РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика обстежених хворих
Проаналізовано результати обстеження і лікування хворих із РХА (хворобою Рейтера), які перебували в ревматологічному відділенні Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання (ДОКТМО) з 2000 р. по 2004 р. При постановці діагнозу використовувалися критерії, запропоновані M.Dougados [144] і C.Pacheco-Tena et al. [208].
Під нашим спостереженням знаходилося 115 пацієнтів у віці від 15 до 60 років (у середньому 33,6±0,85 років). Додатково проаналізований архівний матеріал (60 історій хвороби) ДОКТМО. Серед пацієнтів був 101 (57,7%) чоловік і 74 (42,3%) жінки. Якщо середній вік чоловіків склав 31,9±1,11 років, то в жінок він на 4 роки виявився більшим (35,8±1,29 років; S=2,26, p=0,024). Тривалість захворювання дорівнювала в чоловічій групі 4,0±0,54 років, а в жіночій - 4,9±0,94 років (S=0,79, p=0,564).
I ступінь активності патологічного процесу встановлено в 24,0% хворих, II - у 40,6%, III - у 35,4%. У жінок активність хвороби була вища (?2=6,34, p=0,042), що знайшло своє відображення в табл. 2.1. Хламідії в мазках з урогеніталій виявлені у 87,1% чоловіків і в 89,2% жінок (?2=0,17, p=0,678). В інших випадках діагноз РХА підтверджувався виявленням у сироватці крові протихламідійних антитіл.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на РХА різної статі за ступенем активності патологічного процесу
Стать хворихУсьогоСтупінь активностіIIIIII абс. % абс. % абс. %Чоловіки
Жінки101
7430
1229,7
16,242
2941,6
39,229
3328,7
44,6 Разом1754224,07140,66235,4
Ураження урогеніталій констатовано в 93,1% хворих (рис. 2.1), серця - у 54,9%, нирок - у 45,7%, ока - у 38,9%, тендовагініти - у 38,3%, ентезопатії - у 18,3%, ураження шкіри - у 8,0%. Серед патології опорно-рухового апарату виявляли ахілло- і/чи підп'ятковий бурсити, підошовний фасциит і/чи п'яткові шпори, перитрохантерит, епікондиліт і навколосуглобові аміотрофії. Зміни з боку серця характеризувалися міокардитом, міокардіодистрофією, аортальними і мітральними вадами серця, нирок - пієлонефритом, інтерстиціальним нефритом, гломерулонефритом. У чоловіків відзначали фолікулярний, паренхіматозний і катаральний простатити, везикуліт, епідидиміт. Шкірний синдром характеризувався псоріазоподібною висипкою, кератодермією долонь і підошов, оніходистрофією, ерозіями порожнини рота, цирцинарним і ксеротичним баланітом, кільцеподібним баланопоститом. . Як видно з рис. 2.2, у жінок у 3,4 рази частіше діагностовано зміни шкіри (?2=5,30, р=0,021) і на 58,7% - ниркову патологію (?2=7,94, р=0,005).
Рис. 2.1. Частота клінічних ознак ХРА в обстежених хворих (%).
Примітка. 1 - ураження урогеніталій, 2 - ураження серця, 3 - ураження нирок, 4 - ураження очей, 5 - тендовагініти, 6 - сакроілеїт, 7 - ентезопатії, 8 - ураження шкіри.
Якщо в чоловіків суглобний рахунок, індекси Річі і Лансбурі відповідно склали 10,9±1,11, 17,8±1,63 і 64,2±3,80, то в жінок вони були більші на 66,1% (S=3,73, р=0,001), 50,0% (S=3,27, р=0,002) і 32,6% (S=3,37, р=0,001). Ці дані представлені в табл. 2.2. Середній артеріальний тиск у чоловіків дорівнював 104±1,2 мм рт.ст., а в жінок - 101±1,4 мм рт.ст. (S=1,64, p=0,099), загальний периферичний судинний опір - 2371±49,2 дин.сек.див-5 і 2330±60,9 дин.сек.см-5 (S=0,51, p=0,617).
Рис. 2.2. Статистичні відмінності частоти клінічних ознак РХА
в чоловіків і жінок.
Примітка. 1 - ураження урогеніталій, 2 - ураження серця, 3 - ураження нирок, 4 - ураження очей, 5 - тендовагініти, 6 - сакроілеїт, 7 -ентезопатії, 8 - ураження шкіри.
Таблиця 2.2
Показники суглобного синдрому в хворих на РХА різної статі (M±m)
Показники
Стать хворих
Статистичні відмінності
чоловіки
жінкиSp
Суглобний рахунок
Індекс Річі
Індекс Лансбурі
10,9±1,11
17,8±1,63
64,2±3,80
18,1±1,59
26,7±2,18
85,1±4,89
3,73
3,27
3,37
0,001
0,002
0,001 Зміни ЕКГ встановлено в 50,5% чоловіків і в 43,2% жінок (?2=0,90, р=0,343), а ЕхоКГ - у 59,4% і в 50,0% (?2=1,53, р=0,216). Як видно з рис. 2.3 і 2.4, миготливу аритмію виявлено в 1,1% спостережень РХА, надшлуночкову екстрасистолію - у 2,9%, шлуночкову екстрасистолію - у 1,7%, укорочення інтервалу PQ - у 6,9%, внутрішньошлуночкову блокаду-
у 14,9%, блокади лівої і правої ніжок пучка Гіса - відповідно в 4,0% і 4,6%, синдром ранньої реполяризації шлуночків - у 9,1%, гіпертрофії лівого шлуночка, лівого передсердя і правого шлуночка, за даними ЕКГ - відповідно в 16,6%, 4,6% і 1,1%, ураження мітрального клапана - у 36,0%, аортального - у 25,7%, мітральну регургітацію - у 24,6%, аортальну - у 10,9%, гіпертрофію лівого шлуночка і лівого передсердя, за даними Ехокг - у 12,6% і 3,4%, дилатації лівого шлуночка, лівого передсердя і правого шлуночка - відповідно в 9,1%, 4,6% і 1,1%, ураження перикарда - у 2,3%, систолічну дисфункцію лівого шлуночка - у 5,7%, діастолічну дисфункцію- у 6,8%.
2.2. Методи дослідження
Усі хворі оглядалися окулістом, дерматовенерологом, андрологом (чоловіки) чи гінекологом (жінки). Чоловікам проводили бактеріоскопічне дослідження мазків з уретри і соку передміхурової залози, а жінкам - з піхви. Крім того, визначали титри антитіл до хламідій методом полімеразної ланцюгової реакції (ридер "PR2100 Sanofi diagnostic pasteur", Франція). ЕКГ здійснювали за допомогою апарата "Fukuda Denshi Cardimax-FX326" (Японія), ЕхоКГ - "SSA-270A-Toshiba" (Японія).
Рис.2.3.Частота окремих електрокардіографічних показників у хворих на РХА (%)
Примітка. 1 - миготлива аритмія,2 - надшлуночкова екстрасистолія, 3 - шлуночкова екстрасистолія, 4 - укорочення PQ, 5 - внутрішньошлуночкова блокада, 6 - блокада лівої ніжки пучка Гіса, 7 - блокада правої ніжки пучка Гіса, 8 - синдром ранньої реполяризації шлуночків, 9 - гі