річок Десна-Снів-Дніпро. Велика кількість лесових островів з сірими опідзоленими грунтами. Вони добре окультурені (район давнього землеробства) і містять значні кількості поживних речовин.
Червоноармійський район займає центральну частину Малого Полісся. Характерним для нього є близьке залягання крейдяних порід, що часто виходять на поверхню. Вони прикриті воднольодовиковими глинисто-піщаними відкладеннями, на яких формуються дерново-слабкопідзолисті грунти. Кислотність їх низька. На карбонатних породах формуються дерново-карбонатні грунти.
У холодний період року на правобережному Поліссі переважає інтенсивна циклонічна діяльність, тому зима тут відносно тепла з частими відлигами.
Температурний режим літнього періоду майже однаковий на всій території Полісся, він формується під впливом високого тиску, що надходить із заходу. Найтеплішим є липень, середня температура якого 18-190С, максимальна - 33-400С. Період з середніми плюсовими температурами на Поліссі становить 230-265 днів. Кількість опадів протягом року варіює від 550 до 650 мм. Найбільші добові суми опадів знаходяться в межах від 60 до 120 мм [146].
Метеорологічні умови 2001 року в Житомирській, Київській, Чернігівській областях у квітні характеризувалися переважно підвищеним температурним режимом. Повітря прогрівалося до 16-180 С (додаток А, рис. А.1). Відносна вологість не відрізнялася від середньої багаторічної. Квітневі дощі доповнювали вологозабезпеченість грунту. Різка зміна погоди відбулася в травні - липні, що збіглося з цвітінням зернових колосових культур. Травень і червень характеризувалися контрастною погодою з варіюванням температури повітря, зливами, градом, заморозками на поверхні грунту. Кількість опадів в 2-3 раза перевищувала норму. Створилися також умови для вимокання рослин через порушення аерації грунту, що зумовило погіршення їх габітусу. Утравні температура повітря та кількість опадів в Київській, Житомирській та Чернігівській областях була близькою до середніх багаторічних температур. У червні спостерігалися сильні опади: в Житомирській області в першу декаду випало 67 мм опадів, в другій - 50 мм, в третій - 48 мм; в Київській області в першу декаду випало 78 мм опадів, в другій - 60 мм, в третій - 15 мм; в Чернігівській області в першу декаду випало 55 мм опадів, в другій - 14 мм, в третій - 18 мм. На фоні великої кількості опадів відмічалася також висока відносна вологість повітря. Погодні умови червня істотно вплинуло на розвиток плямистостей листя ярого ячменю.