РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика клінічного матеріалу
Дослідження, результати якого викладені у дисертації, проведені на базі Львівського державного онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру ЛДОРЛДЦ), в науково-дослідному секторі кафедри онкології та медичної радіології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького та у Людвіг Інституті дослідження раку (м. Упсала, Швеція).
Клінічну групу склали 125 хворих на РЯ, які лікувались протягом 1995-2005рр. Середній вік пацієнток становив 54,7?0,9 років, при чому переважна кількість хворих на РЯ (113 - 90,4%) перебувала у віковому діапазоні від 45 до 65 років. Мінімальний вік у досліджуваній групі становив 31 рік, максимальний - 75років (табл. 2.1). Підбір клінічної групи виконано у ЛДОРЛДЦ, де проводилась діагностика, лікування та спостереження за цими хворими.
Таблиця 2.1. Розподіл клінічної групи хворих на РЯ за віком.
Групування по десятиріччяхКількість (%)Середній вік хворих групи31-40 років9 (7,2)36,4?1,341-50 років36 (28,8)45,8?0,551-60 років44 (35,2)56,1?0,561-70 років33 (26,4)64,9?0,571-75 років3 (2,4)73,7?1,1Усього125 (100,0)54,7?0,9
Усім хворим проведено комплексне обстеження із застосуванням загальних клінічних методів згідно стандартів діагностики та лікування хворих на злоякісні новоутвори, прийнятих у ЛДОРЛДЦ. Останні полягають у гінекологічному огляді (цитологічне дослідження цервікальних мазків, кольпоскопія, бімануальне обстеження), трансвагінальному та трансабдомінальному ультразвуковому дослідженні органів малого тазу, черевної порожнини із допплерівським ефектом. Проводилось рентгенобстеження органів грудної клітки, визначення СА-125 у сироватці крові, цитологічне дослідження асцитної рідини. За показами проводили колоноскопію, цистоскопію, екскреторну орографію, комп'ютерну томографію тазу.
У більшості хворих (77 -62%) (табл. 2.2.) було діагностовано III та IV стадії (за класифікацією FIGO) пухлинного процесу, а у 48 (38%) виявлено І та ІІ стадії захворювання.
Таблиця 2.2. Розподіл хворих на РЯ за стадією захворювання та гістологічним варіантом пухлини.
Клінічні параметриКількість пацієнток n (%)Стадія захворювання (класифікація FIGO)І24 (19,2)ІІ24 (19,2)ІІІ66 (52,8)IV11 (8,8)Всього125 (100,0)Гістологічний тип раку яєчника (класифікація ВООЗ)Серозний22 (17,6)Серозний папілярний61 (48,8)Муцинозний13 (10,4)Ендометріоїдний5 (4,0)Світлоклітинний5 (4,0)Недиференційований18 (14,4)Диморфний1 (0,8)Всього125 (100,0)
Лікування пацієнток було комбінованим і полягало у радикальному оперативному лікуванні (екстирпація матки з додатками, оментектомія) із ад'ювантною хіміотерапією або проводилось у режимі неоад'ювантної хіміотерапії із операцією та ад'ювантною хіміотерапією (табл. 2.3.).
Таблиця 2.3. Розподіл пацієнток за проведеним лікуванням.
Проведене лікуванняКількість пацієнток n (%)Оперативне + ад'ювантна хіміотерапія78 (62,4)Неоад'ювантна хіміотерапія+оперативне+ад'ювантна хіміотерапія35 (28,0)Оперативне +ад'ювантна хіміотерапія+Лаферон12 (9,6)Всього125 (100,0)
Ад'ювантна хіміотерапія проводилась за схемою СР - 6 циклів (цис-платин 75,0 мг/м2, циклофосфамід 750,0 мг/м2). Неоад'ювантна хіміотерапія розпочиналось 2-3 циклами хіміотерапії за схемою СР. Режим комбінованого лікування 12 хворих із хіміорезистентним РЯ включав антиангіогенну терапію Лафероном (1 млн МО/день щодня понад 6 місяців). Інтраопераційно всім без винятку хворим проводилась процедура хірургічного стадіювання. Розподіл хворих за методом лікування (табл. 2.3.) свідчить, що найчастіше проводили радикальне оперативне втручання з наступною поліхіміотерапією (72%). 28% хворих до операції проведено неоад'ювантну хіміотерапію.
Згідно плану дослідження, проведено інтраопераційний забір пухлинного матеріалу та підбір парафінових блоків видалених пухлин поточного та ретроспективного матеріалу. Гістологічне дослідження пухлин яєчника проводилось лікарями патологоанатомічного відділення ЛДОРЛДЦ. Опрацьовано історії хвороб, амбулаторні картки, матеріали Канцер-реєстру. Спостереження за пацієнтками після лікування проводилось у ЛДОРЛДЦ.
Для оцінки 1-, 3- і 5-річної виживаності хворих та зв'язку його із досліджуваними молекулярними параметрами агресивності раку яєчника, відібрано 66 хворих на РЯ, період спостереження за якими становив ? 5 років від початку специфічного лікування. На основі зіставлення даних визначено прогностичну цінність ангіогенез-асоційованих параметрів для хворих на РЯ.
На клінічному матеріалі 48 хворих на РЯ проведено дослідження молекулярних механізмів ангіогенезу РЯ, їх взаємозв'язку та цінності пов'язаних із ним параметрів, при цьому враховано клінічні та гістологічні параметри РЯ і тактику лікування.
2.2 Метод гістологічного дослідження пухлин яєчника
Шматочки видалених пухлин піддавались фіксації у 10% розчині формаліну із фосфатно-сольовим буфером (ФСБ), після чого їх зневоднювали у серії спиртів зростаючої концентрації - від 50-60? до абсолютного. Зразки переносили у суміш спирту (96? чи абсолютного) із хлороформом (1:1) на 6-12 год, після чого - у чистий хлороформ на 6-12 год, потім - у розплавлену суміш хлороформу із парафіном та залишали у ній при температурі 35-40?С на 2-3-год. Із суміші хлороформ-парафіну шматочки тканин переносили у розплавлений парафін (54-55?С) і витримували 1,0-2,5 год у одній чашці та 0,5-1,5 год - у другій. Шматочки із другого парафіну переносили у формочку і заливали другим парафіном чи попередньо приготованим чистим так, щоб його рівень над тканиною не перевищував 0,5 см. Формочку із розплавленим парафіном і шматками тканин піддавали охолодженню у посудині із водою, після чого утворений блок витягали та вирізали окремі блоки із тканинами. Парафіновий блок закріплювали у об'єктиві-тримачі мікротома та після вирівнювання блока нарізали тканину,