РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об'єкти досліджень
В якості об'єктів досліджень використовували: порошкоподібний цеоліт природний марки "А", бентоніт природний монтморилоніт, субстанцію плантаглюциду та гранули на їх основі..
Цеоліт природний марки "А" - Zeolitum naturalis "A" /АНД 42-У/
(Ca, Na2, K2)(Al2Si7O18(6H2O.
Мінеральний склад: кліноптилоліт, кварц, гідрослюда та польовий шпат.
Розмір пор в межах 2,6-8 А?.
Відноситься до групи природних алюмосилікатів. Порошок світло-зеленого кольору, без запаху та смаку. Цеоліт природний марки "А" не розчинюється у воді, кислотах, лугах, органічних розчинниках.
Термостійкість - 500(С.
При проведенні досліджень були використані зразки Сокирницького родовища Закарпатської області, малого підприємства "Літос".
Для порівняння було використано природний бентоніт монтморилоніт Ільницького родовища Закарпатської області, який взяли з урахуванням того, що він вже давно використовується в медичній та фармацевтичній практиці.
Бентоніт природний монтморилоніт - Montmorilonitum naturalis
(OH)4Si8AlO20(nH2O.
Основною частиною бентоніту є монтморилоніт, а також містяться іони магнію, кальцію, натрію, заліза та інш. Відноситься до групи гідратованих алюмосилікатів. Порошок білого кольору з легким жовтуватим відтінком, глинистого смаку, без запаху. В воді та органічних розчинниках не розчинюється, набрякає у воді, утворюючи тиксотропні гелі.
Плантаглюцид - Plantaglucidum
АНД, затверджена наказом МОЗ України від 02.08.01 № 316 зі змінами від 19.04.02 № 1 субстанція містить суміш полісахаридів листя подорожника великого.
В ролі допоміжних речовин при розробці складу та технології гранул використовували, крохмаль картопляний, воду очищену, цукор, розчини карбоксиметилцелюлози.
Крохмаль картопляний - ДСТУ 7699 -78
Вода очищена - ФС ДФУ 1 вид., доповнення 1, с.308
Цукор-рафінад - ДСТУ 2316-93
Карбоксиметилцелюлоза - ТУ 6-55-39-90.
2.2. Методи досліджень
Перед проведенням фізико-хімічних та технологічних досліджень, природний цеоліт додатково подрібнювали на кульковому млині та очищали за методикою проф. Д.П. Сала [92].
Ця методика заснована на відмучуванні грубих часток та піску декантуванням цеолітової суспензії. Проводиться декілька відмучувань, тому як встановлено, що тільки після трьохкратного відмучування досягається звільнення глинистого мінералу від домішок.
Фракційний склад або розподіл часток за розміром, впливає на плинність, стабільність маси, точність дозування, а також на якісні показники таблеток або гранул - зовнішній вигляд, розпадання, міцність та інше. Найбільш швидким та зручним методом визначення є ситовий аналіз. Техніка цього аналізу полягає в тому, що 100 г досліджуваного зразку порошку просіюють через набір сит (діаметр отворів 355; 250; 180; 125; 90 мкм). Наважку матеріалу поміщають на саме велике (верхнє) сито і весь комплект струшують (вручну або на віброситі) на протязі 5 хвилин (контролюється за секундоміром). Потім сита знімають по черзі одне за другим, залишок матеріалу на кожному ситі зважують, визначаючи кількість просіву.
Фракційний склад порошку розрахували за формулою [34]:
(2.1)
де А - наважка порошку відповідної фракції, г;
В - наважка порошку, г.
Плинність. Визначення плинності проводили з використанням лійки з вібропристроєм., що забезпечує амплітуду коливань від 0,04 мм до 0,1 мм за частоти 50 Гц. Дослідження плинності проводили на приладі ВП-12 А, виготовленому на Маріупольському заводі технологічного обладнання. Для цього у суху лійку, вихідний отвір якої має діаметр 10±0,01 мм та закритий заслінкою, поміщали без ущільнення наважку порошку 50 г з точністю 0,25 г. Потім вмикали вібропристрій. Після 20 с ущільнення, необхідного для одержання стабільності результатів, відкривали заслінку і спостерігали за витіканням порошку. Визначення часу, необхідного для повного витікання зразка з лійки, проводили за допомогою секундоміру. Точність відліку часу - до 0,2 секунд. Проводили три виміри. По закінченню роботи прилад вимикали.
Подання результатів. Плинність виражають у секундах і десятих частках секунди, віднесених до 100 г зразка. Результати можуть бути подані таким чином:
а) як середнє значення одержаних результатів за умови, що жоден із результатів не відхиляється від середнього більш як на (?10%);
б) у вигляді діапазону значень, якщо окремі результати відхиляються від середнього значення більш як на (?10%);
в) у вигляді графіка залежності маси від часу витікання;
г) якщо зразок повністю не витік з лійки, зазначають нескінчений час.
Оцінку плинності проводили також за дослідженням кута природного укосу.
Кутом природного укосу є непряма величина швидкості витікання порошку, яка утворює кут між твірною конусу порошку цеоліту і горизонтальною площиною. Кут визначають за допомогою приладу ВП-12 А. В лійку, отвір якої знизу зачинено, засипають наважку 50 г (з точністю 0,25 г) порошку. Потім вмикають прилад і відкривають заслінку. Після витікання порошку прилад вимикають і підводять кутомір для визначення по його шкалі кута природного укосу. Для добре сипучих матеріалів - кут має бути в межах від 25( до 35(, для зв'язаних матеріалів 60-70(. Чим менше кут природного укосу, тим краща плинність. За результатами 5 повторних дослідів розрахували середнє значення кута природного укосу.
Насипний об'єм. Прилад, який використовується для визначення насипного об'єму та насипної густини, складається зі струшувального пристрою, що забезпечує 250?15 зіскоків циліндра за хвилину з висоти (3?0,2) мм; підставки для градуйованого циліндра, спорядженої тримачем, яка має масу (450?5) г; градуйованого циліндру місткістю 250 мл (ціна поділки - 2 мл) масою (220?40) г.
Визначенн