Ви є тут

Створення вихідного матеріалу для селекції озимої твердої пшениці методом міжвидової гібридизації

Автор: 
Притула Наталія Михайлівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U004707
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
АГРОЕКОЛОГІЧНІ УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА
ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЄЕНЬ
2.1. Природно-кліматичні особливості регіону Степу України
Польові досліди проводилися в 1995 - 2000 роках на полях Запорізької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН, яка розташована в південній частині Степової зони України. Характеристика природно-кліматичних умов цього регіону приведена нами на основі спостережень метеорологічної дільниці ЗДСГДС УААН та широких узагальнень, зроблених В.В. Шелєповим [15].
Рельєф Степу уявляє з себе хвилясту рівнину, з загальним схилом з півночі на південь. Ґрунти в Степу зустрічаються чотирьох типів: чорноземи, каштанові, солонці та солончаки. В Запорізькій області найбільш поширеними ґрунтами є звичайні малогумусні чорноземи, які містять 5 - 6 % гумусу. В невеликій частині області зустрічаються середньогумусні звичайні чорноземи, які містять 7 - 8 % гумусу. В південній частині області розповсюджені темно-каштанові і каштанові ґрунти. Солонці та солончаки зустрічаються невеликими осередками на узбережжі Азовського моря та в долинах ріки Молочної. Клімат даної зони характеризується недостатньою кількістю опадів та нерівномірністю їх розподілу за періодами року, високим тепловим режимом і низькою відносною вологістю повітря літніх місяців, сильними вітрами.
Характерною особливістю цього регіону України є глибоке залягання ґрунтових вод. Вони знаходяться на глибині 15 - 25 метрів і тільки в окремих місцях (де солончаки та солонці - на узбережжі Азовського моря та в долинах ріки Молочної) вода піднімається до поверхні. Це говорить про те, що головним джерелом вологи на півдні України є атмосферні опади.
В роки проведення досліджень кількість опадів дуже коливалася за роками. Так в 1995 році в умовах Запоріжжя випало 420 мм; в 1996 - 314 мм; в 1997 - 545 мм; в 1998 - 338 мм; в 1999 - 428 мм. Нерівномірно розподілилися опади і за місяцями (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Середньомісячна сума опадів в роки досліджень
Рік
Місяць199519961997199819992000Січень36,324,017,620,827,481,8Лютий22,238,635,67,729,331,9Березень34,911,846,957,330,529,9Квітень53,825,835,925,222,68,4Травень26,034,736,322,856,18,5Червень58,86,866,023,921,548,1Липень3,121,7126,528,551,128,3Серпень21,120,546,330,338,110,6Вересень28,371,416,24,910,0120,7Жовтень12,918,640,042,930,30,5Листопад90,710,424,241,464,9-Грудень31,829,953,132,446,423,9
Внаслідок нерівномірного розподілу опадів протягом року, в цій зоні бувають періоди посухи, котрі в більшості випадків приходяться на час вегетації сільськогосподарських культур. За період 1995-2000 років велика кількість днів (30 - 40) без дощу спостерігалась в 1995 та 2000 роках.
Найбільша кількість опадів випадає в жаркі літні місяці, головним чином у вигляді зливи, коефіцієнт використання яких дуже низький. Мінімум опадів припадає на серпень, вересень.
Сприятливі погодні умови восени відмічались в 1996, 1997 рр., несприятливі -1995, 1998 рр., дуже несприятливі -2000 рр. Дружні сходи отримали в осінній період 1995, 1996 рр.
Але не завжди рівень урожайності можна пояснити тільки появою дружних сходів. Дуже важливе значення мають також погодні умови від появи сходів до припинення вегетації і у весняно - літній період. Так, у 1995 р. були отримані нормальні сходи, але подальший розвиток рослин проходив в посушливих умовах. Саме в цей період велике значення має продуктивна волога в шарі ґрунту 10 - 20 см., де її знаходилась незначна кількість. В денні часи спостерігали в'янення надземної маси рослин. Опади, які випали у листопаді, практично не вплинули на покращення стану рослин, бо вони припинили вегетацію 8 листопада. Значному зниженню врожаю в 1996 р. також сприяла посушлива весна, частина рослин за весняно - літній період загинула, що призвело до зменшення густоти продуктивного стеблостою.
Зима - це найбільш нестійка пора року, як у відношенні опадів, так і у відношенні температури. Погодні умови, з однієї сторони характеризуються великою кількістю морозних днів (до 60%) і з другої - значними відлигами (20 - 25%). Сніговий покров дуже незначний і нестійкий. В середньому по області він дорівнював: в січні - 4,6 см; в лютому - 5,6 см. В окремі роки часті відлиги приводять до утворення крижаної кірки, мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимої пшениці часто опускається до -16; - 20о С. Весна наступає рано і швидко. Часто буває, що бурхливий хід весни затримується поверненням холодів не тільки в березні, але навіть у травні. Весною постійно дують сильні вітри - то холодні, то теплі та сухі. В цей час часто починається посуха, яка супроводжується східними та південно - східними суховіями, а іноді і "чорними" бурями.
Важливим лімітуючим фактором, який обумовлює розвиток і ріст сільськогосподарських культур, є відносна вологість повітря. В зимові місяці відносна вологість повітря буває 80 - 85%, в середині літа вона знижується до 40% та нижче.
Максимальна температура повітря більшою частиною припадає на липень - серпень (табл. 2.2). В цей час на поверхні ґрунту вона може досягати 60 - 63?С.
Безморозний період у Степу продовжується в середньому 212 днів. Сума температур за період вегетації складає 3000 - 3300?С, що цілком достатньо для вирощування не тільки зернових, а й теплолюбних технічних культур.
Таким чином, клімат Степу України можна характеризувати як континентальний із значними коливаннями температур, постійними зимовими відлигами та вітрами, відносно невеликою кількістю опадів.
Таблиця 2.2
Середньомісячна температура в роки досліджень
Рік
Місяць199519961997199819992000Січень-2,6-6,6-6,2-2,12,2-3,9Лютий1,8-4,2-6,0-1,41,90,1Березень4,2-1,91,62,26,72,8Квітень10,010,28,112,913,715,2Травень17,020,618,517,615,018,6Червень23,921,421,92324,321,4Липень24,225,221,925,727,324,7Серпень22,722,320,92