Ви є тут

Оцінка економічних результатів діяльності гірничо-збагачувальних підприємств.

Автор: 
Кругла Надія Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
3405U005049
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ ВІД ДІЯЛЬНОСТІ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИХ КОМБІНАТІВ

2.1. Особливості оцінки показників прибутку у сучасних умовах

В бухгалтерському обліку прибутком є сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Оскільки існує ранжування доходів та витрат, прибуток поділяють:
- прибуток від реалізації продукції (валовий прибуток) - характеризує результат від виробничої діяльності;
- операційний прибуток - характеризує результати операційної діяльності;
- чистий прибуток - характеризує результат від усіх видів діяльності підприємства.
При оцінці економічного ефекту від діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів, необхідно розрізняти показники, що не враховують майбутніх наслідків від виникнення дебіторської заборгованості та зобов'язань та ті, що враховують такі наслідки.
Розглянемо особливості визначення показників прибутку на прикладі прибутку від реалізації продукції.
У розділі 1 було показано, що величина амортизаційних відрахувань при визначенні величини прибутку від реалізації повинна бути скоригована. Величина амортизаційних відрахувань розраховується за формулою:

, (2.1)деАск, Ар -скориговане й, відповідно, не скориговане (фактичне) значення амортизаційних відрахувань в звітному періоді; ?Рк, ?Рп -вартість невиконаних планових капітальних ремонтів з наростаючим підсумком, відповідно, на кінець та початок періоду, що досліджується.
Показник прибутку від реалізації продукції без урахування наслідків від утворення дебіторського боргу та зобов'язань (Пр1) дорівнює:
Пр1= Вр - С1 - Аск , (2.2)
де Вр - чистий дохід (виручка) від реалізації продукції;С1 - собівартість реалізованої продукції, розрахована без врахування сум амортизаційних відрахувань.
Розглянемо особливості розрахунку показника прибутку від реалізації з урахуванням наслідків від виникнення заборгованостей.
Як зазначається у роботах [70, 71, 90], прибуток від реалізації продукції гірничо-збагачувальних комбінатів з урахуванням наслідків від виникнення боргів, найбільш доцільно визначати як алгебраїчну суму двох складових, перша з яких характеризує частку валового прибутку, при розрахунках якого не враховується дебіторська заборгованість, що утворилася в оцінюваний період, і, відповідно, зобов'язання за придбані ресурси. Друга складова розраховується як різниця ліквідаційних вартостей дебіторської заборгованості, отриманої при реалізації продукції за оцінюваний період, і, відповідно, зобов'язань за придбані ресурси в рамках собівартості реалізованої продукції.
Взявши за основу дані положення при розрахунку показника прибутку від реалізації, нами запропоновано враховувати наступні особливості.
Величина першої складової прибутку від реалізації продукції, розрахованої як різниця грошових надходжень та витрат, дорівнює:

ПрГК = Вр1 - C2 - Аск, (2.3)деПрГК -частка прибутку від реалізації, розрахована як різниця грошових надходжень;Вр1 - частина виручки від реалізації продукції, по якій отримані грошові кошти; С2 - оплачені ресурси, використанні в межах собівартості реалізованої продукції.
Що стосується другого показника, то він характеризує різницю між дебіторською заборгованістю і зобов'язаннями, приведеними до порівнянного вигляду з грошовими коштами. При цьому, крім сум обслуговування дебіторського боргу і зобов'язань, варто враховувати можливі знижки, що матимуть місце при їх погашенні.
При приведені до порівнянного вигляду сум дебіторського боргу та зобов'язань, необхідно розглянути випадки, що характеризуються можливим відношенням тривалості їх обороту.
У першому випадку середня тривалість обороту зобов'язань є не меншою ніж тривалість обороту дебіторської заборгованості:

ТОБз ? ТОБд , (2.4)
де ТОБз - тривалість обороту зобов'язань;
ТОБд - тривалість обороту дебіторської заборгованості.

Тобто є можливість погасити зобов'язання або їх частину за рахунок суми повернення дебіторського боргу.
Прогнозна вартість погашення дебіторської заборгованості (ДЗп) розраховується, виходячи з формули:

, (2.5)
деДЗн -номінальна вартість дебіторського боргу; t -поточний момент часу;ОдДЗt -коефіцієнт обслуговування дебіторського боргу в поточному періоді;Кнд -коефіцієнт наповнення дебіторської заборгованості.
На другому етапі визначається сума зобов'язань (Зп), що може бути погашена за рахунок повернення підприємству дебіторської заборгованості.

, (2.6)
деКНз - коефіцієнт наповнення зобов'язань;ОДзt -коефіцієнт обслуговування зобов'язань в поточному періоді.
На наступному етапі необхідно порівняти величину (Зп) з номінальною вартістю зобов'язань. У випадку перевищення номінальної вартості зобов'язань над їх сумою, що погашаються за рахунок прогнозної вартості дебіторської заборгованості, величина показника, що характеризує різницю між дебіторським боргом та зобов'язаннями, приведеними в порівнянний вигляд між собою, дорівнює залишку зобов'язань після погашення суми (Зп) зі знаком "мінус":

? = - (Зн - Зп) = Зп - Зн, (2.7)
де ? - різниця між дебіторським боргом та зобов'язаннями, приведеними до порівнянного вигляду між собою;
Зн - номінальна вартість зобов'язань.

В розрахунках замість величини (ДЗн), використовується показник (Зп) тому, що сума цих зобов'язань повністю погашається за рахунок всієї вартості дебіторського боргу. Тобто